Агрокліматичні умови звітного періоду стримували активний розвиток та чисельність шкідників
Із крайових смуг клопи розселяються вздовж посівів. Під час виходу озимих в трубку за чисельності 2-4 перезимувалого клопа на кв.м та супутніх фітофагів посіви захищають дозволеними до використання інсектицидами.
Повсюди продовжується помірний розвиток та живлення злакових попелиць, мух, цикадок, хлібних п‘явиць, блішок, які в допороговій чисельності заселили та пошкодили від 2 до 16% рослин озимих та ярих культур. У південних та центральних областях відмічається розвиток пшеничного трипса, яким на 6-30% обстежених площ заселено 2-5% рослин озимих пшениці і ячменю, за чисельності 0,5-3 екз. на рослину. В подальшому підвищення температурного режиму сприятиме більш активному розвитку, розселенню й шкідливості вищезазначених фітофагів.
У західних, подекуди південних та центральних областях у посівах озимих і ярих зернових культур відмічено наростання розвитку борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, гельмінтоспоріозу, сітчастої, смугастої та темно-бурої плямистостей, якими охоплено 2-9, осередково 10-18% рослин (септоріоз - Закарпатська, Житомирська, Київська, Хмельницька обл.) на 7-27% обстежених площ. У Закарпатській області в посівах вівса червоно-бурою плямистістю уражено до 0,5-2% рослин. У західних областях піренофорозом та ринхоспоріозом охоплено 4-8% рослин озимих культур. Кореневими гнилями уражено 1-4% рослин озимої пшениці.
Повсюди добре розвинені високопродуктивні посіви озимих (фаза розвитку прапорцевого листка - колосіння) та ярих колосових культур (вихід в трубку (прапорцевий листок) проти вищезазначених хвороб (1% інтенсивності ураження рослин плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) доцільно оздоровити фунгіцидами відповідного спектру дії.
За наростання розвитку хвороб листя, а також у разі загрози одночасного розвитку хвороб колоса (фузаріоз, септоріоз) під час цвітіння - початку формування зерна посіви обприскують дозволеними до використання фунгіцидами.
Повсюди посіви кукурудзи заселяють та слабко пошкоджують злакові блішки, шведська муха, попелиці, сірий довгоносик, піщаний мідляк, дротяники, де ними пошкоджено 1-5% рослин.
Рослини гороху скрізь заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, горохові зерноїд, попелиця і трипс, піщаний мідляк. Ними пошкоджено 2-5% рослин. З хвороб прояв мали аскохітоз, пероноспороз, за ураження 1-5% рослин (Одеська обл.).
У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, які у слабкому ступені пошкодили 4-10% рослин. Осередково відмічають шкідливість совки гамма.
Відмічається заселення сходів сої бульбочковими довгоносиками, осередково попелицями. Фітофагами пошкоджено до 2% рослин. У господарствах Черкаської області на рослинах культури виявлено ознаки ураження пероноспорозом, аскохітозом 2-3% рослин. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху і сої захищають рекомендованими препаратами. Багаторічні трави скошують на зелений корм та оперативно вивозять з поля.
У всіх бурякосійних областях на рослинах цукрових буряків триває живлення звичайного бурякового та сірого довгоносиків, за щільності 0,1-1 екз. на кв.м та пошкоджено 1-6, осередково до 15% (Київська обл.) рослин у слабкому ступені. Подекуди рослини культури пошкоджують бурякові блішки, щитоноски, крихітка, піщаний мідляк, дротяники. У господарствах Хмельницької області відмічають літ бурякової мінуючої мухи. Посіви цукрових буряків за перевищення щільності довгоносиків в посівах цукрових буряків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, блішок 3-7 екз. на кв.м, бурякових листкової попелиці та мінуючих мух (ЕПШ відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину), інших шкідників дозволеними до використання інсектицидами.
Коренеїдом у західних областях уражено 0,6-3% рослин цукрового буряка, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.
