Європарламент ухвалив нові правила щодо походження меду та боротьби з його фальсифікацією

Європарламент схвалив оновлені "директиви щодо сніданків", згідно з якими на етикетках товарів повинна чітко вказуватись країна походження меду, а також чіткіше маркуватися вміст цукру у фруктових соках. Нові правила запровадять також для джемів та мармеладів, передає Укрінформ, про це повідомляє офіційний сайт Європарламенту.

"Країна походження має бути чітко вказана на маркуванні медових сумішей. Крім того, було встановлено вищі стандарти якості та визначено необхідність створення системи відстеження меду в ЄС. Ці ініціативи забезпечать кращу поінформованість споживачів, а також кращий захист як бджолярів, так і споживачів від фальсифікованого меду", - заявив після голосування доповідач Олександр Бернхубер (Австрія).

Зокрема, нові правила боротимуться з імпортом фальсифікованого меду з країн, що не є членами ЄС, шляхом обов‘язкового та чіткого маркування країни походження. Також буде запроваджено чіткіше маркування щодо вмісту цукру у фруктових соках та мінімального вмісту фруктів у джемах і мармеладах. Для джемів буде працювати правило щонайменше 450 грамів фруктів на кілограм продукту.

Тепер закон також має бути ухвалений Радою ЄС, а країни ЄС повинні будуть застосовувати нові правила через два роки після набуття чинності.

Як повідомляла "Агро Перспектива", Україна в лютому 2024 року продала на зовнішні ринки 11,458 тис тонн меду. Загалом за два місяці експорт меду становить 15,115 тис тонн на 28,9 млн USD.

Нагадаємо: експорт меду натурального з України у 2023 році становив 55,357 тис тонн на 121,384 млн USD.

Як повідомляла "Агро Перспектива", Україна скоротила поставки продовольства на ринки країн ЄС до 11,83 млрд EUR за результатами 2023 року (7% загального імпорту ЄС), йдеться у щомісячному звіті Європейської комісії про торгівлю агропродовольчою продукцією. Водночас Україна залишається в трійці найбільших постачальників продовольства в ЄС після Бразилії та Великої Британії.

Країни ЄС закупили в України продовольства на 1,4 млрд EUR менше, або на 10% порівняно з 2022 роком, однак порівняно з 2021 роком, цифра вище на 71%.

Нагадаємо: в 2022 експорт продовольства в ЄС становив 13,214 млрд EUR, в 2021 - 6,927 млрд EUR.

ЄС досить динамічно імпортував збіжжя з України до травня 2023, але з червня 2023 поставки продовольства були нижче рівня 2022, а наприкінці 2023 року наблизилися до рівня 2021 року.

Водночас імпорт українських зернових залишився на високому рівні: збільшився за результатами 2023 року на 476 млн EUR або на 10%.

Імпорт пшениці зріс вдвічі порівняно з 2022 роком і досяг 6,2 млн тонн.

Імпорт кукурудзи продовжив збільшуватися та досяг 12,8 млн тонн.

Поставки цукру на ринки ЄС зросли більш ніж втричі, або на 181 млн EUR

Поставки птиці зросли на 53%, або на 145 млн EUR.

Країни спільноти скоротили закупівлю олійних та фуражних культур на третину як через зниження цін, так і обсягів, а також рослинних олій на 870 млн EUR або на 30% через зниження цін, однак зі збільшенням обсягів закупівлі.

Зменшилися поставки з України молочних продуктів, фруктів, горіхів.

8 квітня Європейський парламент та Європейська рада досягли попередньої угоди щодо продовження для України лібералізації торговельного режиму, передбачивши захисні заходи для фермерів ЄС, повідомила пресслужба Європейського парламенту. "Члени Європарламенту і головування в Раді домовилися про продовження призупинення імпортних мит і квот на експорт української сільськогосподарської продукції до ЄС ще на рік, до 5 червня 2025 року, щоб підтримати Україну в умовах жорстокої агресивної війни з боку Росії. Ці односторонні заходи щодо лібералізації торгівлі допоможуть стабілізувати українську економіку та сприяти поступовій інтеграції країни у внутрішній ринок ЄС", - сказано у повідомленні.

У пресрелізі деталізується, що відповідно до домовленостей, "у разі значного збою на ринку ЄС чи ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт, наприклад, пшениці, гарантує, що Комісія може вжити швидких кроків і запровадити будь-які заходи, які вона визнає необхідними".

"У рамках посилених захисних заходів щодо захисту фермерів ЄС може бути задіяне аварійне гальмо для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів, а саме птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду. Учасники переговорів погодилися продовжити базовий період, який використовується як основа для застосування цього автоматичного захисту, а це означає, що якщо імпорт цих продуктів перевищить середній обсяг імпорту, зареєстрований у другій половині 2021 року, а також упродовж 2022 і 2023 років, тарифи будуть переглянуті. Крім того, Комісія зобов‘язується посилити моніторинг імпорту зерна, зокрема, пшениці", - йдеться у повідомленні.

Крім того, законодавці схвалили зобов‘язання Комісії обговорити постійну лібералізацію тарифів з Україною в межах процесу розгляду Угоди про асоціацію, щойно буде завершено законодавчу процедуру щодо тимчасової лібералізації, та забезпечити активну участь Парламенту у цьому процесі.

"Наслідки невпинних нападок Росії на Україну та її економіку відчуваються фермерами ЄС. Відповідно до цієї нової з Радою угоди ми посилили гарантії захисту фермерів ЄС у разі ринкових хвилювань , викликаних українським імпортом. Продовживши заходи торговельної підтримки ще на рік, ця угода також є свідченням солідарності ЄС, що триває, і непохитної підтримки України перед обличчям жорстокої агресивної війни, що ведеться Росією, аж до перемоги України", заявила доповідач Сандра Калнієте (група європейських народників, Латвія).

Очікується, що Європейський парламент проголосує цю постанову під час пленарного засідання сесії у квітні з наступним затвердженням Радою. Чинні торговельні заходи закінчуються 5 червня 2024 року, і нові правила мають набути чинності відразу після цієї дати.