Мінлива погода вплинула на розвиток хвороб озимих зернових та ріпаку

Погодні умови протягом звітного періоду, характеризувались перемінною погодою, відмічалось чергування теплої погоди з прохолодною дощовою погодою. Максимальна температура повітря підвищувалась до +150 С градусів тепла, мінімальна знижувалась до +30С (нічні години), що в свою чергу обумовило повільний вихід шкідників з місць зимівлі та заселення ними посівів, але вплинуло на розвиток хвороб озимих зернових та ріпаку.

У Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Черкаській областях на 2-11% площ озимих зернових, розміщених після стерньових попередників, живляться личинки хлібної жужелиці. Ними за середньої чисельності 0,3-2 екз. на кв. м пошкоджено до 3% рослин. У Дніпропетровській, Херсонській областях личинки фітофага третього віку завершують живлення на 11% обстежених площ посівів озимої пшениці. Гусениці озимої совки старших віків щільністю 0,5-2, макс. 3 (в осередках Дніпропетровської обл.) екз. на кв. м пошкодили до 1,5% рослин озимих пшениці та ріпаку. Враховуючи, що личинки жужелиці можуть шкодити до кінця квітня, захисні заходи рекомендується проводити у крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності жужелиці (ЕПШ понад 3-4 і більше личинок на кв.м) та інших фітофагів через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.

У Одеській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях відмічають крайове заселення посівів піщаним мідляком. Фітофагом заселено до 4% від обстеженої площі озимих зернових культур за чисельності 0,3-3 екз. на кв.м. Пошкоджено 1% рослин в слабкому ступені.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується активне розселення та шкідливість хлібних блішок, п‘явиць, злакових попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 1-3% рослин. У теплі сонячні дні на 100 п.с. уловлювалось 2-8 екз. злакових мух (шведські, гессенська, пшенична). Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.

У лісостепових та поліських областях (Вінницькій, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Львівська, Сумська, Тернопільська, Харківська, ін. обл.) за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту.

У Дніпропетровській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Херсонській областях у теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки, де їх ураховують по 0,1-2 екз. на кв. м. Статеве співвідношення: самиці - 55%, самці - 45%. Середня маса самиць - 110 мг, самців - 105-107 мг. Масовий переліт клопів з місць зимівлі у посіви відбуватиметься за настання стійкого потепління (за середньодобової температури 16-17°С і вище протягом 3-4 днів).

Повсюди на 3-43% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею уражено 1-5, осередково 10-20% (септоріоз, борошниста роса) рослин у господарствах Київської та Миколаївської областей. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів для оздоровлення озимих зернових культур здійснювати з огляду на спектр захисної їх дії та переважаючі хвороби.

Посіви багаторічних трав, гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, подекуди піщаний мідляк, південий сірий довгоносик, які чисельністю 0,1-3 екз. на кв.м пошкодили до 10% рослин у слабкому ступені. У господарствах Київської, Чернігівської областей відмічають початок відродження та розселення попелиць, які пошкодили до 2% рослин. У господарствах Черкаської області на 3% рослин відмічають буру плямистість.

На полях озимого ріпаку продовжується шкідливість хрестоцвітих блішок у чисельності 0,2 - 2, в осередках до 4 екз. на кв.м (Львівська, Черкаська обл.), де ними пошкоджено 2 - 9% рослин у слабкому ступені. Триває заселення рослин ріпаку прихованохоботниками (великий ріпаковий та стебловий капустяний), які у чисельності 0,6-3 екз. на рослину пошкодили 2-4% рослин. В Одеській, Тернопільській та Хмельницькій областях відмічають вихід і шкідливість ріпакового насіннєвого прихованохоботника. Подекуди відбувається активізація та заселення рослин ріпаковим квіткоїдом. Шкідливість білокрилки спостерігають у Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській та Чернігівській областях на 2-8% заселених рослин.

Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами.

На 5-39% обстежених площ ріпаку рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 2-12%. У господарствах Одеської області на 1-2% рослин обліковують циліндроспоріоз. За появи ознак хвороб доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами.

На старих бурячищах Київської та Полтавської областей продовжується вихід із місць зимівлі звичайного бурякового довгоносика. У Київській області розпочався вихід із місць зимівлі бурякових блішок, крихітки, шкідники концентруються на бур‘янах лободових. Також відмічають початок відродження личинок бурякової листкової попелиці.

У багаторічних плодових насадженнях (яблуня) сірим бруньковим довгоносиком заселено 3-5% дерев і пошкоджено до 5% бруньок і квіток. Яблуневим квіткоїдом на заселених 2-3% дерев у середній чисельності 3-6 екз. на дерево пошкоджено 1-3% квіток та 7% бруньок. Також розетки молодих листків заселяють та пошкоджують листокрутки, плодові попелиці, кліщі, букарка, казарка, медяниці. На сприйнятливих сортах яблуні триває розвиток борошнистої роси, парші. У господарствах Житомирської, Закарпатської та Одеської областей на кісточкових спостерігається прояв та розвиток моніліозу, кучерерявості листків персику.

Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 17.04.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур‘янів проведений на площі - 1 млн 366 тис. га з них оброблено від:

бур‘янів - 327,4 тис. га;

хвороби - 351,2 тис. га;

шкідників - 687,4 тис. гектарів.