Погода в Україні в першій декаді травн була нестійкою, з рясними дощами, подекуди з грозами, градом
За даними науковців Інституту землеробства НААН у центральній частині Лісостепу рослини пшениці озимої у регіоні діяльності інституту знаходились на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин сягала 62-66 см, довжина конуса наростання - 20-26 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку) Висота рослин становила 49-51 см, довжина конуса наростання - 64 мм. Рослини жита озимого перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин дорівнювала 90-92 см, довжина конуса наростання - 90 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІІ етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 49-51 см, довжина конуса наростання - 52 мм.
Рослини пшениці ярої перебували на початку V етапу органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 32-34 см, довжина конуса наростання - 2,6-3,0 мм. Рослини ячменю ярого знаходилися на початку V етапу органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин становила 26-32 см, довжина конуса наростання - 2,9 мм. Рослини вівса перебували на ІV етапі органогенезу (фаза вихід у трубку). Висота рослин сягала 26-28 см, довжина конуса наростання - 1,2 мм.
За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу місячна відсутність істотних опадів впродовж квітня - початку травня є рідкісним явищем в умовах Поділля і безумовно особливістю цієї весни, що матиме відповідний негативний вплив на стан агроценозів. Безсніжна зима з різким чергуванням аномально теплих та морозних періодів, повернення сильних заморозків аж до морозів з температурою до -70С в період появи сходів ранніх ярих культур та цвітіння плодово-ягідних культур вже справили відповідний негативний вплив. Окрім стресу для рослинного організму це обумовило надмірні непродуктивні втрати ґрунтової вологи, головним чином за рахунок евапорації, що призвело до аномально низьких для цієї пори запасів продуктивної вологи у всіх ґрунтових горизонтах, які у верхніх шарах були критично низькими.
Надходила інформація про заселеність посівів цукрових буряків звичайним буряковим довгоносиком - найнебезпечнішим фітофагом цієї культури. На часі склалися надзвичайно сприятливі умови для міграції цього шкідника, який на відміну від сірого довгоносика здатний як перелітати так і рухатись пішим ходом. Якщо на квадратному метрі посіву економічний поріг становить більше 0,3 екземпляра, то у фазі вилочки першої пари листочків це становить реальну загрозу знищення посіву. Одним із заходів збереження густоти є протруювання насіння сильнодіючими системними інсектицидами. Контроль за посівами має бути постійним, що дозволить вжити відповідні заходи, доступні для можливостей господарств.
За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН посіви озимих культур на більшості площ знаходилися в задовільному та доброму стані. Рослини пшениці озимої здебільшого знаходилися у фазі виходу в трубку - відбувалося подовження стебла. Запаси вологи в ґрунті під пшеницею озимою у метровому горизонті були задовільними (111,7 мм), а в орному та півметровому горизонті - незадовільними (відповідно 13,4 та 43,5 мм). Цей фактор вже сьогодні стримує розвиток рослин, що негативно вплине на продуктивність останніх. Першочерговим на даний час є контроль бур‘янів та хвороб на посівах озимих культур.
На більшості площ ярої пшениці, ярого ячменю та вівса, посіяних в ранні і оптимальні строки, рослини знаходилися у фазі кущення. На посівах ярих зернових культур мали місце однорічні злакові та дводольні бур‘яни. Ураження посівів хворобами не відмічено. Рослини гороху на більшості площ знаходилися у фазі 4-6 вусиків.
За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 знаходилися у VІ етапі органогенезу, жита озимого Інтенсивне 99, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ відповідно у VІІІ етапі органогенезу (початок колосіння) та в VІІ етапі (ріст останнього міжвузля), вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ у кінці ІІІ етапу органогенезу (кущіння), сої Титан і Моцарт за сівби 30.04.25 ‒ у І етапі органогенезу (проростання насіння).
Ярі зернові культури мали слаборозвинену кореневу систему, короткий вегетаційний період і дуже високу інтенсивність засвоєння елементів живлення. Важливим є їх підживлення впродовж вегетації від кущіння до фази молочної стиглості, яке сприятиме росту і розвитку рослин, підвищенню врожайності та якості зерна.
Актуальною залишається вчасно проведена боротьба з хворобами та бур‘янами. Під час обстеження посівів озимих зернових культур виявлено ураження 5−17 % рослин септоріозом, ринхоспоріозом, сітчастою плямистістю. Після огляду посівів ярих зернових культур на основі видового складу бур‘янів та з врахуванням фази розвитку культури і температури, за якої можна застосувати, слід використовувати гербіциди, рекомендовані до використання в Україні, що дозволить знищити вегетуючі бур‘яни з меншим стресом для культури.
