Як готували м‘ясні страви у середньовіччі: просто, довго і поживно

Середньовічна кухня часто асоціюється з м‘ясом на вертелі та великими бенкетами, однак у повсякденному раціоні переважали прості страви, які вимагали мінімальної участі кухаря: усі інгредієнти складали в горщик і залишали на повільному вогні на кілька годин. Такий підхід був практичним - дозволяв економити ресурси й годувати велику кількість людей з обмеженого набору продуктів.

У середньовічних кухнях використовували переважно відкритий вогонь або піч. У глиняному або металевому посуді готували страви шляхом тривалого варіння чи тушкування. Основу складали м‘ясо, сезонні овочі, коренеплоди, крупи. Часто додавали вино, пиво, сухофрукти та спеції - навіть у простих рецептах спеції були не лише для смаку, а й для збереження їжі.

Нижче - три типові м‘ясні страви середньовічної Європи, які й сьогодні можуть зацікавити прихильників простої, поживної їжі з історичним присмаком.

Pottage - м‘ясне рагу з усього, що було під рукою
Це була одна з найпоширеніших страв у середньовіччі. До горщика йшли будь-які доступні інгредієнти: м‘ясо (яловичина, баранина, курка), коренеплоди (ріпа, пастернак, цибуля, морква), зелень і крупа або крихти черствого хліба для загущення. Все заливалося водою, іноді з додаванням пива або вина, і тушкувалося кілька годин. В результаті виходила густа страва, яку їли з хлібом.

Frumenty з м‘ясом - ситна каша зі смаком свята
Frumenty - це пшенична каша, яку часто готували на релігійні свята. Вона могла бути солодкою або м‘ясною. У м‘ясному варіанті використовували варену пшеницю, додавали шматки м‘яса (часто залишки смаженої дичини або яловичини), молоко або бульйон, жовтки, спеції (мускат, кориця, перець). Після тривалого тушкування страва ставала густою, поживною й цілком святковою, хоч і готувалась без особливих зусиль.

Мисливське рагу - страва з лісу, але в казані
Hunter‘s stew - ще один приклад "лінивої" кухні. У казан складали крупно нарізане м‘ясо (дичину, свинину, баранину), гриби, цибулю, коренеплоди. Часто додавали яблука або чорнослив, а також вино чи пиво. Тушкували на повільному вогні 2-3 години. Спеції - лавровий лист, перець, гвоздика - додавались ближче до кінця. Страва довго зберігалась і не вимагала додаткової обробки.

Попри простоту, середньовічна кухня була адаптована до умов життя - обмеженого доступу до свіжих продуктів, нестабільного клімату, відсутності холодильників. Саме тому акцент робився на техніках збереження продуктів, довгому приготуванні та спеційності. Ці традиції збереглися в багатьох європейських кухнях і сьогодні, а принцип "склав у горщик - і чекаєш" досі працює в рецептах рагу, печені, гуляшу чи соте.