Повсюди на падалиці колосових культур розвиваються та живляться злакові мухи - Держспоживслужба

Повсюди на падалиці колосових культур розвиваються та живляться злакові мухи (при косінні сачком уловлювалося 3-5 макс. до 10 екз мух на 100 помахів - Черкаська обл.), попелиці, цикадки, хлібні блішки, інші фітофаги, які надалі завдаватимуть шкоди посівам озимих зернових. В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників продовжується розвиток хлібної жужелиці за середньої чисельності імаго 0,5-1 макс. 2,0 екз. на кв.м. Відмічено початок відродження личинок за чисельності 0,2-0,3 екз. на кв.м в осередках Дніпропетровської, Одеської та Херсонської областей.

Важливе значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

На 2-12% рослин падалиці триває розвиток борошнистої роси, гельмінтоспоріозу, бурої іржі, септоріозу, які проявились в озимині. Стан посівів озимих культур, зокрема зернових (пшениці), значною мірою визначатиметься за дотримання організаційно-господарських та агротехнічних прийомів, а саме системи сівозміни, відповідного попередника, основного обробітку ґрунту з операцією ущільнення поверхні ґрунту для збереження вологи, системи збалансованого за NРК удобрення (основне, передпосівне та підживлення).

У посівах кукурудзи закінчується розвиток гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика, якими пошкоджено 1-5% качанів. Гусениці знаходяться в стеблах на висоті 35-50 см від поверхні ґрунту. Гусеницями бавовникової совки за середньої чисельності 0,5 екз. на рослину пошкоджено 1-5% качанів.

Ретельне подрібнення рослинних решток роторними знаряддями перед заорюванням є головним профілактичним заходом для запобігання поширення шкідника в наступній вегетації. Причому ця операція органічно вписується в технологічну схему обробітку грунту в сівозміні.

З хвороб відмічено гельмінтоспоріоз, яким охоплено 2-18% рослин, симптоми ураження пухирчастою сажкою діагностуються у більшості областей на 2-8% рослин, летуча сажка має місце на 1-5% рослин. В порівнянні із аналогічним періодом минулого року в звітному році уражених рослини сажковими хворобами значно менше На качанах, пошкоджених гусеницями кукурудзяного метелика і бавовникової совки, розвивається фузаріоз. В середньому хворобою уражено 1-5% качанів (Волинська, Вінницька, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Одеська, Рівненська обл.). Хвороба розвивається на верхніх зернівках качана. На 5% рослин виявлено бактеріоз (Дніпропетровська, Житомирська, Черкаська обл.)

У посівах озимого ріпаку розвиваються і харчуються хрестоцвіті блішки, які пошкодили 2-10% рослин та попелиці (заселено 5-7% рослин, Миколаївська, Рівненська, Сумська обл.). На 1-6% рослин шкодять личинки ріпакового пильщика, мінуючої молі, ріпаковий листкоїд, гусінь біланів, листогризучих і підгризаючих совок. На полях Дніпропетровської, Полтавської областей відмічають шкодочинність бавовникової совки (на 8% площ в середній чисельності гусениць 1 екз. на кв.м пошкоджено 1% рослин), білокрилкою заселено 2-4% рослин. На 0,5-3% рослин культури спостерігають ураження пероноспорозом, альтернаріозом, білою плямистістю, кореневими гнилями (Волинська, Полтавська, Тернопільська, Чернівецька обл.). Локалізують вогнища шкідників у посівах ріпаку за надпорогової чисельності через обприскування дозволеними інсектицидами, а за наявності інфекції - фунгіцидами.

На незібраних площах пізніх посівів соняшнику поширення мають суха гниль (10-20% рослин - Миколаївська обл.), біла та сіра гнилі (3-9% кошиків), інші хвороби не матимуть розвитку через проведення десикації. Осередково до 10% рослин заселені та пошкоджені гусеницями бавовникової совки та соняшникової вогнівки (Херсонська обл.).

Подекуди на 4-10% посівів цукрових буряків живляться гусениці листогризучих совок, амарантовий стеблоїд, личинки мінуючої мухи, кореневі попелиці. Посіви культури продовжують хворіти на церкоспороз, борошнисту росу, пероноспороз, фомоз, вірусну мозаїку (3-12, макс. 15-28% рослин у Вінницькій, Львівській, Рівненській, Тернопільській обл.). На 3-12% рослин виявляють захворювання коренеплодів на звичайну паршу, паршу пояскову, дуплистість, фузаріозну гниль.

Тривала тепла погода та достатня кількість кормів (падалиця, сходи озимого ріпаку, рослини багаторічних трав тощо) позитивно впливають на розвиток мишоподібних гризунів у агроценозах повсюди. Надпорогова кількість гризунів зосереджена переважно в багаторічних травах та незораних після жнив полях. Так в осередках Волинської, Дніпропетровської, Київської, Сумської, Черкаської та Харківської областей нараховують 3-6 жилих колоній на гектарі. На просапних культурах обліковується по 1-3 колоній на гектарі. На посівах озимого ріпаку Вінницької, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької областей спостерігається від поодиноких нір до 3 колонії на гектар гризунів. Через це кількість гризунів в озимині зростатиме за активізації процесу розмноження, пік якого зазвичай припадає на жовтень-листопад.

З метою упередження розселення гризунів господарства продовжують проводити комплекс агротехнічних заходів, а саме лущення стерні та зяблеву оранку, яка руйнує нори, знищує кормову базу у значній мірі призводить до механічного знищення насамперед молодняку. При наявності 3-5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту їх через обробки дозволеними до використання родентицидами.