Посіви сої знаходяться переважно у доброму стані

Посіви сої знаходяться переважно у доброму стані. Висота рослин ультраранніх та ранньостиглих сортів становить 65-75 см. Рослини перебувають у фазі достигання, зафіксовано по 20-25 бобів із 2-3 повноцінними насінинами у кожному. Спостерігається масове пожовтіння стебел та часткове опадання листя. Сорти сої середньоранньої та середньопізньої груп стиглості знаходяться на початку фази достигання, утворилося по 30-35 бобів із 2-3 (рідко 4) виповненими насінинами у кожному. Спостерігається пожовтіння нижніх листків на рослинах, що є ознакою перенаправлення поживних речовин із листків у боби. Прояву хвороб та шкідників в обстежених агроценозах сої не зафіксовано.

Удобрені посіви проса перебувають переважно у доброму стані та знаходяться у фазі достигання. Висота рослин варіює в межах 110-125 см. Зернини у верхній та середній частинах волоті дозріли (65-70% від усіх зернин). За сприятливих погодних умов на початку вересня можна буде розпочинати скошування посівів у валки або проведення десикації. Рослини у посівах з менш інтенсивним рівнем удобрення нижчі на 20-30 см. У волоті сформувалося 13-15 гілочок І порядку, 38-45 гілочок ІІ порядку із кількістю насінин в межах 350-400 шт. на 1 рослину. Фітосанітарний стан агроценозу добрий, розвитку хвороб і шкідників не зафіксовано.

Рослини гречки знаходяться у фазі достигання. Висота рослин становить 100-108 см. Густота рослин у посівах варіює: за широкорядного способу сівби - від 145 до 205 шт./м2, за звичайного рядкового - від 280 до 350 шт./м2. На рослинах утворилося від 80 до 130 виповнених зерен, з них достигло 55-60 %. Відмічається незначне стеблове вилягання посівів. За сприятливих погодних умов настання господарської стиглості культури можна очікувати впродовж наступних 8-12 діб. Хвороб і поширення шкідників в агроценозі гречки не виявлено.

У Київській області закінчення вегетації пізніх сільськогосподарських культур проходило, в основному, за задовільних агрометеорологічних умов. Внаслідок дефіциту ефективних опадів запаси продуктивної вологи у ґрунті на більшості площ залишалися недостатніми. Склалися несприятливі умови для накопичення вологи у ґрунті під сівбу озимих зернових культур урожаю 2026 року, в першу чергу ріпаку озимого, оптимальні строки сівби якого припадають на 25 серпня - 5 вересня.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у Львівській області майже в усі дні третьої декади переважала холодна погода із значними опадами в першій половині періоду. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах +11,0‒17,4°С за кліматичного показника +15,8°С. Максимальна температура повітря становила +21,7°С, мінімальна - +6,6 °С. Опадів випали в кількості 62,8 мм, що дорівнює 261,7 % норми третьої декади.
Рослини сої сортів Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 заходяться на Х етапі органогенезу (налив зерна). Запаси продуктивної вологи під посівами сої є високими: в горизонті 0‒20 см ‒ 53,5 мм, 0‒40 см ‒ 100,9 мм, 0‒100 см ‒ 227,5 мм.

В регіоні завершується збирання зернових культур та ріпаку, розпочато копання картоплі.

За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у Харківській області у другій декаді серпня спостерігалася нестійка погода. Середня декадна температура повітря становила +18,4-20,3 оС і була на 1,5-2,5° нижчою за норму. Максимальна температура повітря підвищувалася до 30-33 оС, мінімальна - знижувалася до +7-11 оС. У найпрохолодніші дні середня добова температура повітря була на 3-5°С нижчою від норми, в останні дні декади на 1,5-2°С перевищувала її. На переважній частині області сума опадів становила 2-8 мм, або 20-80% декадної норми. У першій половині третьої декади кількість опадів залежно від району становила від 0,4 до 43 мм за норми 14-21 мм.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх культур завдяки помірним у більшості днів температурам повітря та дощам дещо покращилися, хоча поповнення вологозапасів ґрунту так і не відбувалося. На кінець декади запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см під пізніми сільськогосподарськими культурами дорівнювали всього 5-7%, або були вичерпані повністю. На багатьох площах регіону тривала та поширювалася ґрунтова посуха. У верхніх шарах ґрунту запаси вологи були недостатніми або майже вичерпаними, складалися несприятливі умови для підготовки ґрунту під сівбу озимих культур.

