У Лісостепу агрометеорологічні умови для озимих та ярини задовільні

Рослини пшениці озимої знаходились на VІ етапі органогенезу. Висота рослин становила 45,0-50,0 см, довжина конуса наростання - 5,4-5,8 мм. Рослини тритикале озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Висота рослин становила 38,0-40,0 см, довжина конуса наростання - 9,0-10,5 мм. Рослини жита озимого перебували на VІІ етапі органогенезу. Висота рослин становила 31,0-38,0 см, довжина конуса наростання - 75,0 мм. Рослини ячменю озимого перебували на VІ етапі органогенезу. Висота рослин становила 33,0-39,0 см, довжина конуса наростання - 18,0 мм.

Ярі зернові колосові культури (пшениця, овес), висіяні у другій половині третьої декади березня, перебували наприкінці першого - початку другого етапу органогенезу (13-17 стадія розвитку), висота рослин сягала 18-25 см. Ячмінь ярий перебував на 20-21 стадії розвитку (початок кущення) з висотою рослин 19-21 см.

Особливу увагу слід приділити розвитку фітосанітарної ситуації на посівах зернових культур для прийняття своєчасних рішень щодо захисту посівів на кожному конкретному полі.

У другій половині останньої декади квітня через Україну пройшов холодний фронт з Баренцового моря та Фінляндії, який приніс дощі різної інтенсивності та поривчастий вітер. Спочатку холодне повітря охопило західні та північні регіони, згодом холод поширився майже по всій території країни. Уночі та вранці температура повітря опустилася до +1°С… +6°С, а у західних, східних, центральних та північних областях на поверхні ґрунту спостерігалися заморозки від -0,3°С до -2,6°С. Вдень повітря прогрівалося до +9…+14°С. Зниження температури було не довготривалим. Вже 29 квітня країну накрила масштабна область підвищеного тиску, яка зайняла значну частину Європи. Переважала суха та сонячна погода. Лише на Чернігівщині та Сумщині пройшли невеликі дощі. Плюсові температури повітря утримувалися по всій території країни. Стовпчики термометрів сягали від +15°С до +21°С вдень та від +6°С до +10°С вночі.

За даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН упродовж останніх семи діб третьої декади квітня на території регіону спостерігалась тепла та суха погода. Загалом за квітень випало 15,2 мм опадів, або 72,4 % норми, що зволожувало лише верхні шари ґрунту. Через недостатню кількість опадів запаси продуктивної вологи з метрового шару ґрунту під озимими культурами інтенсивно втрачались на ростові процеси й транспірацію та становили від 63 до 89 мм, а на окремих полях досягли незадовільних (53-60 мм) і навіть критичних значень (36-48 мм). В денні години у рослин спостерігалася втрата тургору, а також пожовтіння нижнього ярусу рослин озимої пшениці.

Пшениця озима проходила фазу появи прапорцевого листка, а ячмінь озимий залежно від сортових особливостей та строків сівби знаходився у фазі початку колосіння. Загалом стан озимих зернових культур добрий та задовільний. У польових дослідах інституту після непарових попередників рослини пшениці озимої мали висоту 39-48 см, по парах - від 49 см до 58 см та нараховували відповідно 3 і 3-5 пагонів. На окремих полях в господарствах регіону ситуація з пшеницею озимою значно гірша через брак вологи. Спостерігалося пригнічення рослин і пожовтіння листків нижнього ярусу, а також часткове ураження листкової пластини різною плямистістю. Проводилося хімічне прополювання бур‘янів та захист посівів озимих культур від шкідливих організмів з додаванням мікроелементів та регуляторів росту де дозволяли достатні запаси вологи в ґрунті. Ріпак озимий проходив фази повного цвітіння та утворення стручків. У дослідах інституту залежно від попередника і строку сівби висота рослин становила від 112 до 138 см, кількість листків - від 12 до 18 шт., гілок - від 7 до 15 шт., а діаметр кореневої шийки - від 1,5 до 2,3 см. У більшості господарств регіону ріпак низькорослий - 58-86 см та має гірші морфобіологічні показники.

Ярі зернові культури на більшості площ знаходилися у фазі кущення та розпочали трубкування. У дослідах інституту ячмінь ярий, що висіяний після сорго та за поверхневого основного обробітку, сформував 4-5 пагонів висотою 28-36 см, а після полицевого обробітку - 4-6 пагонів заввишки 36-39 см. Спостерігалося сильне забур‘янення посівів, особливо за поверхневого обробітку ґрунту, що вимагало проведення хімічного прополювання. Стан посівів ячменю ярого був добрий. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становили 18-24 мм, метровому - 89-104 мм і забезпечували нормальний ріст і розвиток культури. У зернобобових (горох, сочевиця) повсюдно утворився 5-й справжній листок. Залежно від попередника, обробітку ґрунту та строків сівби висота рослин дорівнювала 9-13 см, густота посівів - 131-306 рослин на 1 м2. Стан культур був добрий та задовільний. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становили 21-25 мм, метровому - 78-101 мм і оцінювалися як задовільні.