За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у східній частині Лісостепу погодні умови, які спостерігалися упродовж останньої декади квітня, були задовільними для вегетації основних сільськогосподарських культур. В той же час через холодну погоду ріст та розвиток озимих і ярих зернових культур дещо стримувався, також малосприятливими були умови для початкової вегетації технічних культур. Зниження температур до від‘ємних значень в повітрі, на поверхні ґрунту та на висоті 2 см від поверхні призвело до пошкоджень ярих зернових культур, соняшнику, кукурудзи та плодових культур. Дефіцит опадів, низька відносна вологість повітря та суховії (до 5 діб) спричинили швидке пересихання верхнього шару ґрунту. Зменшення запасів продуктивної вологи ґрунту відмічалося в посівах усіх культур, а в окремих районах під озиминою верхній шар ґрунту (0-10 см) був зовсім сухий.
За візуальною оцінкою загальний стан посівів озимини переважно задовільний та добрий. На окремих площах південного району області відмічалося ураження рослин озимої пшениці хворобами.
У ярого ячменю розпочалося кущіння та відмічалося утворення вузлових коренів. Висота рослин дорівнювала 19-27 см. Стан посівів оцінювався як добрий та задовільний. У північно-західному та південно-західному районах області у рослин ярого ячменю спостерігалося пошкодження листків від заморозків. У гороху продовжували відмічати 3-5-й листок. Стан рослин переважно добрий. Висота рослин становила 8-9 см, густота посівів - 98-162 рослини на 1 м². На найбільш ранніх засіяних площах під кукурудзою відмічали утворення 3-го листка. Через пошкодження листя від заморозків, стан рослин, що зійшли, оцінювався як задовільний. На ранніх посівах соняшнику відмічалися сходи. Стан рослин, що зійшли, добрий та задовільний. На деяких посівах спостерігалося пошкодження листя рослин від заморозків.
На посівах озимої пшениці тривало поширення і розвиток хвороб - септоріозу, борошнистої роси та кореневих гнилей з ураженням 2-5% рослин. Необхідно взяти під постійний контроль фітосанітарний стан посівів озимих та ярих зернових культур та для обмеження поширення комплексу хвороб вжити заходів щодо проведення своєчасних хімічних обробок дозволеними до використання інсектицидами та фунгіцидами.
Продовжувалося цвітіння яблуні, у сливи та вишні - кінець цвітіння та формування плодів, в абрикосу - формування плодів. Від заморозків було виявлено пошкодження зав‘язі абрикосу, подекуди в яблуні пошкодження бутонів та квіток.
На дослідних полях Інституту спостерігалося відновлення рослин гороху, ярого ячменю та ярої пшениці, пошкоджених заморозком. Рослини ярої пшениці відновлювалися швидше ніж рослини ярого ячменю та гороху. Також виявлено суттєве пошкодження кінчиків листків (пожовтіння, почорніння та всихання) озимої пшениці від заморозку, чого не спостерігалося за попереднього обстеження посівів (30 квітня 2025 р.). Кінчики листків озимого тритикале менш пошкоджені від заморозку, ніж озимої пшениці, а озимого жита - не пошкоджені. На окремих полях озимої пшениці спостерігалося суттєве пожовтіння та відмирання листків нижнього ярусу.
Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар мали висоту від 31 до 53 см (утворення 2-4-5 міжвузлів або фаза трубкування - початок появи прапорцевого листка), після гороху - від 28 до 52 см (утворення 2-4 міжвузлів або фаза трубкування - кінець трубкування), сої - від 34 до 40 см (утворення 3 міжвузля або фаза трубкування), соняшнику - від 28 до 50 см (утворення 2-3 міжвузлів або фаза трубкування - кінець трубкування, на окремих рослинах спостерігається прапорцевий лист). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару мали висоту від 46 до 78 см (утворення 3-4 міжвузлів або фаза кінець трубкування - прапорцевий лист, на окремих рослинах поява колоса). Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар мали висоту від 42 до 49 см (утворення 3-4 міжвузлів або фаза трубкування), а після гороху - від 34 см до 43 см (утворення 3 міжвузля або фаза трубкування). Висота рослин сортів ярої пшениці становила від 25 до 33 см (4-5 листки - кущіння, на окремих рослинах утворення 1 міжвузля). Висота рослин сортів ярого ячменю становила від 19 до 41 см (кущіння - утворення 1-3 міжвузлів або трубкування). Висота рослин сортів ярого тритикале становила від 19 до 25 см (3-4 листки - початок кущіння). Рослини сортів гороху мали висоту від 10 до 18 см (4-7 листків, на окремих рослинах 8 листків).
Еще нет отзывов. Будьте первым!