На 5-37% обстежених площ соняшнику живляться сірий південний, сірий буряковий довгоносики, якими пошкоджено 2-6% рослин у чисельності 0,5-2 екз. на кв.м. Піщаний мідляк за чисельності 0,3-1, макс. до 3 екз. на кв.м пошкодив 1-4, макс. 10-15% рослин. У господарствах Житомирської області відмічають пошкодження рослин культури соняшниковою шипоноскою 0,5-1% рослин. Осередково шкодять личинки травневих хрущів, дротяників, які пошкодили до 3% рослин у слабкому, подекуди в середньому ступенях. В Одеській області відмічено літ метеликів бавовникової совки.
У посівах озимого ріпаку продовжується шкідливість ріпакового квіткоїда. На 4-36% обстежених площ культури жуками за чисельності 1-3, макс. 4-9 екз. на рослину пошкоджено 3-6, в осередках до 15% (Вінницька, Черкаська, Чернігівська обл.) рослин. Також спостерігається живлення прихованохоботників, хрестоцвітих блішок, клопів, попелиці, осередково оленки волохатої, ріпакового пильщика, капустяної стручкової галиці, гусениць ріпакового та капустяного біланів, де ними пошкоджено 2-8% рослин. На 2-8, макс. 18% (Житомирська, Львівська обл.) рослин відмічають розвиток фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, циліндроспорізу, борошнистої роси.
Посадки картоплі, розсаду томатів, інші пасльонові культури заселяє колорадський жук, продовжується яйцекладка. У степових та лісостепових областях чисельність фітофага становить від 1 до 6 екз. на кущ, яйцекладок 1-3 шт. на рослину. Заселено та пошкоджено 2-10, макс. до 25% рослин картоплі (присадибний сектор) у слабкому ступені. За умов жаркої погоди (t вище 26°С, вологість 58-75%) ймовірний розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин.
На рослинах ранньої капусти завдають шкоди хрестоцвіті блішки, клопи, гусениці совок, біланів, капустяна міль, попелиці. У посадках цибулі шкодить цибулева муха, відмічається відродження личинок. На 3-5% рослин прояв мав пероноспороз (Одеська обл.). В Івано-Франківській області відмічають початок заселення овочевих культур слимаками.
Повсюди на неугіддях, забур‘янених овочевих та просапних культурах продовжується літ метеликів, яйцекладка, відродження та харчування гусениць листогризучих та підгризаючих совок (озима, оклична). У південних областях на неорних землях, багаторічних травах та просапних культурах спостерігається літ лучного метелика, де наявна квітуча рослинність та зберігається достатня кількість вологи. Інтенсивність льоту незначна 1-3 екз. на 10 кроків (Дніпропетровська, Одеська, Херсонська обл.). Відмічається відродження гусениць (0,5-1 екз. на кв.м). Личинками саранових (нестадні кобилки) заселено 3% площ неорних земель, пасовищ (0,2-0,5 екз. на кв.м). Захист посівів доцільний за чисельність на кв.м 10-15 личинок нестадних саранових, 2-5 екз. італійського пруса рекомендованими препаратами.
У садах триває літ, яйцекладка та відмічається початок відродження гусениць яблуневої плодожерки І покоління. Спостерігається шкідливість попелиць (яблуневої зеленої, червоноголової, обпиленої), медяниць, плодових кліщів, розанної листокрутки. Прохолодна погода сприяла незначному розвитку та поширенню хвороб. На кісточкових обліковують ураження моніліозом, клястероспоріозом (3-10% дерев, 1-7% листків та пагонів), зерняткових - борошнистою росою, паршею (1-15% дерев, 1-7% листків). На персику набув розвитку та поширення кучерявість листків персику (35% дерев, 6-15% листків).
У багаторічних насадженнях (Одеська обл.) триває літ американського білого метелика та яйцекладка шкідника. Заселено 10% площ, середня чисельність метеликів - 1-2 екз. на світлову пастку за добу, яйцекладок 0,5-1 шт. на дерево.
У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки І покоління, яйцекладка та відмічається відродження гусениць. Також у насадженнях розвиваються виноградний зудень, інші кліщі; з хвороб - мілдью (1-2% кущів, 2-3% листків).
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 16.05.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 13,0 млн. га, з них:
оброблено від бур‘янів - 6,2 млн. га;
оброблено від хвороби - 3,3 млн. га;
оброблено від шкідників - 3,5 млн. га, йдеться в повідомленні Мінагро.
Еще нет отзывов. Будьте первым!