Кабмін затвердив концепцію Держпрограми розвитку тваринництва до 2033

Уряд схвалив концепцію державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року, в Телеграмі повідомив постійний представник уряду у Верховній Раді України Тарас Мельничук.

Концепція Державної цільової економічної програми розвитку тваринництва на період до 2033 року розробляється відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 жовтня 2023 року "Про стан забезпечення продовольчої безпеки".

В пояснювальній записці до концепції зазначено, що розвиток галузі тваринництва необхідно визначити як стратегічну мету державної політики, для досягнення якої потребує реалізація переліку завдань та заходів на державному та місцевому рівнях.

За даними Державної служби статистики України поголів‘я великої рогатої худоби з 2010 року по 2023 рік зменшилося від 4,82 млн гол. до 2,3 млн гол. (у 2 раза), зокрема корів - з 2,73 млн гол. до 1,3 млн гол. (у 2 раза); свиней - з 7,57 млн гол. до 4,9 млн гол. (у 1,5 раза); овець і кіз - з 1,83 млн гол. до 0,94 млн гол. (майже у 2 раза), птиці - з 191,4 млн гол. до 180,4 млн голів.
У таких важливих галузях як конярство, кролівництво, звірівництво та бджільництво переважна більшість поголів‘я збереглася в особистих селянських господарствах. Практично втрачено шовківництво.
При цьому зберігається високий рівень імпортної залежності галузі стосовно генетичних (племінних) ресурсів тваринництва, що становлять у молочному скотарстві (сперма, плідники) - 90%; свинарстві - 60% (плідники) і 30% (маточне поголів‘я); вівчарстві - 5%; промисловому м‘ясному птахівництві - 95%, яєчному - 84%.
Причинами проблем тваринництва в Україні є також тривала відсутність державної програми розвитку галузі на довготривалу перспективу.

Крім цього, потребують нагального вирішення заходи щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження, через що виникає доволі багато проблем як екологічного, так і соціального характеру.
Унаслідок бойових дій, що ведуться РФ на території України, сектор тваринництва зазнав значних руйнівних і деструктивних змін. Низка підприємств у зонах бойових дій та окупації зупинилася, велика кількість виробничих потужностей зруйновано або пошкоджено, ускладнено доступ підприємств до ресурсів і сировини, ринків збуту. Нестабільність соціально-економічної ситуації, низький рівень концентрації капіталу в аграрній сфері зумовлюють негативні наслідки в галузях аграрного виробництва, зокрема у тваринництві. З початком повномасштабної російської військової агресії більшість програм державної підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні припинились.
Негативною тенденцією є погіршення пропорційності розвитку галузей тваринництва і рослинництва, що формує цілий спектр суперечностей, пов‘язаних із продовольчою безпекою (зокрема, недостатній рівень внутрішнього споживання тваринницької продукції відповідно до фізіологічних норм харчування населення), зайнятістю сільського населення, економічною результативністю тощо.
Наслідком таких негативних тенденцій може стати значна імпортозалежність, втрата позицій на внутрішньому і зовнішньому ринках та неможливість відновлення функціонування окремих підгалузей тваринництва.

Аграрії надають перевагу рослинництву, оскільки це забезпечує прибутки навіть за результатами першого сезону. Окремі агрохолдинги, скуповуючи сільськогосподарські підприємства, цілеспрямовано відмовлялися від тваринництва, оскільки це так звані "довгі грош".