Озимі пшениця, ячмінь, жито на 3-18% площ охоплені хворобами

Скрізь має місце захворювання озимих пшениці, ячменю та жита на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі, якими охоплено 3-18% площ, уражено 3-15% рослин на ранніх добре розвинених посівах, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

У посівах ярих колосових триває заселення та шкідливість хлібними блішками. Фітофагів виявляли у крайових смугах полів, за чисельності 3-5 екз. на кв.м. Спостерігається початок заселення хлібною п‘явицею за чисельності 0,1 екз. на кв.м. Гельмінтоспоріозом, борошнистою росою та кореневими гнилями уражено до 2% рослин.

Надалі хвороби зернових колосових культур повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та температури повітря в межах +16…+25°С, рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація

Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляка (0,5-1 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (0,3-2 екз. на кв.м), які пошкодили у слабкому ступені 1-3% рослин. За 10-15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.

Багаторічні бобові трави повсюди заселяють та пошкоджують бульбочкові, листкові (фітономус), інші довгоносики та клопи, які за чисельності 1-1,6 екз. на кв.м пошкодили 1,5-3% рослин конюшини, люцерни, еспарцета. В Житомирській області на посівах тривалого строку використання, біля основи стебла у вигляді побуріння тканини спостерігається розвиток кореневих гнилей (фузаріозна) на 6% площі, 4% уражених рослин за розвитку хвороби 0,4%.

Перші дві декади квітня характеризувалися перемінною погодою, відмічалося чергування теплої подекуди жаркої погоди з прохолодною дощовою погодою. Максимальна температура повітря підвищувалася до +15…+23°C тепла, мінімальна знижувалась до +6°C (нічні години).

У південних областях Степу, осередково Лісостепу в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,3-2 екз. на кв.м. Подекуди у Київській, Одеській, Полтавській, Херсонській областях відмічено початок переселення фітофага на посіви озимої пшениці. Шкідник у кількості 0,1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м виявлений у прикрайових смугах, що безпосередньо межують з місцями зимівлі. Шкідником заселено до 10% обстежених площ. Клоп шкідлива черепашка перебуває у задовільному фізіологічному стані. В подальшому, за настання стійкої теплої погоди з середньодобовими температурами +12…+14°C, максимально +18…+20°C, варто очікувати початок масового перельоту фітофага на площі озимих культур. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку - загибель центрального стебла.

Личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1-3% рослин на 3-12% площ, здебільшого розміщених після стерньових попередників. У Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Херсонській областях триває заляльковування личинок туруна. В залежності від погодних умов масове залялькування шкідника буде проходити в кінці квітня - в першій декаді травня. Хлібні блішки, злакові попелиці, цикадки в допороговій чисельності на 13-32% площ пошкодили 1-5% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Львівській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській областях продовжується розвиток, розселення та живлення п‘явиці, за чисельності 2-4 екз. на кв.м. Шкідливість п‘явиці посилюється за середньодобової температури на рівні +20°C і вище, в умовах недостатньої вологості ґрунту й нестачі опадів.

Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. На 100 помахів сачком їх відловлювалось 1-10 екз. при заселенні 1-21% посівів.

У всіх бурякосійних областях продовжується вихід жуків бурякових довгоносиків (звичайний та сірий). В крайових смугах посівів на сходах цукрових буряків фітофагів обліковують в щільності 0,2-2 екз. на кв.м, якими заселено та пошкоджено 1-3, макс. 5-10% (Хмельницька, Київська обл.) рослин. У сонячні години відмічається заселення посівів буряковими блішками. Фітофаги у крайових смугах полів слабко пошкодили до 2% сходів за чисельності 1 екз. на кв.м. На первинних рослинах-господарях (калині, жасмині) продовжується відродження та живлення личинок листкової бурякової попелиці.

