У 2024 очікується зростання рівня рентабельності для всіх видів зернових та олійних - Мінагро

У 2024 році очікується зростання рівня рентабельності для всіх видів зернових та олійних культур. За умови, що ситуація із безпекою та експортом морським транспортом не ускладниться, а ситуація на західних кордонах стабілізується. У 2024 році очікується зниження врожайності - приблизно на 4-5%. Здорожчає вартість елеваторних послуг через збільшення цін на електроенергію. Крім того, очікується незначне підвищення орендної плати за землю - приблизно на 5% до 125 USD/га у зв’язку з відкриттям ринку землі для юридичних осіб.

Серед зернових мінімальну прибутковість матиме пшениця, тоді як кукурудза та ячмінь, ймовірно, залишаться збитковими. Водночас очікується, що всі види олійних культур стануть прибутковими. Якщо цей позитивний прогноз справдиться, очікуваний рівень рентабельності за результатами цього року все одно буде удесятеро нижчим, ніж у період до повномасштабного вторгнення.

Щодо тваринництва, у 2024 році очікується падіння рентабельності всіх видів тваринницької продукції, оскільки витрати, зокрема на корми та електроенергію, зростатимуть швидше, ніж ціни на кінцевий продукт. Дасться взнаки й прогнозоване зниження купівельної спроможності українців та девальвація гривні.

Нагадаємо: попри зниження виробничих витрат та поліпшення ситуації із логістикою, вирощування зернових у 2023 році залишалось в цілому збитковим. Ситуація з олійними культурами була дещо ліпшою: соняшник показав мінімальну збитковість, а соя та ріпак згенерували мінімальну прибутковість. Загалом, рівень рентабельності зернових та олійних культур покращився у 2023 році порівняно з 2022 роком, однак низькі світові ціни не дозволили галузі досягти відчутної прибутковості. Такі висновки третього випуску дослідження "УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва", проведеного Мінагрополітики у співпраці з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), що його адмініструє Світовий банк.

Добрива займали найбільшу частку в структурі витрат на гектар у 2023 році - від 17% до 28%. Відтак в умовах фінансових обмежень українські аграрії були змушені заощаджувати на цьому ресурсі вже другий рік поспіль. Навіть попри зниження цін, норми внесення добрив минулого року скоротились в середньому на 49%. Зниження цін спостерігалось й на інші основні матеріальні ресурси: насіння (-13% на га); засоби захисту рослин (- 22% на га при вирощуванні зернових, і -16% на га - олійних культур); пально-мастильні матеріали (-31% на га). Крім того, господарства заощаджували при виробництві зернових завдяки використанню посівного матеріалу власного виробництва та зменшенню застосування деяких інсектицидів та фунгіцидів.

Порівняно з 2022 роком, логістичні витрати на експорт у 2023 році зменшились: до портів Одеси - на 33%; до порту Констанца через річкові порти Дунаю - на 40%; і до портів Гданськ/Гдиня - на 42%.

Вартість логістики за напрямками коливалася залежно від роботи одеських морських портів, блокування західних кордонів фермерами із сусідніх країн, атак на портову інфраструктуру тощо. В середньому у 2023 році на логістику припадало близько 21% від кінцевої ціни реалізації зерна, тоді як у 2022 році - 25%.

У 2023 році світові ціни на зернові та олійні були нижчими, ніж ціни у 2021 році. Після впливу війни, саме світові ціни залишаються найбільшим стримувальним фактором для відновлення прибутковості виробництва.