Агрокліматичні умови першої половини липня сприяли подальшому розвитку та поширенню хвороб у посівах зернових

У посівах дозріваючих озимих та ярих зернових колосових культур лісостепових та поліських областей триває шкідлива діяльність личинок старших віків та молодих клопів шкідливої черепашки. У Степу в незібраних посівах хлібів клопи доживлюються (окрилилось 5-35%). Колоскам зернових культур (1-5%) також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (0,2-3 екз. на кв.м), в дозріваючих посівах зернових культур у Лісостепу та Поліссі живляться злакова попелиця, пшеничний трипс, інші фітофаги, якими заселено 2-28% рослин. З огрубінням зерна попелиці перелітають на злакові бур‘яни.

Агрокліматичні умови звітного періоду сприяли подальшому розвитку та поширенню хвороб у посівах зернових колосових культур на колосі. Зокрема, альтернаріозом уражено 0,1-1% колосся, фузаріозом - 0,2-5%, осередково оливковою плісенню - 4-7% колосків, борошнистою росою до 5% рослин, гельмінтоспоріозом -1-3% колоса ячменю в Закарпатській області. Найбільшого поширення на колосі набув септоріоз, яким повсюди охоплено 0,1-7, макс. 14% колоса у Волинській області. Осередково у Житомирській області у посівах озимої пшениці, ярого ячменю в присадибному секторі виявлено тверду та летючу сажку (0,5-1%). В західних областях на 0,5-1% рослин має місце білоколосість. На ярому ячмені розвиваються гельмінтоспоріоз, бура, сітчаста, інші плямистості. на присадибних ділянках громадян шкоди озимій пшениці завдає тверда сажка на 0,5% обстеженої площі, ураження колосків рослин становить 0,1%.

У посівах кукурудзи продовжують розвиватися хлібні блішки, попелиці, п‘явиці, павутинний кліщ, якими пошкоджено 1-17% рослин. Повсюди триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання яєць та відродження гусениць, якими у Степу та Лісостепу заселено 1-3, макс. 8% рослин кукурудзи. У посівах кукурудзи Запорізької, Кіровоградської, Київської, Львівської, Полтавської, Тернопільської, Рівненської, Чернігівської, Чернівецької областей на 1-6% рослин виявлено альтернаріоз та гельмінтоспоріоз, осередково у Кіровоградській області- летючу сажку.

Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохового зерноїда, галиці, гусениці плодожерки, попелиця, набувають поширення антракноз, аскохітоз, осередково пероноспороз, іржа, кореневі гнилі. Відростаючі багаторічні трави заселяють клопи, совки, бульбочкові довгоносики, попелиці. Рослини хворіють на буру плямистість.

Повсюди у посівах сої на 1-18% рослин розвиваються та шкодять попелиці, трипси, павутинний кліщ. 1-4, макс. 12% рослин пошкоджено акацієвою вогнівкою, листогризучими совками. У посівах культури аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом, іржею уражено 2-15% рослин. У господарствах Львівської області церкоспорозом осередково охоплено 3-5% рослин. У Тернопільській області жовтою мозаїкою охоплено 1% рослин.

Скрізь у посівах соняшнику розвивається та шкодить геліхризова попелиця, якою заселено 3-25% рослин, тютюновим трипсом заселено 8-22% рослин, павутинним кліщем до 12% рослин. Осередково гусениці лучного метелика, листогризучих совок, соняшникової вогнівки пошкодили 1-6% рослин. У разі заселення попелицею понад 20% рослин за чисельності 40-50 екз. та за відсутності ентомофагів до цвітіння культури проводять обробки рекомендованими препаратами.

З хвороб мають поширення аскохітоз, фомоз, пероноспороз, осередково альтернаріоз, іржа, септоріоз, якими охоплено 2-12% рослин. У південних областях відмічали всихання нижнього ярусу листя соняшника.

У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, де нею заселено 2-18% рослин. Подекуди чисельність фітофага корегується погодними умовами та діяльністю корисних ентомофагів. Також у посівах культури шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, совки (озима, гамма), якими заселено та пошкоджено 2-8% рослин. У Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській областях на церкоспороз та фомоз хворіє 2-6% рослин. На столових та кормових буряках церкоспорозом та фомозом уражено до 8% рослин. Розвиток фітопатогенів контролюють через профілактичні обробки дозволеними препаратами відповідного спектру дії.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів і баклажанів розвивається та шкодить літнє покоління колорадський жук. Повсюди фітофторозом та альтернаріозом уражено 4-35% рослин картоплі та томатів. Подекуди на томатах виявлено розвиток чорної бактеріальної плямистості. Капусту найбільше пошкоджують білокрилка, капустяна совка, білани, міль, попелиць, хрестоцвітні блішки, які виявлені повсюдно на 5-25% рослин.

У більшості областей Степу, Лісостепу рослини огірків потерпають від баштанної попелиці, тютюнового трипса, в західних та центральних на рослинах розвиваються антракноз та пероноспороз. На присадибних ділянках 20-40% рослин цибулі уражені пероноспорозом.

У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1-14% плодів), сливової плодожерки (7-13%), вишневої мухи (1-16%). У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки ІІ-го покоління. Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз. У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), триває літ гронової листокрутки другого покоління, розвиваються мілдью, оїдіум, осередково чорна гниль. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.

У Степу та Лісостепу триває літ лучного метелика інтенсивністю 1-5 екз. на 10 кроків. Гусениці першого покоління за чисельністю 0,2-3 екз. на кв.м пошкодили 1-5% рослин кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав. У Одеській, Херсонській областях відмічено початок відродження гусениць ІІ покоління.

Саранові, переважно нестадні (блакитнокрила, чорносмугаста, білосмугаста кобилки, мала хрестовичка, білолобий коник, ін.) та стадні (італійський прус) розвиваються здебільшого на неорних землях, узбіччях доріг, пасовищах, у плавнях річок, на багаторічних травах та суміжних посівах просапних культур степових, та на неугіддях лісостепових та степових областей. Чисельність нестадних видів становить 1-3 екз. на кв.м, італійського пруса 0,5-5 екз. на кв.м.(Херсонська обл.). У Херсонській області активне живлення підвищеної чисельності личинок саранових (італійський прус) спостерігається на покинутих, необроблених та забруднених вибухонебезпечними предметами територіях громади.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, гусеницями яких пошкоджено 1-6% сої, цукрових буряків, кукурудзи та овочів, йдеться в публікації Держспоживслужби.