Підвищена фізіологічна активність озимих посеред зими є вкрай небажаною - аграрні вчені

За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах - від 2,5 0С морозу до 1,8 0С тепла і була на 3,6-7,0 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні місцями підвищувалася до 7,3-10,2 0С тепла, мінімальна - у найпрохолодніші ночі знижувалася до 0,6-4,2 0С морозу. Температура ґрунту на глибині 5 см становить 1,8 0С, грунт талий, за винятком мерзлого прошарку товщиною 1-2 см.

За даними Укргідрометеоцентру у другій декаді січня опади відмічалися впродовж 1-5 днів майже на всій території країни. Найбільша їх кількість спостерігалася у Волинській, Чернігівській та Львівській областях - 83-118 % декадної норми (10-13 мм). У південних, східних, Кіровоградській, Полтавській, Тернопільській, Івано-Франківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях їх кількість становила лише 1-5 мм, на решті території - 6-7 мм. Місцями в Одеській, Миколаївській та Кіровоградській областях опадів не було зовсім.

Такий температурний режим не вніс істотних змін у перезимівлю озимих культур. Обмінні процеси у рослинному організмі, місцями нажаль, тривали.

За результатами моніторингу науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН за відсутності істотного фотосинтезу продовжує відбуватись витрата поживних речовин без їх відновлення. Відомо, що за позитивних температур цукри частково трансформуються у крохмаль і активно споживаються рослиною, головним чином на дихання, чого не відбувається у стані їх спокою. При цьому зимостійкість їх різко падає. Відомі випадки коли різке зниження температури за наповнення клітин водою (що ми спостерігаємо сьогодні) здатне призвести до загибелі рослин пшениці озимої, особливо сортів європейської селекції вже при температурі 8-9 0С морозу, ріпаку - 6-7 0С морозу. Таким чином, ситуація на посівах озимих зернових культур на зараз залишається ризикованою. Крім того, за нічного зниження температури до 2-3 0С морозу, а денного підвищення, особливо за сонячної погоди, до 3-4 0С тепла (на півдні Вінницької області до 7-8 0С) відбувається активна евапорація (випаровування води поверхнею ґрунту), що веде до втрати дефіцитної вологи оскільки сніговий покрив відсутній.

Отже, підвищена фізіологічна активність рослин озимих культур посеред зими є вкрай небажаною з точки зору їх надмірного виснаження і критично ризикованою у разі різкого зниження температури, що є підставою для визначення даної ситуації як складної.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" рослини озимих зернових культур перебувають у стані неглибоко зимового спокою, а протягом останнього тижня спостерігалося повільне протікання ростових процесів.

Рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,6-1,8, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання рослин - 0,32-0,35 мм, маса 100 сирих рослин становить 65-70 г.

Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,6-1,8, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання - 0,33-0,35 мм, маса 100 сирих рослин становить 50-55 г.

Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,5-1,7, висота рослин 13-15 см, довжина конуса наростання - 0,55-0,60 мм, маса 100 сирих рослин становить 50-52 г.

Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,2-1,3, висота рослин 10-12 см, довжина конуса наростання - 0,60-0,62 мм, маса 100 сирих рослин становила 42-45 г. Стан всіх посівів задовільний.

За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на зараз озимі культури у Львівській області перебувають у стані вимушеного зимового спокою. За спостереженнями науковців інституту протягом останніх років саме взимку у Львівській області спостерігається теплова аномалія. Позитивним є те, що у цей період не відбувається такого негативного фактору як вимерзання рослин. Але за постійного коливання зимових періодів та відлиг, озимі зернові часто перебувають у стресовому стані, що призводить до їх виснаження, а зимостійкість у кінці зими знижується до мінімуму.