Погода та корми сприяють розмноженню польових гризунів

Повсюди погодні умови та забезпеченість повноцінною кормовою базою сприяють реалізації фізіологічних можливостей мишоподібних гризунів (звичайна і гуртова полівки, польова, хатня миші) до розмноження, що уможливлює зростання їх чисельності. В озимих посівах майже усіх регіонів нараховується 1-2, осередково в полях Волинської, Дніпропетровської, Івано-Франківської, Чернівецької та Херсонської областей до 3 жилих колоній на гектар. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях виявляють 2-4 в осередках Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської областей до 6 жилих колоній на гектарі.

За слабкого та середнього ступенів у згаданих областях пошкоджено 1-4 % рослин озимих зернових, ріпаку та багаторічних трав. Винищувальні роботи, які тривають повсюди, з використанням дозволених родентицидів забезпечують загибель до 70-92% гризунів. Загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині, ймовірна в разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження.

У посівах озимих пшениці, ячменю після зниження температурного фону розвиток хвороб припинився, але симптоми борошнистої роси, септоріозу, ще зберігаються в Одеській області. Борошниста роса відмічалася на 0,5-1%, септоріоз виявляли на 1-2% рослин озимої пшениці. Посіви озимого ячменю уражені темно-бурою плямистістю - 2% рослин. Більш уражені посіви ранніх строків сівби, які знаходяться у фазі кущіння. За температури 3-5°С та 90-100% зволоженості повітря можливий подальший розвиток хвороб.

Подекуди в господарствах Одеської області на полях озимих зернових культур, розміщених здебільшого після стерньових попередників, продовжується мляве живлення личинок хлібної жужелиці. Шкідником заселено до 2% площ від обстежених. Середня чисельність 0,3-1 екз. на кв. м . Личинки переважно ІІІ віку.

Повсюди спеціалісти управлінь фітосанітарної безпеки в областях проводять обстеження зерносховищ та складських приміщень усіх форм власності на наявність комірних шкідників. Так, в окремих партіях фуражного зерна у Вінницькій області виявлено комірних довгоносиків, борошняного кліща, за чисельності 1-2 екз. в 1 кг зерна, що вимагає його знезараження через фумігацію дозволеними препаратами для боротьби зі шкідниками запасів.

В Полтавській та Тернопільській областях фітосанітарною експертизою насіння продовольчої пшениці, озимого ячменю, гречки та сої виявлено ураження бактеріозом - 0,5-0,8%, фузаріозом-0,9-1,9%, аскохітозом - 1,9% та 1,8% грибними патогенами.

Визначення комплексу збудників хвороб у насінні ярих зернових та зернобобових культур уможливлює своєчасний вибір протруйників відповідного спектру фунгітоксичної дії та проведення ефективного оздоровлення насіння до сівби.

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 19.12.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 39,4 млн. га, з них 1,2 млн. га - біологічним методом захисту рослин, йдеться в публікації Держспоживслужби.

Проти мишоподібних гризунів оброблено - 411,7 тис.га сільськогосподарських угідь з них:

озимі зернові культури - 241,5 тис. га;

озимий ріпак - 148,0 тис. га;

багаторічні трави - 14,7 тис. га.

інші - 7,5 тис. га.

Хімічним методом - 309,2 тис. га, біологічним - 102,5 тис. га.