Зміна погодних умов не мала негативного впливу на загальний стан сільськогосподарських культур
Площі зернових колосових культур заселяли та пошкоджували хлібні клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка за чисельності 0,1-1, макс. в крайових смугах до 3 (Дніпропетровська обл.) екз. на кв.м. Фітофагом заселено та слабко пошкоджено 2-6% рослин. В Одеській, Херсонській, Черкаській Чернівецькій областях відмічено відродження личинок, середня чисельність яких становить 0,5-1, макс. 2 (Херсонська обл.) екз на кв. м., харчування яких в колосках буде призводити до щуплості та погіршення якості зерна. Також у посівах озимих зернових культур відмічається заселення посівів, переважно у крайових смугах полів, елією гостроголовою, маврським, гостроплечим, іншими видами клопів. Прохолодна, дощова погода не сприяє збільшенню чисельності шкідників, яйцекладка відбувається мляво.
Для недопущення пошкодження посівів та збереження якості зерна, за наявності або перевищення економічного порогу шкодочинності (ЕПШ): 2 і більше екземплярів фітофага на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6 екз. на кв.м, рекомендовано провести захисні заходи. Оптимальним терміном проведення обприскування є поява на посівах 5-15% личинок третього віку.
Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження, зерновим колосовим культура завдають шкоди злакові попелиці та пшеничний трипс, якими заселено 3-12% рослин. В Одеській та Херсонській областях проходить яйцекладка та відмічено початок відродження личинок пшеничного трипса. Середня чисельність фітофага складає 1,4-2 макс. 6-8 екз. на колос.
В південних та центральних областях, за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість 35-50%), ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні втрати врожаю.
Повсюди посіви зернових заселяють хлібні жуки, які за чисельності 0,5-1 жуків на кв.м пошкодили до 3% рослин. В ярині шкідливими залишаються п`явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки, якими заселено та пошкоджено 2-10% рослин у слабкому і середньому ступенях.
Агрокліматичні умови звітного періоду сприяли розвитку та поширенню хвороб зернових колосових культур. Так, борошниста роса, септоріоз охопили 4-8, осередково в господарствах Закарпатської, Київської, Львівській, Рівненській, Харківської, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей 10-18% рослин. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 1-15% рослин. Бурою листковою іржею та кореневими гнилями уражено 1-5% рослин. У Запорізькій, Одеській областях виявлено фузаріоз колосу на 0,5-1% рослин. Високопродуктивні посіви в період цвітіння - початку формування зерна оздоровлюють шляхом обприскування дозволеними до використання фунгіцидами.
Триває заселення посівів гороху бульбочковими довгоносиками, які за чисельності 1-5 екз. на кв.м (Вінницька, Харківська, Черкаська обл.) пошкодили 5-12% рослин культури. Розпочалось заселення та пошкодження гороховим зерноїдом, попелицями, трипсами осередково піщаним мідляком. 5% рослин культури у Запорізькій, Київській, Одеській областях уражені переноспорозом, аскохітозом. Захищають горох від шкідливих організмів рекомендованими препаратами. Сходи сої заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники, осередково піщаний мідляк. У Львівській, Полтавській, Чернівецькій областях рослини уражені сім‘ядольним бактеріозом, аскохітозом, переноспорозом, фузаріозом в середньому уражено 3,5-5% рослин за слабкого розвитку хвороби.
Багаторічним травам повсюди завдають шкоди бульбочкові, листковий люцерновий довгоносики, клопи сліпняки, горохова попелиця та піщаний мідляк. Насінники багаторічних трав захищають шляхом підкосу рослин та вивезенням зеленої маси з полів у фазах стеблування-бутонізація.
У посівах цукрових буряків розвиваються бурякові довгоносики (звичайний та сірий) у чисельності 0,1-0,5 екз. на кв.м, де ними пошкоджено 2-10% рослин. Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця. В осередках відмічають шкідливість бурякових блішок, крихітки, мінуючих мух, щитоносок (4-12% рослин). У господарствах Полтавської області виявляли амарантового стеблоїда. На коренеїд хворіє до 3% рослин (Київська, Сумська обл.). Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять рекомендованими препаратами.
