Мінагрополітики та вчені розробляють нову політику щодо зрошення після руйнування Каховської ГЕС

Через втрату Каховського водосховища в Україні незначний потенціал для розвитку системи зрошення залишився лише в Одеській та Миколаївській областях. За оцінками, в 2023 в Україні під зрошенням було всього 100 тис. га. Фахівці Інституту водних проблем і меліорації НААН
разом з Мінагрополітики формують нову політику в питаннях зрошення та вважають перспективним розвиток малого зрошення, заявив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк.

"До війни у нас поливалося близько 600 тис. га сільськогосподарських земель. За оцінками минулого року, в Україні під зрошенням було всього 100 тис. га. 347 тис. з них ми втратили разом із Каховським водосховищем. Решту - через низку проблем у секторі зрошення та дренажу", - сказав Яцюк.

Планами економічного розвитку півдня України, які уряд обговорював з експертним середовищем до великої війни, передбачалося збільшення площ під зрошенням щонайменше до 1,1 млн га. І Каховське водосховище було ключовим чинником цієї стратегії, пише Укрінформ.

У 2019 році уряд схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена спільно з фахівцями Світового банку та програми USAID АГРО.

У 2022 році був прийнятий Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", який надав аграріям можливість об‘єднуватись в ОВК та отримувати меліоративні системи нижнього рівня для спільного розвитку меліорації.