Перезимівля посівів озимих культур в умовах початку весняного періоду переважно проходить задовільно

Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих зернових культур та багаторічних трав знижувалась до t 0 +2°С, що вище критичної температури вимерзання. На початку звітного періоду верхній шар ґрунтового покриву був мерзлоталий, в подальшому з поступовим підвищенням температури повітря ґрунт талий до 10-12см. в глибину, проте на глибині 12-25см. наразі спостерігається промерзання ґрунту.

В денні години, внаслідок підвищення максимальних температур, у рослинах спостерігалось повільне протікання ростових процесів.

Перезимівля посівів озимих культур в умовах початку весняного періоду переважно проходить задовільно.

Значного підвищення чисельності та активного розселення мишоподібних гризунів не відмічалось. На посівах озимих зернових та ріпаку обліковували 1-2, осередково на окремих полях у крайових смугах Вінницької, Волинської, Рівненської, Херсонської, Чернівецької областей 3- 4 колоній на гектарі з 2-6 жилими норами. У багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур мали місце 2-3, в осередках Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Полтавської, Рівненської, Хмельницької, Херсонській, Чернівецької та Черкаської областей 4-7 жилих колоній на гектар з 3-14 жилими норами в кожній.

Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатиме від погодно кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.

В Одеській області в посівах озимини відмічено відновлення живлення личинок хлібного туруна. Шкідником заселено 1% площі, пошкоджено до 1% рослин у слабкому ступені. Середня чисельність личинок 0,5 екз на кв.м. Личинки шкідника перебувають переважно в другому та третьому віці (25 -75%), тому період пошкодження посівів триватиме. В осередках за наявності 3-4 личинок на кв.м необхідно проводити обприскування посівів рекомендованими інсектицидами.

На посівах озимого ріпаку осередково в Полтавській області розпочалося живлення імаго білокрилки, заселено 4% рослин, за середньої чисельності 3,7 макс. 6 екз. на рослину.

Агрокліматичні умов звітного періоду, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та ріпаку стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, переноспороз, кореневих гнилей, фомоз, де збудники цих хвороб збереглися на 1-7% (Закарпатська, Житомирська, Львівська, Полтавська, Черкаська обл.) рослин.

Оздоровлення рослин досягається підживленням їх мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро - й макроелементів та регуляторами росту. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів здійснювати з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

Лабораторним аналізом рослин ріпаку відібраних з монолітів у Черкаській області виявлено інфекційний запас збудників переноспорозу (2,2-3% рослин), септоріозу (1-3% рослин), фомозу (1,8-3% рослин).

За потепління можливий масовий розвиток хвороб. Тому, ефективним заходом оздоровлення рослин та покращення стану посівів буде ранньовесняне боронування з прикореневим підживленням мінеральними добривами.

У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 6.03.2025 року захист сільськогосподарських культур проти мишоподібних гризунів, наразі становить - 576,4 тис. га з них:

озимі зернові культури - 348,5 тис. га;

озимий ріпак - 197,5 тис. га;

багаторічні трави - 20,6 тис. га;

інші - 9,8 тис. га.

Хімічним методом проти мишоподібних гризунів оброблено - 439,1 тис.га, біологічним методом - 137,3 тис.га.