Захист сільськогосподарських культур господарства провели на площі 37,8 млн га

Захист сільськогосподарських культур з початку поточного року проведений на площі - 37,8 млн га, з них біологічним методом захисту рослин - 1,16 млн га, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

Агрокліматичні умови (поступове зниження температури повітря в нічні та денні години, в південних та західних регіонах опади та сильний поривчастий вітер) звітного періоду уповільнили активний розвиток і шкідливість сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки), які переважно сконцентровані у крайових смугах полів. На 25-59% обстежених площ озимих зернових культур цикадками заселено та слабко пошкоджено до 8% рослин. Злакова попелиця за щільності 2-16 екз. на рослину живиться на 1-6% рослин. Спостерігаються дорослі крилаті особини - самки-розселювачки, а також личинки. Літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної, опомізи) проходив за слабкої інтенсивності за чисельності 0,4-6 екз. на кв.м, якими пошкоджено 0,5-2% рослин. У разі значної чисельності мух (30-40 екз./100 п.с.) рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами - на початку масового льоту і в подальшому через 8-10 діб.

Також, в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжують живитися личинки (І-ІІІ віків) хлібної жужелиці, які за чисельності 0,5-2 (Дніпропетровська, Івано-Франківська, Запорізька, Одеська, Миколаївська, Полтавська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин. Гусениці озимої совки, які перебувають здебільшого в ІV-VІ віках, за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м доживлюються та переміщуються в нижні шари ґрунту на зимівлю.

Окрім того, на ранніх розкущених посівах озимої пшениці починають візуально проявлятись симптоми захворювань хвороб, а саме борошнистої роси, септоріозу, сітчастої плямистості, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, якими охоплено 1-5% рослин (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська, Київська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька та Чернігівська обл.) У посівах озимого ячменю сітчастим та звичайним гельмінтоспоріозом, осередково борошнистою росою, кореневими гнилями, темно-бурою плямистістю (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Одеська, Львівська обл.) уражено 2-7% рослин. У Волинській області на озимому житі відбувається незначний розвиток кореневих гнилей на 1-3% рослин за розвитку захворювання 0,5-2%, хворіють ранні посіви.

В усіх зонах вирощування озимого ріпаку, завдяки наявному коливанню температурних показників та запасу інфекції, відмічають ураження 1-10% рослин пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, білою плямистістю. В господарствах Тернопільської області 1,2-3% рослин хворіють на циліндроспоріоз. У Рівненській області на 0,5-1% рослин виявляли чорну ніжку. Триває розвиток і шкідливість фітофагів, чисельність яких коригується гідротермічним режимом та захисними заходами. Спостерігається завершення живлення несправжніх гусениць ріпакового пильщика, якими пошкоджено до 3% рослин у слабкому ступені. Хрестоцвітими блішками щільністю 1-3 екз. на кв.м слабко пошкоджено 1-5% рослин. Подекуди на 4-23% обстежених площ посівів ріпаку гусеницями озимої совки за чисельності 0,2-1,5 екз. на кв.м пошкоджено 1-12% рослин у слабкому та середньому ступені.

Захищають посіви ріпаку від фітофагів (за перевищення ЕПШ) дозволеними до використання препаратами. За наявності ознак захворювання рекомендовано використовувати фунгіциди.

Повсюди на площах сільськогосподарських культур спостерігається вертикальна міграція дротяників і несправжніх дротяників, личинок західного травневого хруща у нижні шари ґрунту. Залежно від його складу фітофаги перебувають на глибині 12-40 см, також спостерігається живлення шкідників корінцями злакових бур‘янів, коренеплодами. Продовжується живлення гусениць підгризаючих та листогризучих совок на площах багаторічних трав. Гусеницями підгризаючих совок пошкоджено 8-11% рослин в слабкому ступені з середньою чисельністю 0,5-2 екз на кв.м. Гусениці знаходяться в різних вікових групах. Переважають шкідники ІІІ та ІV віку.

Погодні умови осені сприяють життєдіяльності мишоподібних гризунів. На 3-36% обстежених площ озимих ріпаку та пшениці нараховується від поодиноких до 1-3, макс. 5 (озима пшениця - Кіровоградська обл.) жилих колоній гризунів на гектар з 2-9 жилими норами. На обстежених площах садів, багаторічних трав, неорних землях, лісосмуг обліковують 2-4, подекуди 5-7 (Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Житомирська, Київська, Полтавська обл.) колоній гризунів на гектарі з 2-10 жилими норами в кожній. Повсюди в господарствах проводять захисні заходи проти мишоподібних гризунів.

Небезпека пошкодження озимих культур, багаторічних трав і насаджень зберігається повсюди. Збереження сходів озимих зернових та ріпаку забезпечує своєчасне виявлення та знешкодження гризунів у разі 3-5 жилих колоній на гектарі використовуючи отруєні принади та інші дозволені до використання родентициди.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 26.10.2023 проти мишовидних гризунів оброблено - 58,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них:

озимі зернові культури - 26,2 тис. га;

озимий ріпак - 28,5 тис. га;

багаторічні трави - 1,8 тис. га;

інші культури - 1,7 тис. га.

Хімічним методом проти мишовидних гризунів оброблено - 42,7 тис. га, біологічним методом - 15,5 тис. гектарів.