Вірогідність ранньої, затяжної, вологої, прохолодної весни у 2025 може становити 50% - аграрні вчені

У кінці третьої декади лютого - на початку першої декади березня спостерігалося значне послаблення морозів. Відбувся перехід від мінусових до плюсових показників температури повітря. Упродовж третьої декади лютого, як і в попередній період, в Україні тривав дефіцит опадів. Лише у західних, місцями у східних та центральних областях в окремі дні спостерігалися незначні опади у вигляді снігу та мокрого снігу. Протягом цього тижня лише в Одеській області, за повідомленням Інституту кліматично орієнтовного сільського господарства НААН, пройшли дощі кількість яких становила 8,2 мм (74,5 % до кліматичної норми першої декади березня) та вони на більшій частині території області суттєво не поповнили запаси продуктивної вологи у ґрунті, які під озимими культурами у метровому шарі ґрунту становили лише 70-80 %.

За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах від 8,9 0С морозу до 3,8 0С тепла і у східних областях була на 4,5 0С нижче норми, а у західних - на 4,9 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 4,0-14,5 0С а у південних та західних областях до 16-19 0С тепла, мінімальна - у найхолодніші ночі у північних, східних на центральних областях місцями знижувалася до 6,2-4,0 0С морозу, на решті території до 2,1-4,6 0С тепла.

За повідомленням Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН потепління, яке відбулося протягом останнього тижня призвело до танення ґрунту на глибину 10-15см, а з 6 березня озимі культури розпочали відновлювати свою вегетацію. У господарствах, де є можливість увійти у поле, розпочалося підживлення озимих культур. На сьогодні підживлено майже 60 % площ. У південних районах Одеської області розпочато боронування зябу та окремих посівів озимих зернових культур.

За інформацією Інституту рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН упродовж третьої декади лютого загрозливих явищ для зимуючих культур на території Харківської області не виникало. Посіви, як і раніше, знаходилися у стані зимового спокою. За даними відрощування у монолітах за експрес-методом у лабораторії фізіології та біохімії рослин життєздатність посівів сортів пшениці м‘якої озимої, рекомендованих до поширення у Харківській області, становила 92-96 %. Це дасть їм можливість за сприятливих умов весняного періоду та належного догляду за посівами (своєчасного весняного підживлення) сформувати листову та кореневу систему після відновлення весняної вегетації. Разом з тим, можливість утворити додаткові пагони буде значною мірою залежати від оптимального гідротермічного режиму весни та ретельного догляду за посівами.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" у Київській області рослини озимих зернових культур перебувають у стані неглибокого зимового спокою, у денні години відбувається повільне протікання ростових процесів.

Рослини пшениці озимої на зараз знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,8-2,0, висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання - 0,48-0,50 мм. Маса 100 сирих рослин становила 80-85 г.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 2,0-2,5, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання - 0,48-0,50 мм. Маса 100 сирих рослин складала 55-60 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,8-2,0, висота рослин 13,0-15,0 см, довжина конуса наростання - 0,94-0,98 мм. Маса 100 сирих рослин становила 50-55 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 2,4-2,8, висота рослин 12-13 см, довжина конуса наростання - 0,80-0,82 мм. Маса 100 сирих рослин становила 80-85 г.

За багаторічними агрометеорологічними спостереженнями науковців цього Інституту можливо передбачити подальший розвиток подій на посівах озимих культур, як мінімум за трьома сценаріями. Рання, затяжна, волога і прохолодна весна - найкращий варіант, вірогідність якого у цьому році може становити 50 %. Це відновлення вегетації озимини до 10 березня. Такий прихід весни створює надзвичайно сприятливі умови для весняного кущіння озимих культур, що може повністю знівелювати недостатнє осіннє кущіння, привести до покращення стану посівів, які у слабкому стані. Наступний можливий варіант - прихід весни за звичайними середньобагаторічними календарними строками - наприкінці другої - початку третьої декади березня. А третій, найнесприятливіший варіант - це запізнення з приходом весни і швидкий перехід від зими до літа. Поки, що все вказує на перший варіант - тобто раннього приходу весни і відновлення весняної вегетації озимини.

На даний час особливу увагу необхідно сконцентрувати на проведенні азотного підживлення. У першу чергу ранньовесняне підживлення треба провести на зріджених та недостатньо розвинених посівах, де доза азотних добрив на час відновлення вегетації повинна становити орієнтовно 70-80 кг/га, на посівах у задовільному стані - 50-60 кг/га, у доброму - 20-30 кг/га. На розкущених посівах, за умови їх доброї перезимівлі, перше підживлення рослин у ранньовесняний період необхідно перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації.

На полях із посівами, що знаходяться у фазі "шильця", обов‘язково потрібно, за можливості, провести підживлення по мерзлоталому ґрунту На полях, де рослини знаходяться у задовільному стані, досить ефективним буде комбіноване підживлення, що складається з поверхневого по мерзлоталому ґрунту та прикореневого на початку трубкування.

За повідомленням Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у Львівській області значне підвищення денних температур на поверхні ґрунту спричинило швидке й повне його відтавання. Однак мінусові нічні температури стримували активну вегетацію озимих культур. Строки відновлення вегетації збігаються з датою переходу середньодобової температури через 3-5 0С тепла і відростанням нової тканини на 1 см.

На думку вчених після відновлення вегетації озимі зернові до початку виходу у трубку продовжать весняне кущіння. За цей час рослини, як правило, сформують 1-3 бічні пагони. На енергію кущіння значно впливає забезпечення вологою й поживними речовинами. Відсутність, або недостатня кількість продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту, де знаходиться вузол кущіння, різко знижує утворення бічних пагонів й може навіть призупинити його. Цьогоріч у лютому у Львівській області випала найменша кількість опадів за останні 25 років. Їх дефіцит у подальшому може негативно вплинути також на якість проведення весняно-польових робіт, зокрема сівби ярих культур. Ефективність використання вологозапасів залежить від початку весняних обробітків, до яких приступають з настанням стиглості ґрунту. Нестача вологи може призвести до того, що вона стане лімітуючим фактором у формуванні майбутнього врожаю.

Проведений науковцями Інституту захисту рослин НААН аналіз фітосанітарного стану посівів пшениці озимої, ріпаку озимого, багаторічних трав, у садах, лісосмугах, на незораних полях після зернових культур та соняшнику показав, що мишоподібними гризунами заселено від 2 до 57 %, максимально - до 82-100 % площ (Запорізька, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька обл.) у кількості від поодиноких до 3 колоній/га, максимально - 4-5 колоній/га (Рівненська, Чернівецька обл.) за 1-6 жилих нір/колонію (Вінницька, Запорізька, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська обл.), подекуди - до 10 жилих нір/колонію (Рівненська обл.).