День поїдання квасолі в США - 3 липня

Боби є насінням одного з кількох родів сімейства квіткових рослин Fabaceae, які використовуються в якості овочів в їжу для людей або тварин. Їх можна приготувати різними способами, включаючи варіння, смаження і запікання. Вони використовуються в багатьох традиційних стравах по всьому світу, пише портал Ділова мова.

Про квасолю цікаво

Археологи виявили, що люди почали вирощувати квасолю ще в V тисячолітті до нашої ери. Сталося це на території Південної Америки - корінні місцеві жителі традиційно використовували її для приготування різних страв. Пізніше, після відкриття Нового Світу європейцями, квасоля потрапила в Європу. Її стручки привіз зі своєї експедиції Христофор Колумб, і вона відразу зацікавила вчених того часу.

Археологи стверджують, що люди почали вирощувати квасолю ще в V тисячолітті до нашої ери. Вони знаходили її насіння на території перу і Мексики. Місцеві жителі використовували її для приготування різних страв. Пізніше, після відкриття Нового Світу європейцями, квасоля потрапила в Європу. Її стручки привіз зі своєї експедиції Христофор Колумб, і вона відразу зацікавила вчених того часу.

Схоже, що свою назву квасоля отримала від грецького слова "φασεολος" (фасеолус) - довгий вузький човен. І дійсно, стручок квасолі нагадує човник.

У світі існує близько двохсот сортів квасолі, але не всі вони вирощуються в промислових масштабах. Перше місце за обсягами виробництва зараз займає Китай, хоча найбільш популярною квасоля є в Південній і Центральній Америці, зокрема, в Мексиці, Перу, Еквадорі і Колумбії. Сумарний світовий урожай оцінюється в 25 мільйонів тонн. А оскільки як вага однієї середньостатистичної квасолини становить близько 1 грама, то можна порахувати, що щорічно в світі вирощується близько 25 трильйонів квасолин!
Деякі сорти цієї рослини є дуже цікавими. Наприклад, зерна сортів "Акіто" і "Ад Рем" мають запах схожий до м‘яса. А всі сорти червоного кольору можна вживати в їжу лише після термічної обробки, оскільки в них містяться токсини, які в сирому вигляді становлять загрозу для людського організму.
Лімська квасоля, точніше її листя, є улюбленою стравою гусені певного виду. Квасоля має дуже цікаву оборонну стратегію - як тільки гусінь починає її гризти, рослина виділяє в повітря ферменти, які приваблюють ос, які, в свою чергу, полюють на цю гусінь.
Квасолю вживають в їжу не лише в звичайному вигляді, тобто у вареному чи тушкованому. У деяких країнах, особливо в Південно-Східній Азії, її висушують і перемелюють на борошно, з якого потім виготовляють найрізноманітнішу випічку. Використовується квасоля і в косметичній промисловості - квасолеві маски для обличчя робили ще в Стародавньому Єгипті.
В епоху правління Наполеона Бонапарта квасоля була неодмінною частиною раціону французької армії. Імператор був упевнений в її мало не чарівні властивості, стверджуючи, що вона і м‘язи зміцнює, і покращує реакцію, а також позитивно впливає на мозок (що, строго кажучи, не зовсім є правдою). Але Наполеон все одно включив квасолю в стандартний солдатський пайок.
Стручкова квасоля має велику популярність в кулінарії. Для вживання в їжу самих стручків вирощують певні сорти цієї рослини, і збираються вони ще до того, як остаточно дозріють. А ще з стручків роблять ліки, в тому числі і призначені для людей, що страждають діабетом.
Кілька століть тому назад, коли квасоля потрапила в Європу, вона не відразу поширилася по різних країнах. У Великобританію, наприклад, квасоля потрапила через Нідерланди, точніше, через Голландію, тому англійці і до цього дня називають її "голландські боби". Хоча вони скоріше американські, а не голландські.
Деякі сорти квасолі вирощують в декоративних цілях. Наприклад, вогненно-червона квасоля, вона ж багатоквіткова - під час цвітіння виглядає дуже гарно. У їжу її боби вживати можна, але лише тоді, коли вони ще далекі до дозрівання.