Погода ускладнила перезимівлю озимих, але не є критичною
За повідомленням наукових установ НААН сніговий покрив був майже відсутній до 15 лютого, а 15-16 лютого майже на всій території країни випав сніг і станом на 20 лютого висота снігового покриву становила від 10 до 15 см. Температура ґрунту на глибині 5 см становить 3,5 -7,5 0С морозу. Ґрунт промерзав на 14-16 см.
За даними Інституту олійних культур НААН внаслідок похолодання, озимі культури у Запорізькій області на зараз знаходяться у стані зимового спокою. Загрозливих явищ для їх перезимівлі не спостерігається. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур (3 см) знизилась до мінус 5 0С, місцями - до мінус 6-8 0С, що вище критичної температури вимерзання. Станом на 15 лютого, з початку зими погодні умови для перезимівлі озимих культур у цілому склалися задовільно, що підтверджено результатами відрощування зразків озимих культур відібраних 7 лютого 2025 року. Ріпак озимий знаходиться у фазі "4-6 листки", пшениця та ячмінь озимі - у фазі "кущіння". Висота рослин варіює від 12 до 25 см. За узагальненням результатів відрощування на посівах пшениці озимої лише в окремих районах виявлено незначну зрідженість посівів - не більше 10 % загиблих рослин, що у межах допустимої.
За інформацією ННЦ "Інститут землеробства НААН" у Київській області умови для перезимівлі озимих культур у другій декаді лютого дещо ускладнились. Рослини озимих зернових культур перебувають у стані глибокого зимового спокою, тому їх морфологічний стан практично не змінився.
Рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,7-1,8, висота рослин 15-18 см, довжина конуса наростання рослин пшениці озимої - 0,38-0,40 мм. Маса 100 сирих рослин становила 80-85 г.
Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,6-1,8, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання рослин 0,48-0,50 мм. Маса 100 сирих рослин складала 55-60 г.
Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,7-1,9, висота рослин 13-15 см, довжина конуса наростання - 0,78-0,80 мм. Маса 100 сирих рослин становила 50-55 г.
Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,7-1,8, висота рослин 11-12 см, довжина конуса наростання - 0,80-0,82 мм. Маса 100 сирих рослин становила 55-60 г. Загальний стан посівів - задовільний.
За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН погодні умови, що складаються зараз у Сумській області є дещо загрозливими, але все ж некритичними для перезимівлі пшениці озимої.
Визначення життєздатності рослин методом прискореного відрощування на кінець першої декади лютого незалежно від строку сівби та їх розвитку мають високу життєздатність, засвідчують відсутність загибелі як стебел так і рослин. Життєздатність рослин пшениці озимої станом на 10 лютого становило 100 %. Інтенсивність відростання надземної маси після 24-годинної експозиції склала 7-10 мм. Вміст цукрів у вузлах кущіння рослин на цей період становив 20-24 %, а у підземній неетильованій частині стебел - 15-18 %. Листовий апарат низькими температурами не пошкоджений. Стан рослин оцінювався як добрий. Станом на 17 лютого рослини пшениці озимої знаходилися у задовільному стані.
Відрощування проб рослин в Інституті рослинництва імені В. Я. Юр‘єва НААН свідчать, що на поточний час життєздатність посівів озимих культур досить висока і складає 89-95 % живих пагонів, однак кінцевий результат перезимівлі буде залежати від генетичних особливостей сортів та подальших погодних умов кінця зимового - початку весняного періодів.
За даними відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Головного управління Держпродспоживслужби у Харківській області станом на 13 лютого 2025 р. відмічається наявність мишоподібних гризунів на посівах пшениці озимої. У подальшому очікується міграція мишоподібних гризунів на посіви озимих зернових колосових, озимого ріпаку та багаторічні трави, а розвиток залежатиме від погодних умов та наявності кормової бази.
За інформацією науковців цього Інституту на зараз стан посівів озимих культур наступний: рослини пшениці озимої, незалежно від попередників, утворили 2-4 листки чи перебувають у фазі "шилець"; рослини жита озимого - у фазі "3-4 листок"; рослини тритикале озимого - у фазі "2-4 листки".
Наступний відбір рослин для агробіологічного моніторингу стану посівів, згідно методики науковцями Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН буде проводитися наприкінці лютого, що дозволить отримати достовірну інформацію та провести своєчасні корективи технологічного характеру з догляду за посівами.
На думку вчених першочерговим заходом після відновлення вегетації є обстеження посівів, визначають загальний стан посівів, фазу розвитку рослин, кількість рослин/стебел на 1 м2, стан кореневої системи, площу поля з пошкодженими та зрідженими посівами. На основі одержаних результатів необхідно провести І підживлення (регенераційне). Його можна проводити як по мерзло-талому ґрунті КАСом, сульфатом амонію, аміачною селітрою або карбамідом (вносять 15-25 % N від запланованої дози), так і після відновлення вегетації.
Розпочинати підживлення необхідно із слабше розвинутих посівів, де рослини утворили 2-4 листки та з густотою рослин 350-400 шт./м2 орієнтовно дозою азоту 45-60 кг.д.р. (N45‒60); завершувати ‒ на площах з кращим розвитком рослин, які мають 3-5 і більше пагонів і густотою 450-500 шт./м2, орієнтовна доза азоту30-45 кг д.р.
Якщо погодні умови не дозволять провести перше підживлення по мерзлоталому ґрунті, його проводять за першої можливості виходу в поле після відновлення вегетації. Ефективний строк для першого підживлення - період активного росту (10-15 днів після відновлення вегетації), коли коефіцієнт використання поживних речовин найбільший. Орієнтовна доза азоту має становити 30-60 % від норми внесення.
За умов пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах незалежно від стану розвитку рослин.
Еще нет отзывов. Будьте первым!