У сої тривало масове формування бобів, на окремих площах північно-західного району - другий етап достигання. Стан посівів добрий.

Зерно кукурудзи на більшості площ досягло воскової стиглості. Стан рослин переважно добрий та задовільний. В південно-західній частині області відмічено пошкодження качанів кукурудзи шкідниками.

У соняшнику тривало формування кошиків та достигання насіння. На окремих площах північно-західної частини регіону насіння набуло збиральної стиглості. Через відсутність ефективних дощів в південній частині області спостерігалося засихання листя у рослин, а в центральній частині - пошкодження шкідниками.

За даними Держпродспоживслужби в Харківській області на неорних землях на площі 7 га відмічалося живлення личинок та імаго нестадних видів саранових за середньої чисельності 2,2, максимальної 7 екз. на кв.м. Посіви кукурудзи продовжують заселяти смугасті хлібні блішки, злакові попелиці, бавовникова совка, триває живлення гусениць стеблового кукурудзяного метелика та виявлене ураження рослин пухирчастою сажкою та гельмінтоспоріозом. На рослинах соняшнику продовжують розвиватися попелиці, клопи сліпняки, бавовникова совка, проявилися септоріоз, іржа, фомоз та біла гниль.

На дослідних полях інституту у проса відмічається початок достигання зерна (на верхній та середній частині волоті).

У рослин кукурудзи, залежно від строків сівби та групи стиглості, спостерігається як молочно-воскова стиглість, так і воскова стиглість зерна.

Соняшник, залежно від строків сівби та групи стиглості, знаходиться переважно у фазі наливу насіння.

Стан посівів сої істотно різниться залежно від строків сівби: від середини наливу бобів до початку достигання насіння.

Останній тиждень літа характеризувався контрастними погодними умовами. У першій половині температура повітря була достатньо низькою з коливаннями атмосферного фронту. Денні температурні показники у більшості регіонів не перевищували +16-22°C, за виключенням південної частини країни, де повітря прогрівалося до +22-25°C. Температура вночі була +7-13°C та 11+16°C відповідно. У Львові 25 серпня було зафіксовано рекорд мінімальної температури - вночі вона впала до +4,3°C. Опади у вигляді помірних дощів, подекуди гроз з поривчастим вітром, пройшли на Харківщині та у частині західних та північних областей.

Надалі в країну почала надходити жарка та суха повітряна маса з південних регіонів Європи та Туреччини. Під впливом антициклона опади припинилися, а температура повітря почала підвищуватися. У західних областях у денні години стовпчики термометрів показували 27-29°C, у центральних та південних - до 31°C, на півночі та сході - до 26°C.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства на території Одеської області упродовж третьої декади серпня спостерігалась тепла, а в окремі дні жарка з незначними опади погода. Максимальна температура повітря у більшості днів становила +25-27 ºС. Мінімальна температура повітря знижувалася до +18-23 ºС, подекуди - до +11-15 ºС. Середня температура повітря становила +20,7 ºС і виявилась на 1,2 ºС нижчою за норму другої декади серпня.

Опадів випало в кількості 2,9 мм, що не вплинуло на поповнення вологозапасів в ґрунті. Посилилася ґрунтова посуха, що прискорило на два-три тижні раніше середніх багаторічних дат дозрівання рослин соняшнику та кукурудзи.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур залишались несприятливими, на окремих полях відбулося передчасне усихання рослин соняшнику і кукурудзи. Вкрай несприятливими вони були і для накопичення вологи в ґрунті під посів озимих культур урожаю 2026 року.

За даними науковців Інституту землеробства НААН середня температура повітря у регіоні діяльності інституту становила +17,1 °С, за норми для третьої декади серпня +19,0 °С. Максимальна температура повітря підвищувалась до +28,3 °С, мінімальна - знижувалась до +9,0 °С. Опадів випало 2,8 мм за норми для третьої декади 15,0 мм, йдеться в публікації НААН.