Cільське господарство залишається рятівним колом для сільських сімей у постраждалій від війни Україні - ФАО

Сільське господарство продовжує відігравати вирішальну роль у захисті українських громад від продовольчої небезпеки, навіть попри те, що пов‘язані з війною потрясіння, зниження доходів та обмежений доступ до ресурсів чинять зростаючий тиск на засоби до існування сільського населення, згідно з новою оцінкою, опублікованою ФАО.

Звіт про продовольчу безпеку та засоби до існування в сільському господарстві в Україні , заснований на інтерв’ю з понад 2800 домогосподарствами у дев’яти прифронтових областях, надає детальну картину того, як сільські сім’ї справляються з тривалими наслідками війни.

У звіті зазначається, що, попри труднощі, сільське господарство продовжує слугувати життєво важливою системою соціальної безпеки. Чотири з десяти домогосподарств займаються сільськогосподарським виробництвом, і для багатьох сімей фермерство є прямим джерелом їжі, допомагаючи захистити їх від ринкових збоїв та зростання цін на продукти харчування. Водночас оцінка показує, що засоби до існування в сільській місцевості перебувають під дедалі більшим тиском. Кожне третє домогосподарство повідомило про зниження доходів за останній рік, що відображає зростаючий економічний тиск на сім’ї, які вже постраждали від війни.

Цей фінансовий стрес змушує багато домогосподарств застосовувати стратегії, які можуть допомогти їм впоратися з короткостроковими труднощами, але з часом послаблюють їхню стійкість. Понад 75 відсотків опитаних домогосподарств повідомили, що покладаються на механізми подолання труднощів, такі як витрати, заощадження, позики або скорочення основних витрат, включаючи охорону здоров’я та освіту.

"Для багатьох сільських сімей в Україні сільське господарство - це не просто джерело доходу, це рятівне коло, яке допомагає їм годувати свої сім‘ї та підтримувати відчуття стабільності, незважаючи на війну, що триває", - сказала Шахноза Мумінова, голова Представництва ФАО в Україні. "Тому підтримка фермерів та сільських домогосподарств необхідна не лише для захисту продовольчої безпеки сьогодні, але й для забезпечення стійкості та відновлення сільських громад".

У висновках звіту також висвітлено складні проблеми, з якими стикаються найбільш вразливі групи. Внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, та сім’ї, які проживають поблизу лінії фронту, більше піддаються потрясінням та значно більшим ризикам відсутності продовольчої безпеки.

"Оцінка показує, що багато сільських домогосподарств продовжують покладатися на сільське господарство як на вирішальну стратегію подолання труднощів", - сказав Азіз Карімов, керівник відділу оцінки, досліджень та харчування в FAO Україна та провідний автор звіту. "Однак зниження доходів, повторювані потрясіння та обмежений доступ до сільськогосподарських ресурсів поступово послаблюють цю систему соціального захисту, залишаючи вразливі домогосподарства дедалі більш схильними до продовольчої небезпеки".

Докази для керівництва надзвичайним сільським господарством та підтримки засобів до існування сільських районів

Звіт надає критичне уявлення про те, як війна продовжує впливати на продовольчу безпеку та засоби до існування в сільському господарстві на рівні домогосподарств. Пов‘язуючи економічний тиск, виробничі проблеми та вплив потрясінь, він допомагає пояснити, чому багато сільських сімей стають дедалі вразливішими, незважаючи на те, що продовжують займатися сільським господарством.

Ці висновки були враховані у Плані реагування ФАО на надзвичайні ситуації та раннього відновлення для України на 2026-2028 роки , а також у процесах планування партнерами Кластера продовольчої безпеки та засобів до існування, спрямованих на зміцнення стійкості сільського господарства та захист засобів до існування сільських районів. Надаючи докази того, як війна продовжує впливати на продовольчу безпеку домогосподарств та сільськогосподарське виробництво, оцінка допомагає спрямувати цілеспрямовану підтримку фермерам та сільським громадам.

Оскільки Україна продовжує стикатися з глибокими наслідками війни, скоординовані зусилля національної влади, гуманітарних партнерів та міжнародних донорів залишаються важливими для подолання зростаючого тиску на сільські громади. Підтримка фермерів та сільських сімей має вирішальне значення для стабілізації продовольчих систем, захисту засобів до існування та запобігання подальшому погіршенню продовольчої безпеки у сільській місцевості.

Ключові висновки

Сільське господарство залишається критично важливою стратегією забезпечення існування, оскільки 40 відсотків опитаних домогосподарств займаються сільськогосподарським виробництвом, а 86 відсотків сільськогосподарських домогосподарств виробляють продукцію переважно для власного споживання.
Сільське господарство допомагає захистити домогосподарства від продовольчої небезпеки, причому фермерські домогосподарства повідомляють про нижчий рівень продовольчої нестачі та більш різноманітний раціон порівняно з домогосподарствами, які не займаються сільськогосподарською діяльністю.
Сільські домогосподарства відчувають зростаючий фінансовий тиск, причому кожне третє домогосподарство повідомляє про зниження доходів за останній рік, а 48 відсотків домогосподарств, які покладаються переважно на сільськогосподарський дохід, відчувають падіння заробітків.
Домогосподарства у прифронтових районах стикаються зі значною економічною вразливістю, причому 42 відсотки покладаються на пенсії, 36 відсотків - на соціальні виплати як на основне джерело доходу, а 3 відсотки повідомляють про повну відсутність доходу.
Сільськогосподарське виробництво скорочується через зростаючі обмеження: 30 відсотків виробників сільськогосподарських культур повідомляють про менші врожаї, а в Херсонській області цей показник зростає до 45 відсотків, тоді як 20 відсотків виробників тварин повідомили про втрату тварин через війну.
Понад 75 відсотків домогосподарств повідомили про застосування стратегій подолання фінансових труднощів, включаючи витрати, заощадження, позики грошей або скорочення основних витрат, таких як охорона здоров’я та освіта.
Переміщення мало серйозний вплив на виробництво худоби, причому 70 відсотків опитаних евакуйованих повідомили, що їм довелося покинути худобу, коли вони тікали зі своїх домівок.
Найбільш вразливими групами залишаються внутрішньо переміщені особи, домогосподарства, очолювані жінками, та сім’ї, які проживають поблизу лінії фронту, які постійно стикаються з вищим рівнем продовольчої небезпеки, частішими потрясіннями та більшою залежністю від негативних стратегій подолання труднощів.