Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту у більшості західних, центральних, окремих площах північних областей достатні
Загалом агрометеорологічні умови в переважній більшості областей були задовільними для вегетації всіх сільськогосподарських культур. Небезпечним явищем були заморозки на поверхні ґрунту, які завдали шкоди плодовим, городнім, баштанним, виноградникам, сходам теплолюбних культур, місцями посівам озимого ріпаку та ярого ячменю.
За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН травневі опади посприяли росту та розвитку рослин і місцями покращили зволоження переважно верхнього шару ґрунту.
Пшениця озима проходила фази колосіння та цвітіння, а на низці площ південно-західних районів відмічено цвітіння колосу, що раніше середніх багаторічних термінів. Ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходився у фазі наливу зерна. Загалом стан озимих зернових культур оцінювався як добрий та задовільний, на окремих полях незадовільний. У польових дослідах інституту залежно від попередників та основного обробітку ґрунту рослини пшениці озимої мали висоту від 52 до 84 см і нараховували відповідно від 3 до 5-ти пагонів.
Ріпак озимий проходив фази формування стручків і наливу насіння. У дослідах інституту залежно від попередника і строку сівби висота рослин становила від 116 до 142 см, кількість листків - від 12 до 18 шт., гілок - від 7 до 15 шт., а діаметр кореневої шийки - від 1,5 до 2,5 см.
Ячмінь ярий залежно від строків сівби проходив фази кущення, утворення нижнього вузла соломини, а на окремих полях у південно-західних районах розпочав колосіння. Стан культури переважав добрий. У дослідах інституту ячмінь ярий, що висіяний після сорго та різного основного обробітку ґрунту сформував 4-6 пагонів висотою 40-54 см.
У зернобобових (горох, сочевиця) повсюдно тривало формування вегетативної маси, а місцями з‘явились суцвіття, що на 9-18 діб раніше середніх багаторічних дат. Залежно від попередника, обробітку ґрунту та строків сівби висота рослин дорівнювала 19-38 см. Стан культур був добрий та задовільний.
У проса, висіяного в кінці квітня, відбувалось проростання зерна, з‘явились одиничні та масові сходи, а на початку другої декади - 2 і 3-й листок. Стан культури був добрий.
У кукурудзи, висіяної в третій декаді квітня, з‘явились одиничні сходи.
У соняшника на площах, засіяних наприкінці березня, з‘явилися 3-4 справжніх листка, висота рослин в межах 8-19 см. На пізніх посівах відмічалося проростання насіння та поява сходів.
За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу рослини пшениці озимої у регіоні діяльності інституту знаходились на прикінці VІ етапу органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин сягала 64-66 см, довжина конуса наростання - 25-26 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 50-54 см, довжина конуса наростання - 64 мм. Рослини жита озимого перебували на прикінці VІІ етапу органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин дорівнювала 90-95 см, довжина конуса наростання - 90-110 мм. Рослини ячменю озимого перебували на прикінці VІІ етапу органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 54-56 см, довжина конуса наростання - 50-52 мм.
Рослини пшениці ярої перебували на V етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 38-43 см. Рослини ячменю ярого знаходилися на V етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 29-33 см. Рослини вівса перебували на ІV етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин сягала 28-30 см.
За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу травневі дощі, були вирішальними у формуванні агроценозів усіх культур, оскільки перервали тривалий посушливий період, який спостерігався ще з початку року (за січень-квітень випало лише 48,2 % опадів від багаторічної норми). Забезпеченість рослин вологою ще залишалася неповною до оптимальної.
Травневі дощі з наростанням тепла неминуче активізують розвиток хвороб та бур‘янів, які стримувала посуха, що потребує постійного контролю та відповідного реагування. Контроль за посівами має бути постійним, що дозволить вжити відповідні заходи, доступні для можливостей господарств.
