Вчені констатують проблеми з дозріванням пізньостиглих гібридів кукурудзи

Посіви кукурудзи за раннього строку сівби (16 квітня), залежно від групи стиглості біотипів, мають висоту 128-142 см та по 12-13 зелених листків з площею асиміляційної поверхні 3592-3942 см2, за оптимального строку сівби (26 квітня) - мають висоту 116-123 см та, по 12 листків з площею асиміляційної поверхні 2946-3569 см2, а пізнього строку сівби (5 травня) - мають висоту 84-92 см, сформували по 11 листків з площею асиміляційної поверхні лише 1880-2153 см2.

Ранні посіви кукурудзи більш ефективно використали теплові, водні і поживні ресурси, ніж пізніші, і тому матимуть перевагу у формуванні генеративних органів і врожаю зерна. Перенесення терміну сівби кукурудзи на 20 діб від раннього строку в бік пізнього, зумовлювало відставання біометричних показників у біотипів кукурудзи: висоти рослин на 42-53 см, кількості листків - на 1,0-2,0 шт., площі листя - на 1712-1976 см²/рослину. Зазначимо, що в зв‘язку з високою температурою повітря (33-35 °С в окремі дні) у рослин гібридів кукурудзи за раннього та оптимального строків сівби спостерігається дещо передчасне пожовтіння і засихання перших (зародкових) листків (1-2 шт./рослині), за даними ДУ Інститут зернових культур НААН.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН спостерігається відставання кукурудзи в рості, що в середньому становить 15 - 18 днів, сої - до 10 днів, по соняшнику - майже відсутнє. На більшості посівів рослини кукурудзи сформували лише 5…6 листків проти 10 - 12 за багаторічними показниками. На сьогодні є проблеми з дозріванням пізньостиглих гібридів з високим (вище 300) ФАО, і він є практично незворотнім: депресивний стан матиме негативні наслідки навіть з покращання гідротермічних умов. Значною мірою стимулювати ріст можна шляхом підживлення азотними добривам, особливо швидкодіючою формою NO3 в комбінації з мікроелементами та магнієм.