Зимове потепління є аномальним явищем; різкі перепади температури повітря формують стресову ситуацію для озимини

Зимове потепління є аномальним явищем хоча і досить частим протягом останніх років. Різкі перепади температури повітря формують стресову ситуацію для рослин. До того ж потепління часто спостерігається і за відсутності прямої сонячної інсоляції - за хмарної погоди. При цьому тимчасова хоч і незначна активізація фізіологічних процесів у рослинах відбувається без фотосинтезу. Це призводить до надмірного виснаження їх оскільки витрати енергетичних ресурсів на дихання та інші фізіологічні процеси не поповнюються. Відбувається порушення стану зимового спокою, що є вкрай небажаним. Але, найбільшу небезпеку від потепління може викликати різке зниження температури за відсутності снігового покриву. Отож, строгий моніторинг стану посівів озимих зернових культур має залишатися на порядку денному впродовж усього зимового періоду.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" озимі зернові культури, на даний час, перебувають у стані неглибокого зимового спокою.

За результатами морфофізіологічного аналізу рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "кущіння", коефіцієнт кущіння 1,2-1,3, висота рослин 13-14 см, довжина конуса наростання рослин - 0,23-0,26 мм. Маса 100 сирих рослин становить 33-37 г.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 2,0-2,1, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання 0,33-0,35 мм. Маса 100 сирих рослин становить 35-38 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 2,0-2,1, висота рослин 13-15 см, довжина конуса наростання 0,45-0,47 мм. Маса 100 сирих рослин становить 35-40 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 2,1, висота рослин 13-14 см, довжина конуса наростання 0,42-0,44 мм. Маса 100 сирих рослин становить 35-40 г.

Рослини ріпаку озимого знаходяться у фазі "6-7 листків", сформована розетка.

Конус наростання у рослин озимих зернових культур здоровий, опалесцентний, з оцінкою 5 балів. Стан посівів переважно добрий.

У другій декаді грудня в Україні спостерігалася мінлива за температурним режимом погода. У першій половині декади переважали мінусові значення температури повітря, а у другій - відбулося суттєве потепління і середньодобові температури повітря набули плюсових значень, що призвело до відлиги.

Середня температура повітря знаходилася у межах від 0 до 4,2 0С тепла і була на 1-3,6 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 4-10 0С тепла, у південних та західних областях - до 11-16 0С тепла, мінімальна - у найхолодніші ночі знижувалася до 1-5,2 0С морозу, у північних областях - до 7-11 0С морозу.

Опади у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу протягом цієї декади спостерігалися майже на всі території країни. За даними наукових установ НААН у Київській області опадів випало 26,2 мм, за норми для другої декади 15,3 мм, температура ґрунту на глибині 5 см варіювала від 0 до 2,5 0С, найбільша висота снігового покриву спостерігалася до 10-15 см, проте на сьогодні сніговий покрив на полях практично відсутній, грунт переважно талий. У Житомирській області кількість опадів становила 12 мм, сніговий покрив відсутній. За повідомлення Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у Львівській області опади випали у невеликій кількості ‒ 1,3 мм, сніговий покрив повністю зійшов, грунт талий, сильно зволожений. Локально у понижених місцях рельєфу під озимими культурами спостерігається застій талих вод. За спостереженнями науковців цього інституту пшениця озима може витримати затоплення впродовж певного періоду: за невисоких температур (0 0С і трохи вище) ‒ більше як 2 декади і тільки з підвищенням температур до 4-5 0С - протягом 30 діб це явище призводить до негативних незворотних процесів.

У першій половині другої декади грудня рослини озимих культур знаходилися у стані зимового спокою, лише наприкінці декади, внаслідок підвищення середньодобових температур до позитивних значень у денні години у рослинах спостерігалось повільне протікання ростових процесів, йдеться у публікації НААН України.