За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН посіви озимих культур на більшості площ регіону знаходилися в задовільному стані. Рослини пшениці озимої здебільшого знаходилися у фазі виходу в трубку, відбувалося подовження стебла. Погодні умови травня (значні перепади температур у нічні та денні години та сильні вітри) перешкоджали проведенню обробок посівів пестицидами, тому актуальним залишається контроль бур‘янів та хвороб на посівах озимих культур.
На більшості площ ярої пшениці, ярого ячменю та вівса, посіяних в ранні і оптимальні строки, рослини знаходилися у фазі кущення. На посівах мали місце однорічні злакові та дводольні бур‘яни. Ураження посівів хворобами не відмічено.
У рослин гороху відмічено сповільнення фізіологічних процесів, які на більшості площ знаходилися в фазі 4-6 вусиків.
Посіви сої ранніх строків сівби у результаті різкого зниження температури подекуди зазнали пошкодження, відбувалося уповільнення розвитку рослин. За ранніх строків сівби рослини сої мали справжній - появу І трійчастого листка. Для зменшення стресового впливу та покращення фізіологічного стану рослин доцільно провести позакореневе обприскування мікродобривами органічного походження з обов‘язковим вмістом амінокислот, у фазі одного-двох справжніх листків застосувати післясходові гербіциди із вибірковою (щадною) дією на рослини.
За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури (пшениця, тритикале) знаходилися у фазі виходу в трубку - викидання прапорцевого листка, а озиме жито - у фазі початку колосіння. Ростові процеси відбувалися відносно повільно. Фактичні температури повітря були значно нижчі за оптимальні в період формування колосків, що може призвести в подальшому до недобору врожаю. Більшість рослин ярих культур перебували у фазі кущіння - початку виходу в трубку. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.
За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся значне зниження температур, зокрема нічних нижче ніж 5°С, призвело до уповільнення росту й розвитку сільськогосподарських культур. Озимі та ярі зернові залишалися в тих фазах, що й у попередньому періоді, або з незначними змінами. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 були в VІ етапі органогенезу (ріст 4-го міжвузля), жита озимого Інтенсивне 99, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ в VІІІ етапі (колосіння), вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ в ІІІ‒ІV етапах (відповідно кущіння та перехід від кущіння до виходу в трубку), сої Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 ‒ у І етапі органогенезу (проростання насіння).
Зниження нічних температур до 1‒3 °С в зоні діяльності інституту не мало істотних негативних наслідків для зернових культур, але рослини ще перебували у стані холодового стресу, тому потрібно зважено підходити до обробок посівів гербіцидами і фунгіцидами. Для поліпшення стану рослин рекомендується внести антистресанти через 2‒3 доби після підвищення температур до оптимальних значень, залишити їх для відновлення на 3‒4 доби та провести захист гербіцидами і фунгіцидами.
За даними ДУ "Інститут зернових культур" НААН у зоні Степу рослини пшениці та ячменю озимих зазнали негативного впливу низьких температур, що проявилося у відмиранні частини листкових пластинок. Більшої шкоди від заморозків зазнали сорти озимих зернових культур закордонної селекції.
Рослини за ранніх строків сівби, по кращих і удобрених попередниках та ранньостиглі сорти пшениці озимої (Фортеця, Мудрість одеська, Гейзер, Гурт) знаходилися на початку фази колосіння. Основна частина посівів пшениці озимої, зокрема тих, що висівалися в оптимальні і пізні строки, знаходилися на завершальних етапах фази виходу в трубку. Пшениця озима ранніх та оптимальних строків сівби (5-25 вересня) по кращих і удобрених попередниках мала середню висоту від 54 до 65 см, середня кількість сформованих пагонів знаходилася в межах 3,5-5,5 шт./рослину. Рослини пізніх та надпізніх строків сівби (15-30 жовтня) мали висоту 41-49 см, одна рослина сформувала в середньому 2,0-3,0 пагони. Найбільше відставання в рості і розвитку рослин спостерігалося за пізніх строків сівби після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала недостатню кількість поживних речовин. На таких площах рослини сформували, в середньому, по 1,5-2,5 пагони висотою 33-40 см. Загальний стан більшості посівів після випадіння дощу дещо покращився та є задовільним та подекуди добрим.
