Агрометеорологічні умови сприятливі для росту та розвитку озимих

На 5-18% площ озимих зернових відбувався незначний літ злакових мух. Скрізь злаковими попелицями, блішками, цикадками та іншими шкідниками було пошкоджено 1-5% рослин .

У степових, лісостепових, осередково поліських областях у посівах озимих колосових культур, переважно розміщених після стерньових попередників, продовжується мляве живлення личинок хлібної жужелиці, які знаходяться в ІІ-ІІІ вікових групах. Ними за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкоджено 1-3% (Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Полтавська, Херсонська обл) рослин. Подальший розвиток та шкідливість личинок туруна залежатимуть від погодних умов. Повсюди триває живлення гусениць озимої совки другого покоління (III-VI віків), які за середньої чисельності 0,5-1, на забур‘янених площах до 2 (Дніпропетровська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-2% рослин у слабкому ступені. Їхнє живлення неактивне через зниження температури повітря, але опускання у нижні шари грунту поки що не фіксується.

За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці, гусениць озимої совки на кв.м) та температури повітря не нижче +5°С озимі зернові у фазу кущіння захищають через осередкові чи всуціль полів обприскуванням дозволеними препаратами.

Переважно у центральних та західних областях борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями охоплено 1,5-8 макс. 11% рослин (Рівненська - септоріоз) озимих пшениці та жита. Іржа виявлена на 0,4-1% рослин озимих зернових у Тернопільській області. Скрізь озимомий ячмінь хворіє на гельмінтоспоріоз та ринхоспоріоз.

На 2-35% посівів озимого ріпаку продовжується живлення капустяної попелиці, білокрилки, хрестоцвітих блішок, гусениць ріпакового пильщика, озимої совки. Пошкодженість становить 3-8, в осередках до 22% рослин. На 1-10% рослин культури відмічають незначний розвиток пероноспорозу, фомозу, альтернаріозу, білої плямистості. За наявності інфекції та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов рекомендовано провести обприскування дозволеними до використання препаратами.

В усіх природо-кліматичних зонах країни триває розвиток мишоподібних гризунів. На посівах озимих зернових та ріпаку заселення колоніями гризунів переважно крайове, де обліковують їх в кількості 0,5-3 штук на гектарі з 3-7 жилими норами. Гризунами слабко пошкоджено до 3% рослин. Повсюди на багаторічних травах, неугіддях, лісосмугах, неорних землях ураховують 1-3, макс. 4-6 (Волинська, Дніпропетровська, Київська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська обл.) жилих колоній на гектарі. Також незорані площі, зокрема, після збору кукурудзи, соняшника заселяє курганчикова миша за чисельності 1-4 курганчики на гектар (Одеська, Херсонська обл.).

Надалі загроза пошкодження озимих культур та багаторічних трав і насаджень зберігатиметься повсюди. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів, йдеться в публікації ДСС.