За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН в центральному Лісостепу квітень цього року виявився аномально складним для росту та розвитку озимих та ранніх ярих культур. Волога, як головний лімітуючий фактор, починаючи з кінця першої декада квітня перетворився в критично необхідний, особливо для колосових культур фаза кущіння яких відбувалася у квітні. У другу та третю декади в середньому в регіоні випало лише 4 мм опадів, з початку місяця - 26,6 мм. Квітневий недобір вологи був би менш відчутним, якби не загальний з початку року.

Для отримання сходів росту та розвитку ярих та нормального кущіння озимих задовільними є запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-10 см не менше 15 мм, а в орному (0-20 см) - не менше 25 мм. Починаючи з другої половини місяця на більшості території регіону такої кількості ґрунтової вологи не було. В зоні формування вузла кущіння вона була недоступною для рослин, а слабка первинна коренева системи, яка на третину теж знаходилась в сухому ґрунті, не могла достатньою мірою подати її з більш вологого орного та підорного шарів ґрунту. В результаті пізні посіви озимих, які вийшли із зими маючи лише 1-2 листки і кущіння яких припало на квітень, знаходилися в зоні ризику достатньої густоти продуктивного стеблестою, а на частині особливо слабких цей ризик став реальністю. Наслідком цього буде. в кращому випадку, так званий генеративний тип розвитку, за якого формується лише 1 колос на рослині.

Жорсткий дефіцит квітневих опадів різко ускладнив проблему дефіциту легкогідролізованого азоту та зменшив ефективність підживлень сухими азотними добривами за внесення їх у ґрунт, або на його поверхню. Зіграли свою негативну роль й заморозки, що спостерігались як у першій декаді, так місцями і в кінці місяця, обумовивши фізіологічний стрес у рослинного організму. Квітнева посуха не дозволила значною мірою вирівняти розвиток пізніх посівів і тих, що увійшли в фазу кущіння ще восени, що позначиться на рівні врожайності.

В той же час посіви озимих колосових культур, що вийшли із зими, маючи 2-3 додаткові пагони і найголовніше - вторинну кореневу систему, були здатними засвоювати вологу з більш глибоких шарів ґрунту і знаходилися в доброму стані.

За даними науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН посіви пшениці озимої незалежно від строку сівби знаходилися у фазі виходу в трубку, відбувалося подовження стебла. Першочерговим є контроль бур‘янів та хвороб на посівах озимих культур, оскільки наявність тепла сприятиме їхньому активному поширенню.

Вчасно проведені всі належні агротехнічні заходи для збереження ґрунтової вологи та забезпечення умов для проростання ярих зернових колосових культур. На більшості площ, засіяних в ранні і оптимальні строки, рослини знаходилися у фазі розвитку листя. Рослини сої на початкових етапах росли повільно, тому сильно пригнічувалися бур‘янами. Першочерговим завданням є обробка посівів пестицидами і агрохімікатами, регламентованими до використання в Україні, що дозволить знищити вегетуючі бур‘яни з меншим стресом для культури. Рослини гороху на більшості площ знаходилися в фазі 4-5 справжніх листків.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі виходу в трубку. Ростові процеси відбувалися досить інтенсивно. Більшість рослин ярих культур перебували в фазі двох-чотирьох листків. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий. Візуально значних пошкоджень від тимчасових заморозків не відмічено.

За даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у зоні західної частини Лісостепу та Полісся метеорологічні умови були переважно сприятливими для росту й розвитку зернових культур, негативних наслідків від тимчасового заморозку не спостерігалося. Рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап за сівби 26.09.24 знаходилися на VІ етапі органогенезу, жита озимого Інтенсивне 99, ячменю озимого Каліфорнія (сівба 24.09.24) ‒ на VІ етапі органогенезу, вівса Андрій, ячменю ярого Актуал і Абсолют (сівба 26.03.25) ‒ на ІІІ етапі органогенезу.

За даними Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр‘єва НААН у східній частині Лісостепу 27-28 квітня 2025 року на дослідних полях спостерігався заморозок. Він пошкодив рослини гороху, ярого ячменю та ярої пшениці. Рівень пошкодження залежав від культури та фази розвитку рослин, сортової специфіки та мікрорельєфу поля. Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар мали висоту від 28 до 45 см (утворення 2-4 міжвузлів), після гороху - від 25 до 40 см (утворення 2-3 міжвузлів), сої - від 25 до 35 см (утворення 2 міжвузля), соняшнику - від 22 до 42 см (утворення 2-3 міжвузлів). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару мали висоту від 32 до 59 см (утворення 3-4 міжвузлів), на окремих рослинах - кінець фази трубкування (помітно обриси колосу в середині стебла). Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар мали висоту від 30 до 43 см (утворення 3-4 міжвузлів), а після гороху - від 28 см до 38 см (утворення 3 міжвузля). Висота рослин сортів ярої пшениці становила від 21 до 29 см (3-4 листки - початок кущіння). Висота рослин сортів ярого ячменю становила від 18 см до 28 см (3-4 листки - кущіння), на окремих посівах - утворення 1 міжвузля. Висота рослин сортів ярого тритикале становила від 11 до 23 см (1-2 листки). Рослини сортів гороху мали висоту над поверхнею ґрунту від 8 до 14 см (3-5 листків).

Після заморозків обробку посівів післясходовими гербіцидами було призупинено на декілька днів. Тривала сівба соняшнику та проводилася передпосівна підготовка ґрунту під сівбу пізніх ярих культур.