Господарства обробили проти бур‘янів 13 млн. га
бур‘янів - 13,0 млн. га;
хвороб - 6,4 млн. га;
шкідників - 7,0 млн. га.
В ареалі поширення (Степ, Лісостеп) в посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується харчування личинок старших віків та молодих клопів (окрилилось 6% в Запорізька обл.) шкідливої черепашки. Чисельність шкідливих стадій фітофага становить 0,5-2, осередково у Запорізькій областях до 4 екз. на кв.м. Разом з клопами зерном харчуються хлібні жуки та жужелиця (чисельністю 0,2-1 екз. на кв.м, які пошкодили 1-3, макс. 5% колосків), злакова попелиця (заселено 4-16% рослин), розвиток попелиць в посівах зернових культур, у співвідношенні ентомофаг:шкідник - 1:20, контролюють ентомофаги (жуки та личинки сонечка), пшеничний трипс (заселено 3-15% рослин за чисельності 1-18 екз. на колос). Захисні міроприємства за порогової чисельності личинок клопа шкідливої черепашки та вищевказаних фітофагів приймаються диференційовано до кожного поля.
У посівах зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково червоно-бура плямистість, ринхоспоріоз, піренофороз, аскохітоз. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість (1-3% рослин у Закарпатській обл.). За сприятливих погодних умов у посівах розвитку набули хвороби колоса: септоріоз ( 0,2-6% колосків Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Чернігівська обл.), фузаріоз (0,1-6% Волинська, Житомирська, Київська, Львівська, Рівненська, Одеська, Чернівецька обл. ), оливкова плісень (1-3% Волинська, Одеська, Рівненська, Тернопільська), осередково альтернаріоз у Волинській, Львівській, Полтавській, Тернопільській областях на 2% колосків.
У посівах гороху, сої та багаторічних трав розвиваються довгоносики, горохові зернівка, попелиця, плодожерка, трипси, гусениці листогризучих совок, з хвороб поширюються аскохітоз, септоріоз, пероноспороз, кореневі гнилі, бура плямистість. Проти хвороб та вразі наростання чисельності фітофагів посіви захищають дозволеними до використання препаратами.
На рослинах соняшнику розвиваються та шкодять сисні шкідники. Геліхризовою попелицею, тютюновим трипсом заселено та пошкоджено 3-8, в крайових смугах полів 11-20% рослин (Сумська, Миколаївська, Херсонська обл.). Погодні умови сприяли розвитку та поширенню звичайного павутинного кліща, де у середній чисельності 4-10 екз. на листок ним пошкоджено 3-8, осередково до 35% (Миколаївська, Херсонська обл.) рослин. Також у посівах культури відмічається шкідливість гусениць лучного метелика, совок, польових клопів, подекуди саранових, де пошкодженість ними становить 1-3% рослин. У господарствах Херсонської області відмічається літ, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць соняшникової вогнівки, де нею пошкоджено до 2% рослин. У разі заселення попелицею понад 20% рослин за чисельності 40-50 екз. та за відсутності ентомофагів до цвітіння культури проводять обробки рекомендованими препаратами.
З хвороб мають поширення фомоз, пероноспороз, альтернаріоз, септоріоз, іржа, фомопсис, біла гниль, де ураженість рослин становить 1-6, макс. 8-15% (Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська, Херсонська обл.) рослин.
У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, де нею заселено 3-8% рослин. Подекуди чисельність фітофага корегується погодними умовами та діяльністю корисних ентомофагів. Продовжується шкідливість бурякових щитоносок, мінуючих мух, совок (озима, гамма), якими заселено та пошкоджено 2-8% рослин. У господарствах Житомирської, Київської, Тернопільської, Черкаської областей на церкоспороз, фомоз хворіє 2-6% рослин. На столових, кормових буряках виявлено ураження церкоспорозом, фомозом 1-3% рослин. Розвиток фітопатогенів контролюють через профілактичні обробки дозволеними препаратами відповідного спектру дії.
На площах озимого ріпаку стручкам завдають шкоди личинки капустяної стручкової галиці, прихованохоботників, якими на заселених 2-10% рослин пошкоджено 1-5% стручків у слабкому та середньому ступенях. Відмічається шкідливість капустяних попелиць, клопів, совок. Рослини ріпаку продовжують хворіти на пероноспороз, альтернаріозу, циліндроспоріоз, де ураженість рослин становить 1-8%.
Скрізь у плантаціях картоплі, томатів і баклажанів колорадським жуком літнього покоління заселено та пошкоджено 2-35% кущів у середньому, подекуди сильному ступенях. Ураження фітофторозом, альтернаріозом, макроспоріозом відмічають на 2-10% рослин картоплі та томатів. Капусту найбільше пошкоджують білокрилка, капустяна совка, білани, міль, попелиці, хрестоцвітні блішки, які виявлені повсюдно на 5-25% рослин. У приватному секторі відмічено появу пероноспорозу, антракнозу, бактеріозу.
У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1-2% плодів), сливової плодожерки (2-4% плодів), вишневої мухи (1-10% плодів). Продовжується розвиток та поширення зеленої яблуневої попелиці. У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки ІІ-го покоління. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз (2-8% дерев, 2-12% листків, 1-2% плодів). У виноградних насадженнях продовжується шкідливість кліщів, літ гронової листокрутки другого покоління та відродження гусениць. Триває розвиток мілдью, оїдіума, осередково чорної гнилі (Закарпатська обл.) за ураження 2-15% кущів. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.
На неугіддях з квітучою рослинністю, узбіччях доріг, в крайових смугах просапних, овочевих та багаторічних травах триває живлення гусениць лучного метелика першого покоління, середня чисельність якого складала 0,2-2 екз. на кв.м. Ними пошкоджено 1-4% рослин (соняшник, кукурудза) у слабкому ступені. Триває заляльковування шкідника в ґрунті. У Херсонській області відмічається початок льоту метеликів фітофага ІІ покоління. Сила льоту метеликів становить від 1 до 2 екземплярів на 10 кроків. Погодні умови поки не сприяють масовому розвитку і поширенню лучного метелика другого покоління. Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок.
Стадні та нестадні види саранових продовжують розвиток на пасовищах, неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах, осередково в крайових смугах просапних культур. Нестадні види обліковують в чисельності 0,2-2, макс. 4-7 (Запорізька, Херсонська) екз. на кв.м. Поодинокі личинки італійського пруса відмічають у щільності 0,5-1 екз. на кв.м.
Станом на 26.06.2024 року Головою Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області видано розпорядження від 25.06.2024 року № 146 про запровадження особливого режиму захисту рослин на території селища Слобожанське та селища Лиман Чугуївського району Харківської області по небезпечним шкідливим організмам, а саме - сарани перелітної (Locusta migratoria) на площі приблизно 100 га, виявленої на території золовідвалу Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго".
В господарствах постійно здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами.
Еще нет отзывов. Будьте первым!