В посівах зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка

У південних, східних та центральних областях Степу в посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвивається та шкодить клоп шкідлива черепашка. Личинки (ІІ-ІV віків) за чисельності 0,2-2, макс. до 4 (Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкодили в середньому до 10% рослин. Разом з тим, у колосках озимої пшениці, жита, ячменю живляться хлібні жуки (0,5-3 екз. на кв.м) та жужелиця (0,2-2 екз. на кв.м), які пошкодили 3-5% колосків. У посівах ярих колосових культур розвиваються та шкодять злакова попелиця та трипси, якими заселено 3-15, осередково до 20% (Миколаївська обл.) рослин.

Погода, яка спостерігалася протягом звітного періоду (дощі різної інтенсивності та достатнє вологозабезпеченість ґрунту) прискорила фазовий розвиток озимих та пізніх культур. Одночасно, з підвищенням температури в умовах досить високої вологості повітря, створилися сприятливі умови для розвитку та поширення грибкових захворювань.

У посівах зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, осередково червоно-бура плямистість, ринхоспоріоз, піренофороз, аскохітоз. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість. На колосі виявляють альтернаріоз (0,1-3%, Львівська, Полтавська обл.), фузаріоз (0,2-3%, Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Київська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецка обл.), септоріоз (0,3-4%, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Рівненська, Черкаська, Чернівецька обл. Осередково у Вінницькій області у посівах ярого ячменю виявлено летючу сажку (0,1%). В західних областях на 0,5-1% рослин має місце білоколосість. На ячмені розвиваються гельмінтоспоріоз, бура, сітчаста, інші плямистості.

У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці (2-12% рослин), мухи (1-5% рослин). Триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць, в Одеській, Херсонській областях відродження гусениць, якими заселено до 1% рослин. У південних областях гусеницями лучного метелика, бавовникової совки, совки-гамма пошкоджено 1-5% рослин. Із хвороб виявляють кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз, якими уражено 1-5% рослин в слабкому ступені.

У посівах гороху, сої, багаторічних трав 2-15% рослин уражені аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом, іржею, бурою плямистістю, осередково на сої виявляють зморшкувату мозаїку. Із шкідників на горосі розвиваються та шкодять зерноїд, попелиця, трипс, комарик, плодожерка, личинки бульбочкових довгоносиків, на сої в межах порогової чисельності - попелиці, трипси, клопи, павутинний кліщ та гусениці листогризучих совок, чортополохівки, подекуди лучного метелика.

У крайових смугах посівів соняшнику геліхризовою попелицею заселено та пошкоджено 5-20% рослин. Шкідливість трипсів, звичайного павутиного кліща відмічають на 3-10, подекуди з країв полів 20-35% рослин (Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.). Також рослини культури пошкоджують клопи, гусениці совок, у Кіровоградській, Одеській областях - лучного метелика. Захворювання на пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, септоріоз, білу та сіру гнилі (стеблова форма) відмічають на 2-12% рослин. У господарствах Одеської області спостерігали прояв іржі, фомопсису на 0,5-1% рослин.

Посіви цукрових буряків заселяються буряковою листковою попелицею, яку виявляють на 2-8% рослин, переважно з країв полів (Волинська, Київська, Хмельницька, Чернігівська обл.). Амарантовим стеблоїдом за середньої чисельності 0,1 екз. на кв.м пошкоджено 3,2% рослин у слабкому ступені. Також рослини буряків продовжують пошкоджувати бурякові блішки, мінуючи мухи, щитоноски. Осередково шкодять листогризучі та підгризаючі совки.

У господарствах Житомирської, Київської, Тернопільської, Хмельницької областей відмічають прояв фомозу, церкоспорозу на 0,3-2% рослин. Для запобігання негативного впливу церкоспорозу на цукристість буряків, за наявності ураження 3-5% рослин, необхідно оздоровлювати посіви дозволеними до використання препаратами.

У посівах озимого ріпаку стручкам завдають шкоди личинки капустяної стручкової галиці, прихованохоботників, якими на заселених 2-6% рослин пошкоджено 1-5% стручків у слабкому та середньому ступенях. Подекуди відмічається шкідливість капустяних попелиць, клопів, молі, совок. Погодні умови спряли розвитку пероноспорозу, фомозу, борошнистої роси, альтернаріозу, циліндроспоріозу, бактеріозу, де ураженість рослин становить 3-8, макс. до 22% (Житомирська, Тернопільська, Черкаська обл.).

У посадках картоплі, томатів продовжується розвиток та шкодочинність колорадського жука (чисельністю 1-9 імаго та 3-46 личинки різних віків), яким пошкоджено 10-46% кущів культури у середньому, подекуди сильному ступенях. На присадибних ділянках відмічається розвиток фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу за ураження 3-8% рослин. Повсюди рослини овочевих культур заселяють та пошкоджують хрестоцвіті блішки, білокрилка, попелиці, гусениці біланів, личинки капустяної молі (2-26, осередково до 45% рослин). Рослини цибулі продовжують пошкоджувати личинки цибулевої мухи. Також у посівах культури на 2-4% рослин відмічають тютюнового (цибулевого) трипса. Розвиток пероноспорозу відмічають на 5-10% рослин. На моркві відмічено шкідливість морквяної мухи. Слимаками пошкоджено до 10% рослин овочевих культур (присадибний сектор).

У садах плоди зерняткових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1-8% плодів). Продовжується розвиток сисних шкідників (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки), личинок яблуневого пильщика, гусениць яблуневої молі. На вишні та черешні розвиваються та шкодять попелиці та личинки вишневої мухи. Плодові насадження продовжують хворіти на паршу, борошнисту росу, моніліоз, кокомікоз, клястероспоріоз, якими уражено 2-31% дерев, 5-15% листків. Подекуди відмічають розвиток плодової гнилі, де хворобою уражено 2-20% плодів.

На виноградниках гусеницями гронової листокрутки заселено 2-5% кущів, 1-2% суцвіть. Середня чисельність гусениць становить 0,5-1 екз. на 100 грон. Виноградним повстяним кліщем заселено 1-2% кущів та пошкоджено 1-2% листків у слабкому ступені. Мілдью, оїдіум мали прояв на 2-5, макс. 10% кущів та 2-10% листків. У господарствах Закарпатської області на листках відмічають симптоми чорної гнилі.

Саранові (стадні - італійський прус) та нестадні (кобилки, коники, інші), розвиваються та живляться, переважно на неугіддях, неорних землях, пасовищах, багаторічних травах у чисельності 0,5-1, макс. 2 екз. на кв.м. У Дніпропетровській, Херсонській областях суха та спекотна погода сприяла активному живленню личинок саранових в місцях резервації (на неорних землях, балках, толоках тощо). Середня чисельність шкідника коливається від 0,5 до 4 екз. на кв.м.

У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській областях відмічається шкідливість гусениць лучного метелика переважно у зволожених місцях біля зрошувальних каналів. У посівах соняшнику, кукурудзи, багаторічних травах гусеницями в допороговій чисельності пошкоджено 1-4% рослин у слабкому ступені. У Херсонській області відмічається завершення живлення гусениць І покоління, подекуди спостерігається їх заляльковування. Скрізь на неугіддях, в забур‘янених посівах овочевих, просапних культур та багаторічних травах продовжується розвиток підгризаючих та листогризучих совок. Гусеницями різних віків заселено до 30% обстежених площ та пошкоджено до 20% рослин.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 20.06.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 24,5 млн. га, з них оброблено від:

бур‘янів - 12,0 млн. га;

хвороб - 6,0 млн. га;

шкідників - 6,5 млн. га