Рада обмежила експорт сої та ріпаку митом 10%

Верховна Рада у середу, 16 липня, проголосувала за введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Його внесли поправкою до непов’язаного законопроєкту №13157, пише Ліга.

Починаючи з 2030 року експортна ставка буде щороку зменшуватися на 1 відсотковий пункт - до значення 5%.

Сільськогосподарські товаровиробники й кооперативи, які вирощують власну продукцію, звільняються від сплати експортного мита.

Гроші, отримані від мита, будуть йти до Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Кабінету міністрів доручили протягом трьох місяців подати законопроєкт про його створення.

Запровадження мита було передбачено одразу двома поправками - одну з них депутати не змогли підтвердити, а другу спікер Руслан Стефанчук відмовився поставити на підтвердження. Відповідно, вона набрала чинності під час фінального голосування за законопроєкт.

"Попри регламент і всі застереження, законопроєкт №13157 з соєвою правкою проголосували 245 голосів", - прокоментував результати голосування нардеп Ярослав Железняк.

У червні 2025 року депутати намагалися ухвалити ці правки в іншому законопроєкті, але тоді їм забракло голосів.

Ініціатори правки вважають, що запровадження мита в 10% на вивезення сировини дозволить збільшити її перероблювання всередині країни.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев пояснив, що мета нового мита - повторити успішну історію з соняшниковою олією.

"У 1999 році було прийнято рішення, яким ввели додаткове мито на експорт соняшника, і зараз ми виробляємо в 10 разів більше, ніж у 1999 році, і є №1 у світі з експорту олії. Така сама ситуація буде і з ріпаком і соєю", - сказав депутат.

У 2017 році Верховна Рада вже ухвалювала схожі "соєві правки". Тоді скасували відшкодування ПДВ під час експорту соєвих бобів для компаній, які не є виробниками цієї продукції, тобто трейдерів.
Декларованою метою правок було стимулювання перероблювання сої та ріпаку всередині країни, щоб збільшити експорт продукції з більшою доданою вартістю (олія, шрот), а не сировини.
Через негативні наслідки та дискримінаційний характер ці правки згодом скасували.