НІБУЛОН просить Зеленського ветувати закон про експортні мита на сою та ріпак

Компанія "НІБУЛОН" звернулася до президента України щодо експортних мит на сою та ріпак просить Зеленського втрутитися у ситуацію, що склалася навколо ухваленого Верховною Радою законопроєкту №13157, який, серед іншого, передбачає запровадження 10-відсоткових експортних мит на сою та ріпак.

"Ми просимо Вас скористатися своїм правом вето та відтермінувати набуття чинності норм щодо експортних мит до 01.01.2026. Це дозволить ініціювати публічний діалог із бізнес-асоціаціями, врахувати позицію учасників ринку та забезпечити відповідність законодавчих змін Конституції та принципам податкової стабільності", - йдеться у відкритому зверненні компанії.

Обґрунтування нашого звернення.

Порушення Регламенту Верховної Ради.

Поправки щодо експортних мит були включені в законопроєкт, що не має відношення до теми регулювання експорту. Відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВРУ, подібні зміни є неправомірними.

Порушення принципу правової визначеності.

Відповідно до ст.4.1.9 Податкового кодексу, податкові зміни не можуть набирати чинності раніше ніж за 6 місяців до нового бюджетного року. Запровадження мит уже цього літа суперечить нормам законодавства.

Економічні наслідки для аграріїв.

Падіння закупівельних цін внаслідок мит вдарить насамперед по малих і середніх фермерах. Як стверджує голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, аграрний експерт Олег Нів‘євський, Україна як держава "втратить від запровадження мита, попри додаткові надходження до бюджету та вигоди переробників". Згідно з його розрахунками (модель часткової рівноваги), виграші переробки й бюджету не перекривають втрат агровиробників. Мита призведуть до скорочення сівби та вирощування сої й ріпаку в Україні, що, своєю чергою, зменшить експорт і валютну виручку. У цифрах це становить від 280 до 670 млн грн втрат для держави.

Негативний сигнал міжнародним партнерам.

Порушення Угоди про Асоціацію з ЄС і принципів верховенства права створює іміджеві ризики. Україна має дотримуватись своїх міжнародних зобов‘язань і забезпечувати прозорість та стабільність економічної політики.

Потреба у справедливому і прозорому процесі.

Такі важливі рішення мають прийматись через окремий законопроєкт із залученням бізнесу та з дотриманням Конституційних норм.

Звертаємо Вашу увагу, що ГО "Аграрний союз України", Асоціація фермерів та землевласників України, "Всеукраїнська аграрна рада", Українська зернова асоціація, Українська бобово-соєва асоціація, Насіннєва асоціація України звернулися до всіх фракцій ВРУ із закликом відмовитись від запровадження мит. Експерти підкреслювали, що такі дії призведуть до зменшення закупівельних цін і зміни структури посівних площ - як це вже відбулося після "соєвих правок" у 2017 році.

Як повідомляла "Агро Перспектива", Верховна Рада у середу, 16 липня, проголосувала за введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Його внесли поправкою до непов‘язаного законопроєкту №13157.

Починаючи з 2030 року експортна ставка буде щороку зменшуватися на 1 відсотковий пункт - до значення 5%.

Сільськогосподарські товаровиробники й кооперативи, які вирощують власну продукцію, звільняються від сплати експортного мита.

Гроші, отримані від мита, будуть йти до Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Кабінету міністрів доручили протягом трьох місяців подати законопроєкт про його створення.

Запровадження мита було передбачено одразу двома поправками - одну з них депутати не змогли підтвердити, а другу спікер Руслан Стефанчук відмовився поставити на підтвердження. Відповідно, вона набрала чинності під час фінального голосування за законопроєкт.

"Попри регламент і всі застереження, законопроєкт №13157 з соєвою правкою проголосували 245 голосів", - прокоментував результати голосування нардеп Ярослав Железняк.

У червні 2025 року депутати намагалися ухвалити ці правки в іншому законопроєкті, але тоді їм забракло голосів.

Ініціатори правки вважають, що запровадження мита в 10% на вивезення сировини дозволить збільшити її перероблювання всередині країни.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев пояснив, що мета нового мита - повторити успішну історію з соняшниковою олією.

"У 1999 році було прийнято рішення, яким ввели додаткове мито на експорт соняшника, і зараз ми виробляємо в 10 разів більше, ніж у 1999 році, і є №1 у світі з експорту олії. Така сама ситуація буде і з ріпаком і соєю", - сказав депутат.

У 2017 році Верховна Рада вже ухвалювала схожі "соєві правки". Тоді скасували відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів для компаній, які не є виробниками цієї продукції, тобто трейдерів.

Декларованою метою правок було стимулювання перероблювання сої та ріпаку всередині країни, щоб збільшити експорт продукції з більшою доданою вартістю (олія, шрот), а не сировини.

Через негативні наслідки та дискримінаційний характер ці правки згодом скасували.