За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах - від 2,5 0С морозу до 2,1 0С тепла і була на 3,3-6,6 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні місцями підвищувалася до 6,9-14,0 0С тепла, мінімальна - у найпрохолодніші ночі знижувалася до 3,2-9,0 0С морозу. Температура грунту на глибині 5 см становила 1,7 0С тепла, грунт промерз на глибину 4-6 см. За відсутності снігового покриву температура ґрунту на глибині залягання вузлів кущіння (3 см) місцями могла знижуватись до 1-5 0С морозу і нижче, що значно вище критичних меж вимерзання навіть для слаборозвинених рослин. Розрахункова критична температура вимерзання добре розвиненої з осені пшениці озимої середньої морозостійкості на початку другої декади січня становила 14-15 0С морозу; пшениці озимої у фазі "сходи" - 12-14 0С; жита озимого - 14-16 0С; ячменю озимого - 9-11 0С морозу.
Середня кількість опадів, за даними наукових установ НААН, становила: у Київській області - 11,8 мм, висота снігового покриву на полях - 2-4 см; у Львівській - 13,0 мм, сніговий покрив утворився на талому ґрунті, станом на 14.01 його висота - 8-10 см.
Такий температурний режим не вніс істотних змін у стан перезимівлі озимих культур, проте ризики зниження їх зимостійкості не тільки залишаються, але й значною мірою посилюються. За спостереженнями науковців Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН оптимальним для успішної перезимівлі озимих є так званий стан спокою, за якого обмінні процеси в організмі рослини призупиняються, або зводяться до мінімуму. Він наступає тоді, коли середня добова температура на глибині залягання вузла кущіння опускається нижче 0 0С. При цьому, за поступового її зниження кількість води у клітинах зменшується, а концентрація пластичних речовин, зокрема цукрів - зростає. За таких умов різке зниження температури, як правило, не призводить до розриву клітинної оболонки і загибелі рослини через вимерзання не спостерігається. За тривалого тимчасового потепління посеред зими стабільний стан спокою не наступає. Наприклад, у температурному діапазоні між 1-5 0С тепла обмінні процеси у пшениці озимої хоч і з слабкою активністю, але відновлюються. Концентрація у клітинному соку цукрів знижується, як за рахунок збільшення питомої частки води, так і за рахунок небажаної витрати їх на обмінні процеси. При цьому поповнення їх запасів за рахунок фотосинтезу (основного джерела) не відбувається: у сонячні дні - через низьку температуру, у хмарні - через відсутність сонячної інсоляції. Таким чином, результатом відновлення вегетації посеред зими є надмірне виснаження рослин, наповнення водою їх тканин, що становить загрозу їх пошкодження у результаті різкого зниження температури. На жаль можливості сучасних технологій не дозволяють обмежити ці ризики. Ситуацію може покращити формування стійкого снігового покриву, або, що часто останнім часом буває - завершення зими без різкого зниження температури.
За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" рослини озимих зернових культур перебувають у стані зимового спокою.
Рослини пшениці озимої знаходяться у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,5-1,7, висота рослин 14-15 см, довжина конуса наростання рослин - 0,30-0,32 мм, маса 100 сирих рослин становить 65-70 г.
Рослини тритикале озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,4-1,6, висота рослин 13-14 см, довжина конуса наростання - 0,32-0,34 мм, маса 100 сирих рослин становить 45-50 г.
Рослини жита озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,4-1,5, висота рослин 12-13 см, довжина конуса наростання - 0,50-0,55 мм, маса 100 сирих рослин становить 45-48 г.
Рослини ячменю озимого перебувають у фазі "кущіння". Коефіцієнт кущіння 1,2-1,3, висота рослин 10-12 см, довжина конуса наростання - 0,55-0,57 мм, маса 100 сирих рослин становила 42-45 г. Стан всіх посівів задовільний.
За інформацією Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН на зараз озимі культури у Львівській області перебувають у стані неглибокого зимового спокою. На глибині залягання вузла кущіння зернових утримуються плюсові температури, але через зазначену вище висоту снігу, не надто низькі мінусові температури не проникають до поверхні ґрунту, який залишається талим. На думку науковців такі фактори впливають на швидке використання запасів цукрів на дихання, їх вміст значно знижується, що призводить до виснаження рослин. У зоні ризику є посіви ранніх строків сівби зернових культур та загущені, які за цих умов можуть швидше пошкоджуватися сніговою пліснявою. Стан рослин залежатиме від подальшого перебігу погодних умов, а це вимагає ретельного їх моніторингу, йдеться в публікації НААН.
Еще нет отзывов. Будьте первым!