Агрометеорологічні умови сприятливі для урожаю ранніх та пізніх культур

Невеликі дощі з грозами пройшли майже на всій території країни Так, за даними наукових установ НААН у Київській області їх випало 26 мм, за норми для третьої декади 25,1 мм, у Львівській - 15,6 мм, у Дніпропетровській - на більшості території регіону 18-42 мм,

Агрометеорологічні умови протягом третьої декади червня були сприятливими, як для закінчення вегетації раннях зернових так і для формування урожаю пізніх культур. Дощі, які пройшли впродовж червня на більшій частині території країни значно покращили вологозабезпечення грунту.

За результатами морфофізіологічного аналізу ННЦ "Інститут землеробства НААН" (Київська обл.) рослини пшениці озимої знаходяться у фазах "достигання - молочно-воскова стиглість". Висота рослин 98-105 см, довжина колоса - 10,0-11,0 см, кількість колосків у колосі - 19-22, озерненість колоса - 45-64 шт.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазах "достигання - молочна стиглість". Висота рослин 95-102 см, довжина колоса 11,0-13,0 см, кількість колосків у колосі - 28-30, озерненість колоса - 43-56 шт.

Рослини жита озимого перебувають у фазах "достигання - молочно-воскова стиглість". Висота рослин 180-185 см, довжина колоса 14,0-14,5 см, кількість колосків у колосі - 34-37, озерненість колоса - 74-82 шт.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазах "достигання - воскова стиглість". Висота рослин 100-105 см, довжина колоса 8,5-9,5 см, кількість колосків у колосі - 38-58, озерненість колоса - 47-62 шт.

Рослини пшениці ярої перебувають у фазах "достигання - молочна стиглість". Кількість рослин 520-540 шт/м2, довжина колоса 9,0-10,0 см, в колосі 16-20 колосків, озерненість колоса - 33-58 шт, висота рослин 105-120 см.

Рослини ячменю ярого перебувають у фазах "достигання - молочно-воскова стиглість". Кількість рослин 400-420 шт/м2. Озерненість колоса - 24-26 шт.. висота рослин 105-115 см.

Рослини вівса перебувають наприкінці фази "формування зернівки". Кількість рослин 400-410 шт/м2, висота рослин 110-118 см.

Обстеження посівів пшениці озимої проведене науковцями ДУ Інститут зернових культур (Дніпропетровська обл.) показало, що більшість сортів, розміщених після кращих попередників (чорний пар та горох), знаходяться у фазі "повна стиглість зерна" (з вологістю зерна 13-15 %). На окремих полях, залежно від сорту (пізньостигла група) та рівня мінерального живлення (підвищений) у рослин відмічається фаза "кінець воскової стиглості зерна".

Посіви пшениці озимої, після кращих попередників, утворили у середньому від 485 до 575 продуктивних стебел на 1 м2; після непарових попередників - 432-511 шт./м2. Висота рослин - 61-103 см, довжина колосу - 7,8-10,7 см; кількість колосків у колосі - 16-18 шт. За попередніми даними в умовах поточного року рівень біологічної врожайності пшениці озимої, яка вирощується після кращих попередників, становитиме майже 6,3-7,5 т/га, після гірших (серед них соняшник) - 4,9-5,7 т/га. Проте, як відомо, господарський врожай буде нижчим за біологічний щонайменше на 10-15 %, а за несприятливих умов збирання різниця у кількості вирощеного і зібраного зерна може бути значно суттєвішою.

Господарства області масово збирають ячмінь озимий. Враховуючи умови вегетації, що складаються на даний час в зоні Степу, початок масового збирання пшениці озимої очікується у другій половині третьої декади червня.

Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи показав, що гібриди різних груп стиглості чутливо реагували на строки сівби відповідними морфологічними параметрами.

Незважаючи на складні погодні умови, пріоритетність зберігалася за посівами кукурудзи ранніх строків сівби за такими параметрами, як висота рослин. За площею асиміляційної листкової поверхні та кількістю функціональних листків посіви оптимальних і пізніх строків наблизилися, а в деяких випадках, і перевищили значення раннього строку. Так, в умовах року рослини за раннього строку сівби (11 квітня), залежно від групи стиглості біотипів, мають висоту 180-203 см, сформували по 12-14 листків з площею асиміляційної поверхні 3627-5625 см2, за оптимального строку сівби (21 квітня) - мають висоту 164-194 см, сформували по 13-15 листків з площею асиміляційної поверхні 3837-5779 см2, а пізнього строку сівби (1 травня) - мають висоту 142-154 см, сформували по 12-13 листків з площею асиміляційної поверхні 3530-4457 см2.

Ранні посіви кукурудзи більш ефективно використали теплові, водні і поживні ресурси, ніж пізніші і тому, за будь-яких обставин, матимуть перевагу у формуванні генеративних органів і врожаю зерна. Зазначимо, що у зв‘язку з посушливими умовами у рослин гібридів кукурудзи за всіх строків сівби спостерігається пожовтіння і засихання перших листків (1-5 шт./рослині).

Всі технологічні роботи, які могли б вплинути на рівень урожайності кукурудзи, завершено.

У цілому, незважаючи на агрометеорологічні умови, посіви кукурудзи на Дніпропетровщині знаходяться у доброму стані, що є перспективним для формування середньої і дещо вище середньої зернової продуктивності.

На думку вчених Інституту враховуючи неоднорідність гідротермічних умов впродовж вегетації і різну реакцію гібридів культури на фактори середовища в агроформуваннях регіону доцільніше вирощувати різностиглі форми кукурудзи за ранніх і оптимальних строків сівби.

За оперативною інформацією Інституту захисту рослин НААН про фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур в Україні на 27 червня 2024 р. у посівах кукурудзи шкодять злакові попелиці, блішки, листогризучі совки, стебловий (кукурудзяний) метелик. Гельмінтоспоріозом уражено 3-5% площ кукурудзи.

Посіви сої пошкоджують бульбочкові довгоносики, павутинний кліщ, акацієва вогнівка, совка гамма, бавовникова совка. Пероноспорозом уражено 0,7-43 % площ сої.

У посівах ріпаку озимого шкодять попелиці, ріпаковий прихованохоботник (насіннєвий), галиця капустяна стручкова, ріпаковий клоп, капустяний клоп,капустяна совка, стеблова блішка, листогризучі совки, люцерновий клоп, клопи сліпняки, чортополохівка. Фомозом уражено 7-44 % площ озимого ріпаку.

Посіви соняшника пошкоджують попелиці, павутинний кліщ, трипси, листогризучі совки, лучний метелик.. Пероноспорозом уражено 5-19 % площ соняшника, фомозом - 2-25 % площ, альтернаріозом - 3-25 % площ, септоріозом - 2-25 % площ, фомопсисом - 2 % площ, білою гниллю - 1 % рослин (Вінницька обл.), іржею - 2 % площ, 1 % рослин за розвитку хвороби 0,5 % (Одеська обл.), йдеться в публікації НААН.