Опади покращили початкові умови росту і розвитку ранніх зернових та вегетації озимих

Агрометеорологіні умови початку квітня відзначились переважно хмарною з проясненням, вологою погодою, з опадами у вигляді дощу. Опади поповнили запаси вологи у ґрунті та покращили початкові умови росту і розвитку ранніх ярих зернових, зернобобових та вегетації озимих культур.

З метою визначення рівня заселеності сільськогосподарських угідь шкідливими організмами, складання обґрунтованого прогнозу їх розвитку, визначення обсягів захисних робіт та потреби в засобах захисту рослин на 2025рік в областях проводяться вибіркові весняні контрольні ґрунтові обстеження усіх полів сівозміни, лісосмуг, плодово-ягідних насаджень.

У Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській, Херсонській областях личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкодили 1-4% рослин на 3-24% обстежених площ. В осередках личинок хлібної жужелиці за чисельності понад 3-4 екз. на кв.м рекомендується проводити обприскування дозволеними до використання інсектицидами. У Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Херсонській областях відбувається живлення гусениць старших віків озимої совки, які чисельністю 0,3-2 макс. 3 (Дніпропетровська обл.) екз. на кв.м пошкодили до 2% рослин, в інших областях продовжується переміщення шкідника у верхній шар ґрунту.

У Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській, Миколаївській, Одеській та Харківській областях відмічено вихід з місць зимівлі жуків піщаного мідляка та заселення ним посівів озимих зернових, де в крайових смугах нараховується 0,1-1,2 екз. на кв.м. Найбільшої шкоди жуки завдають на початкових етапах розвитку культури, псуючи сходи. Комахи своєю діяльністю призводять до повної загибелі рослин на ранніх стадіях розвитку або значного послаблення, що є причиною прямих та опосередкованих втрат урожаю.

За прохолодної погоди звітного періоду злакові блішки, п‘явиці, мухи (шведські, чорна пшенична), попелиці, цикадки мляво заселяють та пошкоджують посіви озимих зернових культур. У Київській області відмічено відродження личинок мухи опомізи, які заселили до 1% рослин озимини.

Протягом звітного періоду продовжувалось переміщення перезимувавших личинок грунтових шкідників (дротяники, гусениці підгризаючих совок, личинки травневих хрущів) у верхні шари грунту. Погодні умови зимового періоду 2024-2025 року не сприяли загибелі цих шкідників.

Перезимувалі клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, через прохолодну погоду звітного періоду знаходиться в місцях зимівлі, подекуди в Дніпропетровській, Одеській та Херсонській областях триває неактивний вихід фітофага на листову поверхню. Середня чисельність імаго 0,5- 2 екз. на кв. м. Статеве співвідношення: самиці - 51%, самці - 49%. Середня маса самиць - 110-112 мг, самців - 104-107мг. Надалі за температури 13°С на поверхні листяної підстилки клопи активізуються, а за середньодобової температури повітря 16-17°С протягом 3-4 днів відбуватиметься переліт фітофага на посіви.

Скрізь на 2-38% обстежених площ озимих пшениці, ячменю, жита борошнистою росою та септоріозом уражено 1-6% рослин, гельмінтоспоріозом, ринхоспоріозом, подекуди бурою листковою іржею охоплено 0,6-3% рослин. У понижених місцях рельєфу гельмінтоспоріозною, осередково фузаріозною кореневою гнилями уражено 1-8, макс. до 10% рослин.

Дощі, вранішні тумани, роси та перепади температури повітря сприяли незначному збільшенню відсотка уражених площ та рослин хворобами.

Скрізь на посівах озимого ріпаку відмічають ріпакового листкоїда, стеблового капустяного та великого ріпакового прихованохоботників на заселених 1-10% рослин. У крайових смугах полів Вінницької, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Чернігівської областей у чисельності 1-3 екз. на кв.м виявляють хрестоцвітих блішок. У господарствах Дніпропетровської, Полтавської, Чернігівської областей посіви культури заселяє білокрилка на 1-7% рослин.

Переважно на минулорічних листках 1-5, в осередках Київської, Львівської, Миколаївської Полтавської, Рівненської областей 7-10% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, бактеріозу коренів Стан посівів поліпшують підживленням азотними добривами та розпушуванням міжрядь.

Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

У посівах озимого гороху обліковують жуків піщаного мідляка та живлення бульбочкових довгоносиків. У господарствах Київської області на 1-2% рослин виявляли ураження кореневими гнилями.

У південних, подекуди центральних областях в теплі сонячні дні відростаючі багаторічні трави заселяють та пошкоджують жуки бульбочкових довгоносиків та піщаного мідляка, де ними пошкоджено 1-5% рослин у слабкому ступені.

На переважній більшості площ озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається незначне зростання чисельності звичайної та гуртової полівок, польових та інших видів мишей за чисельності 1-3 жилих колоній на гектарі. Заселеність гризунами багаторічних трав становить 28-52% площ з чисельністю 2-4, в осередках Львівської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей 5-8 жилих колоній на гектарі, в колоніях 4-10 жилих нір. Значна кількість гризунів зосереджена в незораних та неорних землях, з яких шкідники у пошуках корму мігруватимуть у посіви сільськогосподарських культур.

Надалі за середньодобової температури +5ºС чисельність мишоподібних гризунів зростатиме через розмноження та розселення молодих особин. Для попередження пошкодження посівів озимини обмеження чисельності гризунів варто удаватися до застосування рекомендованих родентицидів.

У садах триває активізація шкідників, відмічається відродження плодових попелиць із зимуючих яєць, заселення дерев яблуневим квіткоїдом, бруньковим довгоносиком, букаркою, яблуневою листоблішкою, проте дощова погода не сприяла їх активності. Часте випадання дощів, що спостерігали протягом звітного періоду, сприяло дозріванню аскоспор парші, моніліозу, тому у господарствах проводять профілактичні обробітки фунгіцидами.

Спеціалістами управлінь фітосанітарної безпеки постійно ведуться спостереження за розвитком і поширенням шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур, господарствам надаються рекомендації щодо вчасності та доцільності проведення захисних заходів, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.