Весняна посівна 2025 проходила в умовах кліматичних викликів - НААН

Весняна посівна цього року проходила в умовах кліматичних викликів - аномально високі температури у березні, заморозки в квітні та на початку травня, низькі запаси вологи в ґрунті після зими та стрімке їх зниження через раннє підвищення температур. Розподіл опадів по території країни та в межах окремих областей мав нерівномірний характер - від сильних злив на більшій частині території до незначних дощів та їх відсутності в окремих районах південно-східних областей. Найгірша ситуація склалася в Дніпропетровській, Херсонській областях, центральних районах Харківської, багатьох районах Одеської області, де наслідком посухи, в комплексі із заморозками, стала загибель на деяких площах озимини, ярини, ріпаку, відсутність кущіння на посівах ярого ячменю, пошкодження стебел на посівах гороху. Загалом на більшості площ під озимими та ярими культурами запаси продуктивної вологи в орному та метровому шарах ґрунту були оптимальними, достатніми га задовільними. Виключення становить недостатнє та незадовільне зволоження метрового шару ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ південної половини країни та місцями на Чернігівщині.

Протягом останнього тижня над Україною залишалася малорухома повітряна маса. Під впливом циклонів й атмосферних фронтів переважала хмарна та дощова погода, місцями з грозами та сильним поривчастим вітром. Погодні умови дуже різнилися за регіонами. На початку тижня найнижча температура повітря була на заході під впливом холодної повітряної маси, де середні температурні показники на 4-7°С були меншими за кліматичну норму. Суттєво тепліше було на південному сході нашої країни, куди надходили теплі повітряні потоки з Кавказького регіону й Середньої Азії. Температура коливалася від 10°С у західних регіонах до 26°С у східних. В середині тижня температура повітря почала вирівнюватися по всій території. В нічні години вона була в межах 9-17°С, вдень підвищувалася до 15-23°С, а на крайньому Сході - до 27°С.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН пшениця озима масово проходить формування зернівок у колосі. У польових дослідах Інституту рослини пшениці озимої мають висоту від 72 до 99 см і нараховують відповідно від 360 до 540 колосоносних стебел. Ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходиться у фазі початку та кінця молочної стиглості. Загалом стан озимих зернових культур оцінювався як добрий та задовільний. На посівах озимих культур спостерігається ураження листя плямистістю (септоріозом, піренофорозом, гельмінтоспоріозом) та заселення шкідниками (попелиці, клоп шкідлива черепашка, пильщик, п‘явиця червоногруда), що потребує проведення боротьби з ними.

У ріпаку озимому близько 80% стручків досягли сортотипового розміру. Висота рослин становить від 116 до 142 см, кількість стручків на одній рослині - від 68 до 116 шт. У більшості господарств області ріпак низькорослий, має меншу кількість стручків на рослині, а на частині площ був пошкоджений приморозками.

Ячмінь ярий проходить фази колосіння та цвітіння. Стан культури переважав добрий. У дослідах ІКОСГ НААН ячмінь ярий, що висівався після сорго та різного основного обробітку ґрунту, сформував 4-6 пагонів висотою 70-95 см та знаходиться у фазі цвітіння. Зволоження ґрунту під ячменем ярим в господарствах області було строкатим і становило в орному шарі 12-21 мм, а в метровому - 71-93 мм продуктивної вологи і оцінювалося як недостатнє і задовільне.

У зернобобових (горох, сочевиця) на більшості площ відбувається цвітіння, що майже на півтори-два тижні раніше середніх багаторічних дат. Залежно від попередника, обробітку ґрунту та строків сівби висота рослин дорівнювала 56-75 см. Стан культур був добрий та задовільний.

У проса, висіяного в кінці квітня проходить фазу кущення, в першій декаді травня - сформувало 12-3 листка. Стан культури був добрий.

