Уряд пропонує визначити правовий статус ДАР та джерела його фінансування

Уряд зареєстрував у Верховній Раді законопроект № 11063 "Про Державний аграрний реєстр". Проектом акта пропонується визначити, зокрема:
правовий статус Державного аграрного реєстру та джерела його фінансування, держателя, адміністратора та технічного адміністратора Державного агарного реєстру, об‘єкти Державного аграрного реєстру та види реєстрової інформації, яка буде оброблятися в ньому, повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, державної політики у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави (компетентного органу), права та обов‘язки користувачів Державного аграрного реєстру, особливості функціонування Державного аграрного реєстру в умовах надзвичайного або воєнного стану.

В записці до проекту зазаначено, що, починаючи з серпня 2022 року в ДАР зареєстровано понад 115 тисяч користувачів.
Фінансування ДАР на 2024 заплановано в обсязі 5 млн грн за рахунок державного бюджету.

Також зазначено, що ведення на функціонування Державного аграрно реєстру врегульовано Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України", згідно з яким Державний аграрний реєстр - це державна автоматизована інформаційна система збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції.
Разом з тим, у листопаді 2021 року було прийнято Закон України "Про публічні електронні реєстри", частина третя статті 4 якого передбачає, що виключно законом або іншим актом законодавства, згідно з яким створений реєстр, визначаються відомості, зазначені у частині другій статті 26 цього Закону (крім випадків, визначених статтями 40 і 41 цього Закону).
Таким чином, проектом акта передбачається визначити відомості, зазначені у частині другій статті 26 Закону України "Про публічні електронні реєстри".
Окрім зазначеного, проектом акта передбачається розширити коло користувачів Державного аграрного реєстру, оскільки згідно положень Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" наразі для отримання підтримки через цей реєстр можуть подавати заявки виключно виробники сільськогосподарської продукції.
Слід зазначити, що на тлі повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, потреба у фінансовій підтримці (субсидіюванні), наданні державних кредитних гарантій та інших видів державної підтримки постала особливо гостро не лише для виробників сільськогосподарської продукції, а й інших суб‘єктів аграрного ринку. За умови дефіциту бюджетних ресурсів наразі Уряд залучає усі можливі джерела фінансування для надання гуманітарної допомоги аграріям, у тому числі, міжнародну фінансову, технічну та гуманітарну допомогу, у зв‘язку з чим більшість програм в Державному аграрному реєстрі наразі реалізується завдяки підтримці наших міжнародних партнерів.
Так, з моменту запуску Державного аграрного реєстру виробники сільськогосподарської продукції, які зареєструвалися в цьому реєстрі, мали можливість подати заявки на отримання таких видів підтримок від міжнародних організацій, як: бюджетна субсидія на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності; спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності; надання засобів тимчасового зберігання зерна (зернових рукавів); надання інвестиційної грантової допомоги мікро- та малим сільськогосподарським виробникам, кооперативам та асоціаціям виробників географічних зазначень; отримання насіння кукурудзи та соняшника для підтримки агровиробників з прифронтових областей; відновлення ґрунтів, уражених мінами та вибухонебезпечними пережитками війни.
Окремо слід відмітити зручність користування Державним аграрним реєстром, у тому числі, через відсутність необхідності отримання будь-яких паперових документів для реєстрації в ньому та подачі заявки на отримання того чи іншого виду підтримки. Так, після проходження електронної реєстрації, для виробників сільськогосподарської продукції програмними засобами ведення Державного аграрного реєстру створюється особистий електронний кабінет, до якого автоматично відвантажуються відомості про господарську діяльність такого виробника, а також дані з інших державних реєстрів, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав, Єдиного державного реєстру тварин та інше.
Таким чином, виробники сільськогосподарської продукції, використавши тільки кваліфікований електронний підпис під час реєстрації, набувають можливість у режимі реального часу отримати доступ до інформації про програми підтримки, а також подати заявку на її отримання в зручному "онлайн" режимі з дому чи офісу та перевірити в особистому електронному кабінеті відомості про свою діяльність, земельні ділянки, тварин тощо.

У зв‘язку із зазначеним, проектом акта пропонується Державний аграрний реєстр використовувати як дієвий інструмент для прозорого надання підтримки не лише виробникам сільськогосподарської продукції, а й організаціям водокористувачів, суб‘єктам агропромислового комплексу, підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу (далі - суб‘єкти ДАР).
Крім того, проектом акта передбачається можливість для суб‘єктів ДАР безкоштовно отримати інформацію стосовно себе, а також інформацію, отриману шляхом інформаційної взаємодії з іншими електронними інформаційними ресурсами з Державного аграрного реєстру у формі витягу.
Так, згідно положень частини другої статті 6 проекту акта, програмні засоби ведення Державного аграрного реєстру повинні надавати можливість на підставі та за результатами оброблення реєстрової інформації, зокрема, формування витягів з Державного аграрного реєстру.
При цьому слід зазначити, що відповідно до Бюджетної декларації на 2022-2024 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 року № 548, основними пріоритетами політики у сфері цифрової трансформації є розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація, інформатизація суспільства, сприяння розвитку ІТ-бізнесу, підвищення рівня цифрової грамотності українців, зокрема, шляхом забезпечення переведення найбільш популярних публічних послуг в електронну форму, а також запровадження електронної взаємодії між електронними реєстрами та оптимізації реєстрів.