Агрометеорологічні умови для вегетації озимих та ярини задовільні та сприяють фазовій зміні рослин

У другій декаді травня утримувалася прохолодна, хмарна з проясненнями погода. Спостерігалися як сонячні, так і хмарні, з сильними вітрами і без нього, у деяких регіонах з невеликими опадами у вигляді дощу, а в деяких - бездощові дні, на поверхні ґрунту місцями відмічалися заморозки від 0 до 5 0С морозу.

Середня температура повітря знаходилася у межах від 10,1 до 15,0 0С тепла і була на 0,3-4,4 0С нижче за норму. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 19-27 0С тепла, мінімальна - у найхолодніші ночі знижувалася до 2,4-9,0 0С, місцями до 2 0С морозу. Температура ґрунту на глибині 5 см у середньому становила 10,7 0С.

Дощі різної інтенсивності випали локально. За даними наукових установ НААН на переважній території Дніпропетровської області їх випало 1-5 мм (5-40 % декадної норми), місцями на сході та у центральних районах опади були відсутні, найбільше опадів 6-17 мм (40-130% декадної норми) випало на заході та північному заході області, у Львівській кількість їх становила 1,8 мм за норми 24 мм (7,5 % від декадної норми), в Одеській - 0,1-0,3 мм, у Київській та Житомирській областях опади були відсутні. Така кількість опадів не сприяла достатньому поповненню запасів продуктивної вологи у ґрунті, тому на частині площ відмічається грунтова посуха, а на посівах пшениці озимої виявлене передчасне пожовтіння листків нижнього ярусу.

На думку вчених Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, одним із заходів за недостатніх запасів вологи у ґрунті є коткування після сівби, що дає можливість ущільнити поверхневий шар і забезпечити насіння більшою кількістю вологи внаслідок притоку з глибших горизонтів, зменшити її випаровування, що підвищить польову схожість. За пересихання верхнього шару грунту насіння рекомендується заробляти на глибину 5-8 см.

За даними Укргідрометеоцентру, станом на 10 травня запаси продуктивної вологи під озимими культурами в орному шарі ґрунту (0-10 см) на більшості площ залишалися достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи). На окремих площах східних, центральних та південних областей вологозапаси були недостатніми (менше 20 мм), місцями у Чернігівській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській та Одеській областях - незадовільними (менше 10 мм).

Зволоження метрового шару ґрунту (0-100 см) під озимими культурами на більшості площ залишалося достатнім та оптимальним (86-170 мм і більше продуктивної вологи). На окремих площах Чернігівської, Харківської, Дніпропетровської та Одеської областей запаси вологи понизилися до недостатніх (60-80 мм), місцями у Дніпропетровській та Херсонській областях - до незадовільних (менше 50 мм).

Під озимим ріпаком вологозабезпечення орного та метрового шарів ґрунту було переважно достатнім та оптимальним і становило 27-42 мм та 81-165 мм і більше продуктивної вологи відповідно. Лише на окремих площах південних та східних областей вологозапаси понизилися до недостатніх.

Під ранніми яровими культурами на більшості площ зволоження орного шару ґрунту було достатнім та оптимальним (21-40 мм продуктивної вологи), на окремих площах Київської, Полтавської та Дніпропетровської областей - недостатнім (менше 20 мм), місцями у Львівській та Дніпропетровській областях - незадовільним (менше 10 мм). Вологозабезпечення метрового шару ґрунту на більшості площ було достатнім та оптимальним (98-170 мм і більше).

Під кукурудзою запаси продуктивної вологи 0-20 см та 0-100 см шарів ґрунту були достатніми та оптимальними і становили 21-49 мм та 121-170 мм і більше продуктивної вологи відповідно. На окремих площах східних, Дніпропетровської та Чернігівської областей у метровому шарі ґрунту містилося 80-115 мм продуктивної вологи. Запаси продуктивної вологи під цукровим буряком, як в орному, так і у метровому шарах ґрунту були оптимальними (21-44 мм та 123-178 мм продуктивної вологи відповідно).

Такі агрометеорологічні умови для вегетації озимих та ярих культур були задовільними та сприяли фазовій зміні рослин.

За спостереженнями науковців ДУ Інститут зернових культур НААН (Дніпропетровська обл.) протягом останніх тижнів у рослин пшениці озимої відбувався інтенсивний лінійний ріст стебла і колоса. Станом на 15 травня, рослини ранньостиглих сортів (Фортеця, Гейзер, Гурт, Коханка, Мудрість одеська, Марія, Херсонська безоста та ін.), які висівалися у ранні строки, знаходяться на різних етапах фази "цвітіння". Натомість рослини середньопізних та пізньостиглих сортів та за сівби у пізні строки - ще знаходяться у фазі "колосіння".

Пшениця ранніх та оптимальних строків сівби (15-25 вересня) по кращих і удобрених попередниках знаходиться у доброму стані та має середню висоту (залежно від сорту) 75-80 см, кількість колосоносних пагонів (залежно від сорту), знаходиться у межах 1,5-2,5 шт./рослину, а колос налічує 16-18 колосків.

Відставання у рості і розвитку рослин, яке спостерігалося на посівах пізніх строків сівби (5-15 жовтня) після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала недостатню кількість поживних речовин, зберігається. На таких площах рослини мають висот 55-65 см та сформували у середньому по 1,0-1,5 колосоносних пагони, що налічують по 13-15 колосків. Такі посіви знаходяться у задовільному стані.

За інформацією Інституту рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН на переважній частині Харківської області у рослин пшениці озимої розпочалася фаза "колосіння", стан посівів переважно добрий, на півдні області - задовільний. В ячменю ярого (залежно від строків сівби) відмічено фази "кущіння" та "утворення нижнього вузла соломини". У гороху триває фаза "листоутворення". Триває сівба сої, на ранніх посівах утворилися сходи. На ранніх посівах соняшнику, утворилася друга пара справжніх листків, місцями ще відмічаються сходи. Рослини кукурудзи, залежно від строків сівби, знаходяться у фазах: "проростання зерна-сходи", на ранніх посівах - "третій листок". Стан усіх посівів в цілому добрий та задовільний.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" (Київська обл.) на сьогодні посіви пшениці озимої знаходяться наприкінці фази "вихід у трубку", висота рослин у межах 65-72см, довжина конуса наростання рослин - 55-63 мм. Рослини тритикале озимого - у фазі "вихід у трубку", висота рослин 70-78 см, довжина конуса наростання 100-120 мм. Рослини жита озимого на початку фази "колосіння", висота рослин 90-100 см, довжина конуса наростання 112-115 мм. Рослини ячменю озимого - у фазі "вихід у трубку", висота рослин 80-84 см, довжина конуса наростання 78-85 мм. Рослини ріпаку озимого знаходяться у фазах "цвітіння - утворення стручків". Стан посівів переважно добрий.

Ярі зернові колосові культури (пшениця яра, ячмінь ярий) перебувають у фазі "вихід у трубку". Коефіцієнт кущіння 2,5-3,5, висота рослин 39-50 см.

Враховуючи наведене вище агровиробникам необхідно проводити щоденний моніторинг посівів польових культур, особливо пізніх ярих культур.

У господарствах проводиться культивація з боронуванням ґрунту та вносяться добрива. Продовжується сівба пізніх сільськогосподарських культур. Проводиться захист посівів від шкідливих організмів пестицидами, йдеться в повідомленні НААН України.