Україна має адаптувати понад 200 екологічних норм ЄС: Матернова дала поради щодо "колосального завдання"

Впровадження екологічного законодавства ЄС є складним, але можливим завданням для України за умови поєднання екологічних цілей з економічною вигодою, заявила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова на міжнародному екологічному форумі "Довкілля для України", повідомляє кореспондент Укрінформу.

Дипломатка зазначила, що імплементація екологічного законодавства ЄС в Україні - це "величезне завдання". За її словами, переконати уряди та партнерів інвестувати виключно з екологічних міркувань складно.

"Це повинно мати економічний сенс. Тож інтеграція екологічної політики в економічну сферу - це єдиний спосіб реально зрушити справу з місця", - сказала Матернова.

Як приклад вона навела досвід роботи в Україні за часів уряду Володимира Ґройсмана, коли Європейська Комісія просувала підвищення енергоефективності будівель.

За її словами, економічні розрахунки показували, що за умови впровадження європейських стандартів енергоефективності Україна могла б відмовитися від імпорту російського газу. І саме цей економічний аргумент переконав тодішніх українських політиків, було ухвалено відповідні закони в парламенті і створено Фонд енергоефективності. Результати сьогодні видно по всій Україні у відновлених за стандартами енергоефективності будівлях, наголосила посол ЄС.

Матернова підкреслила, що екологічне та кліматичне законодавство ЄС є справді найскладнішим, а для країн, найважчим для адаптації.

"Моя країна (Словаччина - ред.) приєдналася до ЄС у 2004 році разом із дев‘ятьма іншими. Для нас усіх екологічне законодавство тоді було найважчим для адаптації, найдорожчим і вимагало найбільших перехідних періодів. Україна зараз перебуває у подібній складній, але водночас перспективній ситуації", - зазначила дипломатка.

Вона констатувала, що під час війни Україна стикається не лише з величезними жертвами та руйнуваннями, а й зазнає значної екологічної шкоди. У цьому контексті посол ЄС спрогнозувала, що у післявоєнний період екологічна катастрофа поряд із руйнуванням людських життів і цивільної інфраструктури стане одним із найпомітніших її наслідків.

"Я не хочу вживати слово "позитивний", коли говорю про війну, але один із наслідків полягає в тому, що багато найбільш шкідливих для довкілля підприємств були знищені. І коли я спілкуюсь з урядом, громадянським суспільством або подорожую Україною, усі погоджуються, що відбудова має відбуватися за принципом "краще, ніж було", і що зелена економіка є необхідністю", - зауважила посол ЄС.

Вона підкреслила, що адаптація понад 200 екологічних директив і регламентів ЄС стане колосальним завданням, а до нього додасться ще й потреба в інвестиціях.

"Але я оптимістично налаштована стосовно того, що це можна поєднати з підходом відбудовувати краще, ніж було. Ми ( ЄС - ред.) зі своїми програмами та проєктами підтримуємо ці зусилля, допомагаємо адвокації законодавства, але справжня імплементація буде спільним завданням на роки вперед", - резюмувала Матернова.