Повсюди у посівах озимого ріпаку продовжують свій розвиток та завдають шкоди прихованохоботники (капустяний стебловий, великий ріпаковий та насіннєвий), хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд. Чисельність прихованохоботників становить від 1 до 5 екз. на рослину, якими пошкоджено 2-10% рослин. Ріпаковим квіткоїдом заселено 1-5, осередково до 15% рослин (Житомирська, Закарпатська, Львівська, Київська, Полтавська, Херсонська обл.) у чисельності шкідника 0,5-3, макс. 5-8 екз. на рослину та пошкоджено до 2% бутонів. Переважно в крайових смугах полів культури хрестоцвітими блішками за середньої чисельності 0,2-3, осередково до 6 (Вінницька, Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкоджено 2-6, макс. до 12% (Чернівецька обл.) рослин у слабкому ступені. В крайових смугах посівів Дніпропетровської, Кіровоградської, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, областей відмічається заселення та шкідливість оленки волохатої, піщаного мідляка, капустяної попелиці, білокрилки, де ними заселено та пошкоджено 1-5% рослин. Триває літ метеликів капустяного та ріпакового біланів, подекуди відмічається яйцекладка. Шкідниками заселено 8% площ у середній чисельності метеликів 1-3 екз. у полі зору за 10 хв спостережень. Також відмічається літ та відродження гусениць капустяної молі. Шкідником заселено 2% площ, 2-3% рослин за чисельності метеликів 1-2 екз. на 10 кроків, гусениць обліковують в чисельності 0,2-0,5 екз. на рослину.

У господарствах за перевищення шкідниками ЕПШ (ріпакового квіткоїда в період утворення бутонів - 1-2 жуки на рослину, в період збільшення бутонів - 2-3 жуки на рослину, на початку цвітіння 5-6 жуків на рослину; стеблового капустяного прихованохоботника - 2 жуки на 40 рослин або 20 жуків на жовту чашку за 3 дні) необхідно провести крайові або суцільні обприскування рекомендованими інсектицидами.

Скрізь рослини ріпаку хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів, де ураженість рослин становить 2-10%. У господарствах Одеської області на 3% обстежених площ виявляли циліндроспоріоз за ураження рослин 1-2%.

Гусениці озимої совки п‘ятого-шостого віків (18-82%) продовжують живитися на площах озимих культур. Середня чисельність фітофага 0,5-1 екз на кв.м. У Дніпропетровській, Полтавській, Херсонській областях розпочалось залялькування шкідника. Шкідником заселено 17% обстеженої площі. У степових та лісостепових областях піщаний мідляк, за чисельності 0,5-1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз. на кв.м заселяє крайові смуги посівів озимих зернових, ріпаку, ранні сходи гороху та соняшнику. Виходячи з оптимальних погодних умов для розвитку зазначеного шкідника очікується значне збільшення імаго піщаного мідляка на зернових та просапних культурах. Заселення просапних культур буде проходити, у першу чергу, на полях соняшника та кукурудзи ранніх строків сівби. Триває живлення ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів), які щільністю 1-3 екз. на кв.м живляться корінням озимих, ранніх ярих зернових, плодових та ягідних культур. У Сумській області відмічено початок льоту імаго травневих хрущів, чисельність яких становить 1-2 екз. на дерево плодових культур.

У садах триває живлення садових довгоносиків. У всіх плодових насадженнях брунькові довгоносики, квіткоїди заселили до 30% дерев. На одному дереві живиться близько 2-6 брунькоїдів, 1-5 квіткоїдів, якими пошкоджено 2-6% бруньок. Жуками оленки волохатої заселено до 15% плодових дерев. На одне дерево ураховується 1-3 імаго. Також продовжується відродження зеленої яблуневої попелиці, нею заселено 1% листків з чисельністю 2 екз./листок.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 18.04.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 4,1 млн. га, з них оброблено від:

бур‘янів - 1,6 млн. га;

хвороб - 1,2 млн. га;

шкідників - 1,3 млн. га.