За сівби кукурудзи в третій декаді квітня рослини сформували 3-4 листка, а висіяні на початку другої декади травня утворили 1-2 листка на рослині.

На площах соняшника, засіяних наприкінці березня з´явилися 6-8 справжніх листка, висота рослин в межах 28-42 см. На пізніх посівах відмічається поява сходів. Запаси продуктивної вологи на більшості площ в орному шарі ґрунту були задовільними і становили 11-20 мм, а на окремих площах (переважно північних районів) достатніми і оптимальними - 22-40 мм.

Продовжується сівба сої. На полях, засіяних на початку травня з’явились сходи та перший трійчастий лист.

За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу рослини пшениці озимої знаходились на початку VІІІ етапу органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин становила 85-97 см, довжина конуса наростання - 75-90 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин дорівнювала 77-80 см, довжина конуса наростання - 98-120 мм. Рослини жита озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин становила 145-150 см, довжина колоса - 124-150 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІІІ етапі органогенезу (фаза колосіння). Висота рослин сягала 97-104 см, довжина конуса наростання - 58-59 мм.

Рослини пшениці ярої перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 62-72 см, довжина конуса наростання - 45-85 мм. Рослини ячменю ярого знаходилися на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин дорівнювала 46-59 см, довжина конуса наростання - 60-80 мм. Рослини вівса перебували на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин була в межах 47-57 см, довжина конуса наростання - 27-30 мм.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу Аномальні природні явища, особливістю яких є різкі відхилення від багаторічних норм, на жаль, продовжуються. На території області випало в середньому 170 мм опадів, за багаторічної норми травня 59 мм. Така кількість не є надмірною, а за 5 місяців - є близькою до багаторічної норми.

Значно поповнились запаси продуктивної ґрунтової вологи. У метровому шарі під пшеницею озимою на більшості території області вони близькі до потреби, яка на V-VIII етапах органогенезу культури (між виходом в трубку і цвітінням) в Лісостепу Правобережному становить 130-135 мм. В той же час спостерігається опускання її нижче метрового горизонту у більш глибокі та сухі шари ґрунту, що за відсутності достатніх опадів може обумовити її дефіцит вже в червні. Так, запаси продуктивної вологи у півтораметровому шарі ґрунту станом на кінець квітня складали лише 70% від багаторічної норми.

Особливістю нинішнього травня є аномальний для цього місяця дефіцит тепла, середньодобова температура повітря склала 12,2, за багаторічної норми 15,10С, що нижче від біологічного оптимуму пізніх ярих теплолюбних культур: сої, кукурудзи, круп‘яних і соняшнику. Стартовий ріст і розвиток їх, а також поява сходів сої значно уповільнились; гібриди кукурудзи особливо з високим (понад 300 ФАО) недобирають важливого травневого тепла.

Не дивлячись, що такі погодні умови в цілому були сприятливими, з точки зору гідротермічного режиму для озимих колосових культур вони ускладнили дотримання технологій догляду за ними, зокрема захисту від хвороб, для розвитку яких склались сприятливі умови. Часті дощі унеможливлюють також своєчасний та ефективний контроль сегетальної рослинності зокрема в посівах кукурудзи та інших пізніх ярих культур.

На фоні загального дефіциту легкогідролізованого азоту інтенсивні опади обумовили його додаткові втрати через вимивання із орного шару ґрунту, особливо на схилах, що мало місце під час зливи на півдні області (Могилів-Подільський). Вони обумовили також місцями змив поверхні ґрунту разом з посівами та запливання його в низинах. Оскільки надмірна волога витіснила повітря в ґрунтовому середовищі значно загальмувались аеробні процеси особливо важливі для формування бульбочок на коренях бобових.

З настанням погоди актуальним буде рихлення просапних культур, підживлення колосових та інших азотними добривами, також терміновий захист від хвороб та бур‘янів, передбачений технологією.

