Несприятлива погода стримує сільськогосподарські роботи - аграрні вчені

На низькі темпи сільськогосподарських робіт протягом останнього тижня вплинули несприятливі погодні умови. Вирішальними факторами цієї затримки є температура грунту, його вологість й можливість вийти у поле.

За спостереженнями науковців Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН сівбу необхідно проводити, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння становить 2 0С, хоча у таких умовах проростання насіння буде повільним. Вищу схожість спостерігають за температури ґрунту 5-6 0С тепла. Оптимальною для появи дружних сходів є температура 15-17 0С. За температури ґрунту на глибині загортання насіння 5 0С сходи з’являються через 20 діб, 8 0С ‒ через 13; 10 0С ‒ через 9; 15 0С ‒ через 7 діб.

За даними Мінагро, двадцять областей розпочали посівну ярих культур. Станом на 21 березня в Україні засіяно 214,5 тис. га зернових та зернобобових культур (3,8%). З них - 29 тис. га пшениці(11,8%), 117,3 тис. га ячменю (14,3%), 53,1 тис. га гороху (33,2%) та 10,6 тис. га вівса (6,5%).

Найбільше посіяли аграрії таких областей:

на Одещині - всього 56,7 тис. га. З них 2,8 тис. га пшениці, 28,2 тис. га ячменю, 20,7 тис. га гороху та 1,3 тис. га вівса;
у Миколаївській області - 1,5 тис. га пшениці, 24,8 тис. га ячменю, 15,3 тис. га гороху та 0,5 вівса;
у Кіровоградській - 4,2 тис. га пшениці, 9,7 тис. га ячменю та 5,8 тис. га гороху;
у Дніпропетровській області - 3,9 тис. га пшениці, 8,65 тис. га ячменю та 2,83 тис. га гороху;
На Полтавщині - 4,8 тис. га пшениці, 18,3 тис. га ячменю, 0,9 тис. га гороху та 1,4 тис. га вівса
у Тернопільській - 2,6 тис. га пшениці, 10,4 тис. га ячменю, 1,5 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса;
на Вінниччині - 3,3 тис. га пшениці, 2,8 тис. га ячменю та 2,3 тис. га гороху.

За таких погодних умов надзвичайно актуальним залишається повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом посівів.

В останні роки зросла ураженість рослин сажковими хворобами, кореневими гнилями, темно-бурою та сітчастою плямистостями (гельмінтоспоріозом), альтернаріозом, пліснявінням насіння, кам‘яною сажкою ячменю та ін.

Важливе значення у боротьбі з хворобами має знезаражування насіння. Це обов‘язковий профілактичний захід. Дуже важливо, готуючи насіння до протруєння, ретельно очистити його від пилу та битого зерна, оскільки вони мають величезну сумарну поверхню й таким чином значна частина препарату, що вкриває їх, не потрапляє за призначенням.

Протруєння та бактеризація насіння є основними елементами інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів. Для протруєння використовують доступні хімічні препарати системної дії. Для бактеризації ефективною є обробка насіння мікробними препаратами на основі вільноживучих, асоціативних, симбіотрофних, азотфіксуючих, фосфатмобілізуючих мікроорганізмів, а також препаратів бінарної дії з фумігальними властивостями та біостимуляторами росту.

При виборі протруйника потрібно керуватися спектром його фунгіцидної дії та результатами фітоекспертизи насіння, яку проводять сертифіковані лабораторії. Експертиза насіння дає точний діагноз і можливість правильного вибору протруйника й забезпечує економію до 30-40 % дорогих препаратів.

Потрібно дотримуватися рекомендованих норм витрати протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння внаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння.

Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. У разі вимушеної сівби після колосових попередників для захисту посівів від хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників за чисельності, що перевищує ЕПШ, передпосівну обробку насіння можна провести гаучо, з. п. (0,25-0,5 кг/т), рубіж, к. е. (2,0 л/т) та ін.

Ні в якому разі не можна допускати заміну протруйника біостимуляторами, азотфіксаторами та ін., які не мають зареєстрованої фунгіцидної дії.

За певних умов альтернативою хімічному протруюванню можуть бути зареєстровані біологічні фунгіциди. Зокрема, якщо фітоекспертиза насіння не виявила наявності спор сажкових грибів і кількість зерен, уражених грибами із родів Bipolaris та Fusarium, не перевищує 2-4 %, а пліснявими грибами - менше ніж 20 %, для оброблення насіння можна використовувати біологічні препарати й біологічно активні речовини.

З біологічних препаратів застосовують: триходермін СК (2,0 л/т), бактофіт (2,0 л/т), бактофіт (2,0 л/т) + триходермін СК (2,0 л/т), триходермін-93 (2,0 л/т) та ін., які занесені до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні".

Для сівби використовують відкаліброване насіння І класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен.

Необхідно постійно проводити обстеження посівів озимих зернових на наявність мишоподібних гризунів.