За даними синоптиків та Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, на території Одеської області упродовж 5-11 грудня утримувалася аномально тепла погода для першої декади грудня. Максимальна температура повітря підвищувалася до +7-10°С, мінімальна знижувалася до +2°С, а середня добова температура становила +4,5°С, що на 1,9°С перевищувало норму. Опадів за цей період випало 13-20 мм, що перевищує декадну норму на 130-190%, поповнивши запаси вологи у верхньому та підорному шарі ґрунту.
У Харківській, Сумській, Полтавській та Дніпропетровській областях на початку декади спостерігалися нічні та ранкові заморозки, а також опади у вигляді слабкого снігу. Дощ з мокрим снігом зафіксовано у Запорізькій області. На решті території країни погодні умови були різними: на заході пройшли дощі різної інтенсивності, на центральних та південних територіях було переважно сухо. Денна температура коливалася від +2 до +13°С залежно від регіону, а нічні мінімуми сягали від -0,6°С до +6°С.
У Лівобережному Лісостепу, за даними Панфильської дослідної станції, середня температура повітря за період становила +2,5°С, максимальна піднімалася до +7°С, мінімальна опускалася до -2°С. Опадів випало 3 мм. У Львівській області середньодобові температури коливалися від +1,5 до +7,2°С при кліматичному показнику -0,9°С. Опадів за цей період випало незначно - 1,8 мм.
У Вінницькій області гідротермічний режим першої декади грудня був близьким до біологічного мінімуму пшениці озимої - +4,5-5°С. Це забезпечувало слабку активність морфологічних та фізіологічних процесів у рослин, але сприяло розвитку кореневої системи. Опадів випало близько 7 мм при нормі 13 мм.
На території Харківської області середня декадна температура становила +0,9-2°С, що на 3,5-4°С вище норми. Максимальна температура підвищувалася до +4-7°С, мінімальна опускалася до -1-3°С. Внаслідок переміщення атмосферних фронтів з півночі тимчасово утворився сніговий покрив висотою 2-5 см, який швидко зруйнувався через підвищений температурний режим.
За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства та Інституту землеробства НААН, озимі зернові культури перебувають у різних фазах розвитку залежно від строків сівби та регіону.
Пшениця озима: на посівах, висіяних у третій декаді вересня, формується 3-5 пагонів заввишки 18-26 см. Пізні посіви мають 1-3 листка та висоту 9-18 см. На дослідних полях Харківської області пшениця перебуває у фазах 2-3 листків до кущіння, а коефіцієнт кущення становить 2,0. Висота рослин - 15-16 см, довжина конуса наростання - 0,25-0,27 мм, маса 100 сирих рослин - 60-65 г.
Ячмінь озимий: у фазах 1-3 листків та кущіння, коефіцієнт кущення 1,9, висота 13-15 см, довжина конуса наростання 0,75 мм, маса 100 сирих рослин 100-105 г.
Жито озиме: перебуває у фазі кущіння (3-4 пагони), коефіцієнт кущення 1,9, висота 14-15 см, довжина конуса наростання 0,5 мм, маса 100 сирих рослин 80-90 г.
Тритикале озиме: знаходиться у фазі 2-3 листків, стан посівів здебільшого задовільний.
У зоні діяльності Інституту землеробства НААН сума ефективних температур вище +5°С з дати сходів становила 132°С, активних - 357°С, при необхідних для успішної перезимівлі 200-225°С. Через похолодання у другій п‘ятиденці першої декади грудня спостерігається уповільнення ростових процесів, проте активна вегетація озимини не припинилася.
Прогнозовані завдання по посіву ріпаку озимого виконані майже повністю - 99,6%. На полях, де ріпак висівся у серпні та на початку вересня у вологий ґрунт, рослини перебувають у фазі розетки бічних пагонів та формування 4-14 листків. У Лівобережному Лісостепу ріпак озимий перебуває у фазі 8-9 справжніх листків.
Загалом, українські науковці оцінюють стан озимих культур як стабільний та задовільний, з прогнозом успішної перезимівлі за умови помірного морозного режиму та достатньої вологості ґрунту протягом зимового періоду, йдеться в повідомленні НААН.
Еще нет отзывов. Будьте первым!