Україна нарощує підтримку агросектору до рекордних рівнів, але стикається з ризиками фінансування та зростанням витрат

Україна у 2026 році збільшує державну підтримку аграрного сектору до історичного максимуму, намагаючись стабілізувати одну з ключових галузей економіки в умовах війни та підготувати її до інтеграції з Європейським Союзом. Водночас урядові ініціативи супроводжуються ризиками недофінансування, зростанням виробничих витрат і структурними викликами, йдеться у рекомендаціях парламентських слухань, схвалених комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 7 квітня.

У держбюджеті на 2026 рік передбачено 14,1 млрд грн підтримки агросектору - на 4,5 млрд більше, ніж торік. Це найбільший обсяг фінансування за останні роки.

Ключові напрями:

підтримка фермерів і прифронтових господарств
агрострахування (понад 4,6 млрд грн)
меліорація та інфраструктура
тваринництво
гранти на садівництво і теплиці
гуманітарне розмінування (2 млрд грн)

Програма Доступні кредити 5-7-9% залишається центральним фінансовим інструментом із бюджетом 18 млрд грн і продовженням дії до 2027 року.

Втім, частина фінансування - зокрема 9,2 млрд грн спецфонду - залежить від надходжень експортного мита. Станом на березень фактичні надходження покривають лише близько третини плану, що створює ризики недовиконання програм.

Після двох років антикризових заходів державна політика зміщується в бік довгострокової трансформації.

Серед ключових реформ:
впровадження цифрових інструментів (зокрема Державного аграрного реєстру)
адаптація до стандартів ЄС
створення виплатної агенції та систем контролю (IACS)
розвиток земельної реформи

Одним із ключових механізмів розширення доступу до фінансування став Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Фонд гарантує до 80% кредиту для малих і середніх фермерів, вже підтримав майже 300 кредитів, працює через банки та небанківські установи. Це дозволяє залучати фінансування навіть аграріям без достатньої застави.

У 2026 році міжнародна підтримка еволюціонує від гуманітарної допомоги до інвестицій у стійкість. Серед ключових донорів: Світовий банк (проєкт ARISE на $700 млн) Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Mercy Corps, USAID.

Фінансування спрямовується на переробку, енергонезалежність, іригацію, відновлення прифронтових територій.

Попри масштабну допомогу, економіка виробництва погіршується.

Ключові фактори:

добрива подорожчали на 27-54%
пальне - більш ніж на 20%
дефіцит аміачної селітри - близько 190 тис. тонн

Причини:

атаки на інфраструктуру
зростання цін на газ
логістичні обмеження

У результаті посівна кампанія подорожчала приблизно на 10%, існує ризик зниження врожаю на 15-20%, потенційні втрати валютної виручки - до 5 млрд USD.

Парламентські рекомендації передбачають:
податкові пільги на пальне
компенсацію логістики
підтримку прифронтових територій
можливе скасування мит на добрива

Уряд також має відзвітувати про виконання до червня 2026 року.