За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у східній частині Лісостепу погодні умови травня оцінювалися переважно як задовільні. Через прохолодну погоду вегетація озимини та ярих зернових культур проходила уповільнено. Стан посівів ярого ячменю на непошкоджених заморозками площах переважно добрий, а на пошкоджених - задовільний. У гороху продовжували відмічати 5-7-й листок. Стан рослин переважно добрий. На засіяних соєю та кукурудзою полях розвиток рослин стримувався низькими температурами. Стан посівів соняшнику переважно добрий. Пошкодження заморозками, незалежно від фази розвитку (сходи - друга пара справжніх листів), не відмічалося.
Тривав вихід жуків піщаного мідляка на поверхню ґрунту та заселення ним посівів ярого ячменю та гороху. Гусениці та лялечки озимої совки, кореневі гнилі, септоріоз, борошниста роса та бура листкова іржа були відмічені на посівах озимої пшениці, смугасті хлібні блішки - на посівах озимих зернових та ярого ячменю. Відмічалося заселення озимих зернових личинками злакових мух і злаковими цикадами, а також поширення пшеничного трипса. Сходи кукурудзи почали заселяти смугасті хлібні блішки. Посіви гороху продовжували заселяти бульбочкові довгоносики та горохова попелиця. Сходи соняшнику почав заселяти чорний довгоносик. Необхідно взяти під постійний контроль фітосанітарний стан посівів озимих та ярих культур та для обмеження поширення комплексу хвороб вжити заходів щодо проведення своєчасних хімічних обробок дозволеними до використання інсектицидами та фунгіцидами.
Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар перебували у фазі трубкування (3 міжвузля) - поява прапорцевого листка (подекуди поява остюків з пазухи прапорцевого листа), після гороху - у фазі трубкування (3-4 міжвузля) - формування прапорцевого листка, після сої - переважно у фазі кінця трубкування, після соняшнику - у фазі трубкування (3 міжвузля) - прапорцевого листка (поява остюків). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару перебували у фазі прапорцевого листка - появи колосу, на частині рослин колос з‘явився повністю. Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар перебували у фазі формування прапорцевого листка, а після гороху - у фазі початку формування прапорцевого листка. Рослини сортів ярої пшениці перебували у фазі трубкування (3 міжвузля). Рослини сортів ярого ячменю перебували у фазах кущіння-вихід у трубку (2 міжвузля) - трубкування (3-4 міжвузля). Рослини сортів ярого тритикале перебували у міжфазному періоді кущіння - вихід у трубку (1 міжвузля). Рослини сортів гороху мали від 6 до 10 листків, на окремих рослинах формувався 11 листок. У соняшнику, який висіяли до дощів, спостерігався початок сходів (сім‘ядолі) - утворення першої пари листків (сівба культури триває). У кукурудзи відбувалося набубнявіння насіння (сівба культури триває). Сівбу сої не розпочинали через недостатнє прогрівання ґрунту. У період дощів польові роботи призупинялись.
У другій декаді травня на територію України і погоду продовжували впливати холодна повітряна маса з північних широт та атмосферний фронт, пов‘язаний з полем слабо зниженого тиску. Це призвело до мінливої хмарності та локальних дощів різної інтенсивності по всій території країни.
Температурний режим був дещо прохолодним для середини травня. Температура в нічні години залишалася в межах лише +2…- +9°С, на заході - -0,2°С…+4°С. Вночі проти 13 травня у західних та Вінницькій областях на поверхні ґрунту спостерігалися заморозки 0…-3°С. Вдень повітря прогрівалося до +12°С… +17°С і в міру його прогрівання у більшості регіонів відмічалося збільшення хмарності. Нинішня середньодобова температура повітря в країни в середньому на 5-9°С була нижча за кліматичну норму, на півдні та південному сході - на 3-4°С нижче за норму і в більшості регіонів відповідала показникам кінця квітня, йдеться у публікації НААН України.
Еще нет отзывов. Будьте первым!