5 країн ЄС пропонують поступово впроваджувати оновлені квоти на цукор, мед та захистити ринок від надмірних поставок ріпаку, малини з України

5 країн ЄС - Болгарія, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина - закликають ЄС поступово впроваджувати оновлені квоти на цукор, мед з України (протягом кількок років) та пропонують ввести додаткові захисні механізми на лібералізовані окремі товари, зокрема, малину, ріпак.

Свою позицію 5 прикордонних країн представили у спільній декларації щодо результатів переговорів з Україною.

Державний секретар Міністерства сільського господарства Польщі Стефан Краєвський висловив задоволення тим, що угода з Україною містить двосторонній захисний пункт, який може бути задіяний у випадку надмірного імпорту з України, що спотворює ринок в одній або кількох державах-членах ЄС, йдеться в повідомленні відомства.

Однак він наголосив, що це положення поширюється лише на товари, на які поширюються додаткові преференції згідно з новою угодою. На його думку, механізмів захисту ринку від надмірного імпорту раніше лібералізованих товарів, таких як малина чи ріпак, немає.

"Деякі із запропонованих квот значно збільшені, особливо для цукру та меду. Тому ми продовжуємо закликати до їх поступового впровадження, розподіленого на кілька років", - сказав Краєвський.

Він також додав, що Польща продовжує вимагати створення спеціального компенсаційного фонду для сільськогосподарських виробників ЄС, який би компенсував можливі втрати, спричинені надмірним імпортом з України - подібного до фонду, передбаченого в контексті угоди між ЄС та Меркосур.

Як повідомляла "Агро Перспектива", Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія заявили під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства 14 липня про своє невдоволення новою угодою між Україною та ЄС, що готується на базі поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), пише "Європейська правда" з посиланням на кількох дипломатів ЄС, які були присутні під час засідання.

Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія вважають, що нова торговельна угода з Україною, яку пропонує Єврокомісія замість "торговельного безвізу", що завершився на початку червня, може дестабілізувати агроринки Євросоюзу.

Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен також підтвердив, що мова про торгівлю з Україною йшла на засіданні Ради ЄС 14 липня в Брюсселі.

Єврокомісар нагадав, що "ПВЗВТ 2016 року мала бути переглянута вже у 2021 році, проте через війну агресії Росії в Україні це стало неможливим".

"Сьогодні були висловлені різні погляди на цю угоду, і я вважаю корисним мати відверту дискусію в цьому форматі. Я виклав факти щодо цієї угоди й повідомив, що вона відповідає інтересам наших фермерів", - розповів він.

Проте, за інформацією "Європейської правди", вказані п‘ять держав продовжують наполягати на зміні вже узгодженого з Україною проекту внесення змін до угоди про ПВЗВТ.

30 червня стало відомо, що Єврокомісія завершила переговори з Україною щодо основних принципів перегляду поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС після завершення дії автономних торговельних заходів (АТЗ), які запроваджували пільговий режим для українських експортерів до 5 червня 2025 року.