За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН посіви озимих культур на більшості площ регіону перебували у задовільному та доброму стані. Рослини пшениці озимої здебільшого знаходилися у фазі колосіння колоса, що за всесвітньою шкалою фаз росту і розвитку рослин відповідає ВВСН 51-59.

На більшості площ, посіяних в ранні і оптимальні строки. рослини ячменю ярого, пшениці ярої та вівса знаходилися у фазі виходу в трубку. Рослини гороху, в залежності від району вирощування, перебували у фазах "бутонізація" та "початок цвітіння". На посівах ярих культур ураження хворобами не відмічено.

В той же час, шкідники, хвороби та бур`яни становлять небезпеку для посівів,. Тому необхідно досить уважно слідкувати за їх розвитком і вчасно вести їх контроль агротехнічними та хімічними заходами.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН впродовж останнього звітного тижня середньодобові показники температури повітря коливалися від 11,5 до 17,1ºС. Максимальна температура повітря вдень підвищувалась до +27,2ºС (23 травня). Мінімальна температура повітря зафіксована на рівні 10,1ºС (25 травня). Кількість опадів становила в межах 40 мм. Вміст продуктивної вологи в метровому шарі дерново-підзолистого ґрунту відносно низький і становить 145 мм. В умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходяться в фазі початку колосіння - колосіння. Ростові процеси відбуваються відносно повільно. Більшість рослин ярих культур перебувають в фазі виходу в трубку. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся через низькі середньодобові температури в останню декаду травня вегетація сільськогосподарських культур проходила сповільнено. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 перебували у VІІ етапі органогенезу (ріст останнього міжвузля), жита озимого Інтенсивне 99 (сівба 24.09.24) ‒ на VІІІ етапі (кінець колосіння), ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ на ІХ етапі (кінець цвітіння), вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ на V‒VІ етапах (відповідно ріст 2-го та 3-го міжвузлів), сої Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 ‒ на І етапі органогенезу (сім‘ядолі розгорнуті).

Посіви пшениці та ячменю озимих уражені септоріозом (12,5−22,5 %), бурою листковою іржею, кореневими гнилями, борошнистою росою (2,5-8,5 %) та плямистостями листя.

За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у східній частині Лісостепу на дослідних полях відмічається активний ріст і розвиток ярих ранніх культур (горох, ячмінь, пшениця, тритикале), чому сприяли попередні опади та підвищений температурний режим. Посіви озимих зернових культур набули помітно зеленішого кольору.

Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби та культур-попередників (чорний пар, горох, соя, соняшник), перебували у фазах початок колосіння - колосіння. На ранньостиглих сортах озимої пшениці спостерігалося цвітіння. На окремих полях відмічалося пожовтіння листків у нижньому та середньому ярусах стеблистою. Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару перебували у фазах колосіння - початок цвітіння. Рослини сортів озимого тритикале після попередників чорний пар та горох знаходились у фазах прапорцевого листка - колосіння.

У рослин сортів ярої пшениці спостерігався кінець трубкування. Рослини сортів ярого ячменю перебували у фазах трубкування - прапорцевого листка (поява остюків). Рослини сортів ярого тритикале знаходилися у фазі трубкування. Сорти гороху утворили 9-14 листків, окремі рослини почали зацвітати. У соняшнику, який висіяли в ранні строки (до дощів) відмічалася третя пара листків, а на посівах більш пізніх строків (після дощів) спостерігався початок сходів (поява сім‘ядолей). Сівба культури ще триває. Закінчено сівбу кукурудзи. На раніше засіяних площах спостерігався період від проростання насіння у ґрунті до фази трьох листочків у рослин. Тривала сівба сої. Залежно від строків сівби на полях відмічався період від набубнявіння насіння у ґрунті до утворення примордіальних листків. Розпочато сівбу сортів проса.

На даний час особлива увага приділяється внесенню гербіцидів та хімічному захисту посівів озимих зернових культур.