Рибна галузь України має всі шанси стати успішною - Держрибагентство

Рибна галузь України має всі шанси стати успішною. Головні вектори втілення реформи рибної галузі - це євроінтеграція, цифровізація і дерегуляція. Мета реформи - запровадити прозорий ринок і рівні умови для всіх його учасників, а також знизити корупційні ризики, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.

23 квітня 2024 року Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм і Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки Проєкту "Підтримка цифрової трансформації" (DTA) презентовано реформу рибного господарства України.

"Після початку проведення аукціонів на "Прозоро. Продажі" у 2023 році при вилові 24,5 тис. тонн риби було сплачено 101 млн грн податків за використання водних біоресурсів. При цьому ціна на рибу зросла лише на 7,6%. Це значно перевищує показники 2021 року, коли не було аукціонів, а при вилові 19,8 тис. тонн бізнес сплатив 13,4 млн грн податків. На сьогодні оборот у рибній галузі складає понад мільярд гривень", - зазначив Віталій Головня.

Зі свого боку т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок детально поінформував про особливості цифровізації рибної галузі та реформування сектору промислового рибальства.

"Найбільш проблемним напрямом, який потребував нагального реформування, було саме промислове рибальство. Відсутність прозорих та конкурентних механізмів доступу до водних біоресурсів (державного ресурсу), високий рівень ННН-рибальства, складність і тривалість процесу отримання дозвільних документів - це лише частина проблем, які необхідно було негайно вирішувати", - зазначив Ігор Клименок.

Він додав, що наріжним каменем реформи стало прийняття торік євроінтеграційного Закону України № 2989-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури".

Закон надав можливість створити Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства (е-Риба), запустити на повноцінній основі аукціони, оптимізувати підходи у видачі документів дозвільного характеру тощо.

Так, електронні аукціони забезпечили прозорий та конкурентний механізм розподілу державного ресурсу - риби та інших водних біоресурсів, сприяли чесній та ефективній конкуренції промислових рибалок, можливості долучитися до рибного бізнесу новим учасникам.

Водночас впроваджено перший компонент Е-риби - декларування права на промислове рибальство в електронній формі. У ході презентації Ігор Клименок поінформував присутніх також про особливості впровадження наступних компонентів Е-риби - Е-Договору, Е-дозволу, Е-інспектора та інших.

За його словами одним із найважливіших наступних кроків стане запровадження системи простежуваності походження водних біоресурсів, починаючи з етапу вилову риби та закінчуючи етапом реалізації кінцевому споживачу або експорту, яка торкнеться і аквакультури і промислового рибальства.

Ще один момент, до якого необхідно буде адаптуватись українським суб‘єктам рибного господарства - це посилення вимог до збору рибогосподарських даних та розширення їх переліку відповідно до вимог європейського законодавства.

Очільник Держрибагентства розповів, що суттєвих змін зазнаватиме також система контролю за рибальською діяльністю для того, щоб забезпечити охорону та збереження запасів водних біоресурсів, а також гарантувати їх якість та законність походження.

"Масштабна цифровізація рибної галузі, яка активно продовжується і цьогоріч, максимально сприятиме розвитку рибного господарства, виведенню його з "тіні", зниженню ННН-рибальства, впровадженню європейських стандартів, які наближатимуть членство України в ЄС та посилюватимуть продовольчу безпеку нашої держави", - підкреслив Ігор Клименок.