Посівам соняшнику шкодять сірий буряковий довгоносик, південний сірий, чорний довгоносики на 2-8% рослин у щільності 0,2-0,6, макс. 1-2 екз. на кв.м. Геліхризова попелиця з країв полів заселяє посіви культури Дніпропетровської, Запорізької, Сумської, Херсонської областей. Піщаним мідляком заселено та пошкоджено 1-3, макс. 9-15% (Херсонська, Чернівецька обл.) рослин у чисельності 0,1-0,8, макс. до 3 екз на кв.м. Також у посівах культури на 2-4% рослин відмічають шкідливість личинок дротяників і хрущів. У Запорізькій області виявлено соняшникову шипоноску. На 1-2% рослин виявляли пероноспороз (Київська, Кіровоградська, Одеська обл.), альтернаріоз (Запорізька обл.).
У посівах озимого ріпаку шкодять личинки ріпакового насіннєвого та капустяного стеблового прихованохоботників, подекуди капустяної стручкової галиці, де ними заселено та пошкоджено 2-9% рослин та стручків у слабкому, подекуди середньому ступенях. Ріпаковий квіткоїд заселив та пошкодив 1-8, макс. до 16% рослин у слабкому ступені. Також відмічається шкідливість оленки волохатої, ріпакового пильщика, капустяної молі, клопів. З хвороб набули поширення пероноспороз, альтернаріозом, фомоз, біла плямистість, циліндроспоріоз, де інфекція зберігається на 2-12, макс. 16% (Житомирська обл.) рослин.
Повсюди на 10-68% рослин картоплі та томатів шкодить колорадський жук, триває відкладання яєць та незначне відродження личинок. Погодні умови стримують їх відродження. За масової появи личинок першого - другого віків чисельністю 10-20 екз. на кущ картоплі за 8-10% заселення обприскують дозволеними до використання інсектицидами. Також у посадках картоплі відмічено розвиток фітофторозу. При перших симптомах хвороб із профілактичною метою проводять профілактичні обприскування фунгіцидами.
На капусті розвиваються та шкодять хрестоцвітні блішки, прихованохоботники, попелиці, капустяна муха, травоїдні клопи.
У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок нестадних саранових (0,3-3 екз. на кв.м) та італійського пруса (0,5-1 екз. на кв.м). Опади, зниження температури повітря дещо знизили активність шкідника, але за умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низької вологозабезпеченості) напочатку червня залишається загроза появи осередків підвищеної чисельності шкідника. Ведуться постійні спостереження за появою італійського пруса.
У Дніпропетровській, Одеській, Черкаській, Херсонській інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-4 екз. на 10 кроків. Погодні умови не сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів.
Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок (капустяної, С-чорне, совки-гамма та городньої). У південних областях відмічають початок відродження гусениць. Продовжується літ ріпакового та капустяного біланів. У господарствах Дніпропетровської, Одеської, Херсонської областей відмічають літ бавовникової совки. Ґрунтовими шкідниками та піщаним мідляком заселено та пошкоджено 1-8, в осередках до 15% рослин гороху, кукурудзи, просапних культур.
Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м, пошкодили до 8% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах.
В садах триває літ яблуневої плодожерки та її яйцекладка, у Степу - відродження гусениць. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі (2-10% листя). Також відмічається шкідливість вишневої мухи, яблуневих молі, пильщика, листоблішки, кільчастого та непарного шовкопрядів, розанної листовійки. На зерняткових розвиток та поширення набувають борошниста роса та парша (7-38% дерев, 2-8, макс. 20% листків та 2-16% пагонів). На кісточкових розвиваються моніліоз, клястероспоріоз, кучерявість листків персика, які мають поширення на 12-40% дерев, 4-22% листків. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування.
У посадках виноградних насаджень Одеської області гусеницями гронової листокрутки заселено 5% площ, 2% кущів та 1% суцвіть. Виноградний зудень заселив та пошкодив 2-10% кущів та 4-8% листків. Мілдью охоплено 1-5% кущів та до 8% листків.
Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів.
За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 29.05.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 15 млн 990 тис. га з них оброблено від:
бур‘янів - 7 млн 834 тис. га;
хвороб - 3 млн 922 тис. га;
шкідників - 4 млн 234 тис. гектарів.
Еще нет отзывов. Будьте первым!