Агрокліматичні умови уповільнили активний розвиток шкідників, що сконцентровані у крайових смугах полів

Агрокліматичні умови (поступове зниження температури повітря в нічні та денні години, опади та поривчастий вітер) звітного періоду уповільнили активний розвиток і шкідливість сисних шкідників (злакові попелиці, цикадки), які переважно сконцентровані у крайових смугах полів. На 15-35% обстежених площ озимих зернових культур цикадками заселено та слабко пошкоджено до 6% рослин. Злакова попелиця за щільності 2-10 екз. на рослину живиться на 1-6% рослин. Спостерігаються дорослі крилаті особини - самки-розселювачки, а також личинки. Літ злакових мух (шведської, гессенської, чорної пшеничної, опомізи) проходив за слабкої інтенсивності за чисельності 0,4-6 екз. на кв.м, якими пошкоджено 0,5-2% рослин. У разі значної чисельності мух (30-40 екз./100 п.с.) рекомендується провести обробки крайових смуг полів інсектицидами - на початку масового льоту і в подальшому через 8-10 діб.

Також, в озимині, розміщеній після стерньових попередників, продовжують живитися личинки (ІІ-ІІІ віків) хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-2 (Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Закарпатська, Кіровоградська, Одеська, Миколаївська, Полтавська, Херсонська обл.) екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин. Гусениці озимої совки, які перебувають здебільшого в ІV-VІ віках, за чисельності 0,2-2 екз. на кв.м доживлюються та переміщуються в нижні шари ґрунту на зимівлю.

Окрім того, на ранніх розкущених посівах озимої пшениці починають візуально проявлятись симптоми захворювань хвороб, а саме борошнистої роси, септоріозу, сітчастої плямистості, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, якими охоплено 1-5% рослин (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Івано-Франківська, Миколаївська, Полтавська, Київська, Львівська, Херсонська, Чернігівська обл.) У посівах озимого ячменю сітчастим та звичайним гельмінтоспоріозом, осередково борошнистою росою, кореневими гнилями, темно-бурою плямистістю (Волинська, Закарпатська, Одеська, Львівська обл.) уражено 2-7% рослин. У Волинській, Чернігівській областях на озимому житі відбувається незначний розвиток кореневих гнилей, септоріозу на 1-3% рослин за розвитку захворювання 0,5-1%, хворіють ранні посіви.

Повсюди на 3-35% обстежених площ 2-7% рослин озимого ріпаку уражені пероноспорозом, борошнистою росою, фомозом, альтернаріозом, білою плямистістю, циліндроспоріозом. Подекуди в посівах культури відмічають незначну шкідливу діяльність капустяних попелиці, молі, хрестоцвітих блішок, несправжніх гусениць ріпакового пильщика та гусениць озимої совки, біланів. Фітофагами заселено та пошкоджено 2-9, в осередках до 20% рослин. Для запобігання переростання та покращення перезимівлі рослин у фазу 5-6 листків культури рекомендовано провести обробку дозволеними препаратами.

Скрізь триває неактивне розселення та незначна чисельність мишоподібних гризунів, переважно полівок. На незораних полях по стерньових попередниках Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, спостерігають 1-4 курганчика на гектар курганчикової миші.

На 5-33% обстежених посівів озимих зернових та ріпаку обліковують від поодиноких нір до 1-3 колоній на гектарі гризунів, які продовжують мігрувати з місць резервацій у пошуках соковитого корму. Багаторічні трави, неорні землі, сади заселені гризунами на 11-53% площ по 1-3, макс. до 5 (Волинська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька обл.) жилих колоній на гектарі з 3-6 жилими норами.

Надалі, зростання заселеності та чисельності гризунів відбуватиметься у разі утримання сухої погоди при температурах повітря вище +5ºС, за таких умов відбуватиметься їх подальша міграція та розмноження. Регулювання чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів забезпечується за наявності 3-5 і більше колоній на гектар захисними заходами через розкладання отруєних принад, йдеться в повідомленні ДСС.