У Відні його подають із лимоном. У Баварії - з картопляним салатом.
На перший погляд - проста відбивна, але кожен шеф знає:
справжній шніцель - це симфонія хрусту, ніжності та дисципліни.
Шніцель не смажать - його слухають. Він сам підказує, коли готовий.
Історія з характером
Справжній віденський шніцель народився у XIX столітті, коли австрійські офіцери привезли з Італії рецепт
cotoletta alla milanese.
У Відні страва перетворилася - стала більша, тонша, легша.
Так звичайна відбивна стала символом австрійської точності.
У Німеччині ж з‘явилися свої регіональні варіанти:
Schweineschnitzel зі свинини, Jägerschnitzel з грибним соусом, Zigeunerschnitzel із перцем і томатами.
Та принцип залишився один: шніцель - це не м‘ясо, а структура, народжена теплом і терпінням.
Суть техніки
Шніцель має бути тонким, легким і золотистим.
Кожен рух - точний, кожен градус - важливий.
Товщина м‘яса: 4-5 мм
Температура олії: 170-175 °C
Час обсмаження: 1,5-2 хвилини з кожного боку
Секрет №1: не товщина м‘яса, а легкість скоринки. Вона має "дихати".
Класична паніровка
Інгредієнти (на 4 порції):
Техніка:
Поради шефів
Використовуйте топлене вершкове масло (Butterschmalz) - воно дає аромат і не горить.
Не перевертайте шніцель більше одного разу.
Класика подачі - лимон, картопляний салат або журавлинний соус.
Для свинини обирайте шийку або корейку - вони ніжні після відбивання.
Не накривайте шніцель після смаження - пара зіпсує хруст.
Шефи кажуть: якщо шніцель не шарудить на тарілці - його пересмажили.
Цікаві факти
У Відні назву Wiener Schnitzel дозволено використовувати лише для телятини - решта має позначку vom Schwein.
У Баварії проводять навіть "Schnitzelsonntag" - недільний день шніцеля.
Рекордний шніцель у Німеччині мав 1,2 метра в діаметрі й смажився в сковороді вагою 300 кг.
Фінальний акорд
Золотиста скоринка, що тріскає під ножем.
М‘ясо - ніжне, як осінній ранок у Відні.
Аромат масла, хліба і терпіння - ось справжній шніцель.
Це не просто страва. Це урок точності - на сковороді й у житті.
Еще нет отзывов. Будьте первым!