Озимі знаходяться у стані неглибокого зимового спокою

Озимі культури на сьогодні знаходяться у стані неглибокого зимового спокою. Проте, з підвищенням температури до показників вище 5 0С тепла, на багатьох площах південних, центральних та західних областей відбувається повільне протікання ростових процесів рослин.

За розрахунками агрометеорологів критична температура вимерзання становила: пшениці озимої у фазі "утворення сходів - 3-й листок" 11-13 0С морозу, у фазі "кущіння" - 13-15 0С морозу, жита озимого - 14-16 0С морозу, ячменю та ріпаку озимих - 9-11 0С морозу. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) знижувалася до 0-4 0С морозу, що значно вище критичної температури вимерзання.

Результати відрощування рослин за Донським прискореним методом показали, що виживання рослин озимих зернових культур (пшениці, жита, тритикале) становить 98-99%, ячменю озимого 95-98%. Інтенсивність відростання надземної маси озимих зернових культур після 24-годинної експозиції складала 39 мм. Конус наростання в рослинах озимих зернових культур здоровий, опалесцентний, з оцінкою 5 балів (дані ННЦ "Інститут землеробства НААН").

За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на території Львівської області озимина повільно вегетує (тимчасове відновлення вегетації 3.02). За останні 23 роки найраніше відновлення вегетації спостерігалося 25.02 (2008 р.), найпізніше ‒ 14.04 (2013 р.). І надалі зберігається затоплення посівів пшениці озимої у понижених місцях рельєфу. Крім того, локально у мікроблюдцях відмічаєтся оголення вузла кущіння й кореневої системи рослин. Негативну роль відіграло ще й те, що за надмірних опадів ґрунт (сірий лісовий поверхнево оглеєний) набрав "плинного" стану, вода, яка осідає, виштовхує кореневу систему рослин на поверхню. На думку вчених інституту, якщо такі рослини не загинуть від ще можливих низьких температур, то у подальшому без догляду вони засохнуть, або будуть вегетувати на кінцях вцілілих коренів і повноцінного врожаю не дадуть.

Фітосанітарний стан посівів озимих зернових задовільний. Висока відносна вологість та оптимальні температури сприяють перезимівлі інфекцій основних хвороб озимих культур, що в свою чергу призведе до підвищення ураженості рослин на початку вегетації. Лабораторним аналізом озимих зернових виявлено інфекційний запас збудників борошнистої роси, септоріозу, ринхоспоріозу. Хворобами уражено від 0,2 до 4,0 % рослин.

Необхідно відзначити, що через несприятливі погодні умови (коливання температур, відлиги) для розвитку мишоподібних гризунів відбулося затоплення нір шкідників талими водами. Це призвело до намокання, переохолодження та загибелі від 5-15 % гризунів.

Особливе значення і надалі має контроль стану посівів, це дозволить отримати своєчасну інформацію (на час відновлення весняної вегетації) щодо їх стану і застосувати потрібні заходи тому, що можливі різного роду пошкодження та ослаблення рослин від шкодочинних організмів та нетипових умов погоди.
Кінець першої - початок другої декад лютого характеризувалися теплою, як для цього періоду погодою з опадами у вигляді дощу різної інтенсивності та густими туманами.

Середня температура повітря знаходилася у межах від 0,7 до 9,4 0С тепла і була на 4,9-13,0 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 4,0-15,3 0С тепла, мінімальна - у найхолодніші ночі знижувалася до 0-4,0 0С морозу.

У першій декаді лютого, за даними Укргідрометеоцентру опади у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу відмічалися на більшій частині території країни уподовж 1-8 днів. У більшості областей декадна кількість опадів становила 127-192 % норми (16-23 мм, на Закарпатті - 40 мм), у Полтавській, Київській, Житомирській, Рівненській, Волинській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій та Донецькій областях - 215-327 % норми (26-41 мм). У Чернівецькій та Сумській областях вона виявилася близькою до норми (9-15 мм). В Одеській, Миколаївській та Херсонській областях кількість опадів не перевищила 25-36 % декадної норми (2-4 мм), в окремих районах цих областей було сухо

Станом на 10 лютого на більшій частині території країни снігу не було або його висота не перевищувала 1-5 см. У Київській, Полтавській, на багатьох площах Харківської, Житомирської, в окремих районах Сумської, Чернігівської, Рівненської, Вінницької та Донецької областей висота снігового покриву становила від 6 до 14 см. Зараз сніговий покрив на полях відсутній.

На переважній частині території країни ґрунт був талий або глибина його промерзання не перевищувала 1-8 см, місцями у Харківській, Полтавській, Чернігівській та Сумській областях - 11-28 см, в окремих районах спостерігався мерзлий прошарок на глибині 11-20 см.

За визначенням агрометеорологів запасів вологи (зразки ґрунту відібрані з полів 8 лютого 2024 р.) на переважній частині полів у метровому шарі ґрунту містилося від 173 до 282 мм продуктивної вологи, в окремих районах східних, центральних, південних, Рівненської, Львівської, Чернівецької та Сумської областей - від 135 до 162 мм продуктивної вологи, що близько або вище середніх багаторічних показників. Лише в окремих районах Одеської та Херсонської областей вологозапаси метрового шару ґрунту становили 110-122 мм продуктивної вологи, що менше середніх багаторічних значень і обумовлено дефіцитом опадів у цих областях, який спостерігається упродовж грудня 2023 р.- початку лютого 2024 р.