За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах 1,5-6,9 0С тепла і була на 5,8-11,2 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні місцями підвищувалася до 6,0-12,7 0С тепла, мінімальна - у найпрохолодніші ночі знижувалася до 1,4-1,7 0С морозу. Ґрунт талий, його температура на глибині 5 см становить 3,5 0С.
Опади у вигляді невеликого дощу спостерігалися майже на всій території країни. За повідомленням наукових установ НААН в Одеській області їх середня кількість за третю декаду грудня становила 1,6 мм, це лише 9,4 % від декадної норми (17 мм). Кількість опадів у Київській області становила 4 мм, у Житомирській - 3 мм, у Львівській - 1 мм.
За таких погодних умов рослини озимих культур перебувають у стані неглибокого зимового спокою, а з 25 січня у більшості регіонів унаслідок підвищення температурного режиму вони відновили вегетацію.
Так, за даними Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН тепла погода посприяла зміні фазового розвитку рослин. Обстеження посівів показало, що рослини пшениці озимої заходяться у фазі "кущіння" та утворили від 2 до 8 пагонів. Рослини ячменю озимого мають приблизно аналогічний стан. Ріпак озимий має різновіковий стан від 2-4 листків до утворення листової розетки (8-14 листків).
За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" рослини озимих зернових культур перебувають у стані повільного протікання ростових процесів. У рослин пшениці озимої та жита озимого відмічається поява нових вузлових корінців довжиною 10-35 мм, збільшення конусів наростання та вегетативної маси. Такий стан озимих зернових культур відповідає умовам відновлення весняної вегетації і може викликати занепокоєння у разі повернення зимового характеру погоди, зі зниженням середньодобових температур повітря нижче мінус 10 0С, особливо за відсутності снігового покриву.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимих культур у третій декаді січня знижувалась до 0-1 0С морозу, що значно вище критичних меж вимерзання навіть для слаборозвинених рослин. Розрахункова критична температура вимерзання добре розвиненої з осені пшениці озимої середньої морозостійкості на початку третьої декади січня у Київській області, за даними Укргідрометеоцентру, становила 15-16 0С морозу. Разом з тим, високі січневі температури повітря послаблюють морозостійкість рослин.
На зараз рослини пшениці озимої у Київській області знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,7-1,8, висота рослин 15-17 см, довжина конуса наростання рослин - 0,35-0,37 мм, маса 100 сирих рослин становить 75-78 г.
Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,6-1,8, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання - 0,40-0,45 мм, маса 100 сирих рослин становить 55-60 г.
Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,6-1,8, висота рослин 13-15 см, довжина конуса наростання - 0,65-0,70 мм, маса 100 сирих рослин становить 50-55 г.
Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,7-1,8, висота рослин 11-12 см, довжина конуса наростання - 0,70-0,75 мм, маса 100 сирих рослин становила 50-55 г. Стан всіх посівів задовільний.
За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН озимі вкотре тимчасово відновлюють вегетацію, яку зумовили середньодобові температури повітря, близькі та вищі від біологічного мінімуму.
За спостереженнями науковців цього інституту зимові місяці (грудень ‒ січень) характеризувалися багаторазовими відлигами, плюсовими температурами, або незначними мінусовими температурами повітря, нестійким сніговим покривом з талим ґрунтом. Такі метеорологічні умови пробуджували ростові процеси в озимих зернових культур і зумовили певні зміни в їх розвитку. Зокрема станом на 27.01 у сорту Естафета миронівська відзначено середню висоту рослин 13,7 см, коефіцієнт кущіння ‒ 3,2, кількість вторинних коренів на рослині - 3,8 шт., у сорту Поларкап ‒ відповідно: 13,6 см, 2,9; 4,1 шт.
Науковцями цієї наукової установи 27.01 відібрано рослини пшениці озимої сортів Естафета миронівська та Поларкап (сівба 26.09) для відрощування, яке проводили меристематичним методом протягом 24 годин за температури повітря 22 0С. Життєздатними вважають рослини, в яких унаслідок приросту меристеми з‘явилися паростки довжиною понад 0,3 см. Ослаблені характеризуються приростом менше ніж 0,3 см, загиблі відростання не дають. За результатами відрощування проб загибелі рослин не спостерігається. У сорту Естафета миронівська приріст меристеми становить 0,1-3,7 см; 85,7 % рослин мають добру життєздатність, 14,3 % ‒ знижену. Приріст меристемної тканини у сорту Поларкап становить 0,2-2,7 см; 97,9 % рослин є з доброю життєздатністю, 2,1 % ‒ ослаблені, йдеться в публікації НААН України.
Еще нет отзывов. Будьте первым!