Посухи, які раніше могли відбуватися лише раз на 10 років, тепер трапляються на 70% частіше

Глобальна зміна клімату є однією з найгостріших проблем, до вирішення якої прикута увага світової спільноти. Зміна клімату є результатом взаємодії цілої низки природних чинників та діяльності людини, й виявляється вона у підвищенні середньої глобальної температури земної поверхні та океану. Наслідками такого підвищення температури є нерівномірний розподіл опадів, зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ: посух, повеней, паводків, ураганів, підтоплень тощо. За останні десятиліття інтенсивність стихійних явищ посилювалася в усьому світі, оскільки глобальні температури піднялися до рекордних рівнів. Так, експерти ООН дійшли висновку, що, в міру зміни клімату, посухи, які раніше могли відбуватися лише раз на 10 років, тепер трапляються на 70% частіше; тоді як зливи, які раніше спостерігалися раз на 10 років, тепер трапляються на 30% частіше.

Зміна клімату становить загрозу для глобальної економіки та безпеки внаслідок підвищення ризиків, пов‘язаних із забезпеченням населення продовольством. Дослідження, які відокремлюють зміну клімату від інших факторів, котрі впливають на врожайність, свідчать: виявлені зміни клімату негативно вплинули на врожайність деяких культур (наприклад, кукурудзи та пшениці) у багатьох південних регіонах, тоді як у багатьох регіонах на півночі врожайність деяких культур (наприклад, кукурудзи, пшениці та цукрових буряків) протягом останніх десятиліть зазнала позитивного впливу. Кліматичні зміни стали загрозою для відтворення і розвитку галузі тваринництва та збереження пасовищних екосистем. Існують переконливі докази того, що сільськогосподарські шкідники та хвороби вже відреагували на такі зміни, і це призвело як до збільшення, так і до зменшення їх інвазій.

Очікується, що обумовлена кліматом нестача продовольства та води зростатиме в міру подальшого підвищення глобальної температури. В останньому, Шостому, звіті Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) зазначається: якщо глобальна температура зросте на понад 4°C вище доіндустріального рівня (сценарій, який передбачає дуже високі рівні викидів парникових газів), половина видів рослин і тварин може опинитися під загрозою існування. Кожне потепління призводить до швидкого зростання небезпечних погодних і природних явищ, які посилюють ризики для здоров‘я людини та функціонування екосистем.

На сільськогосподарське виробництво кліматичні зміни завдають як прямі, так і опосередковані впливи. До прямих впливів належать ті, що безпосередньо викликані зміною таких кліматичних характеристик як температура і опади та екстремальні їх прояви. Так, аномальні опади можуть зумовлювати селі, зсуви, підтоплення, розмивання ярів і схилів, посилювати процеси ерозії ґрунтів. Аномальні температурні явища виявляються у вигляді заморозків у різні фази розвитку рослин і призводять до вимерзання сільгоспкультур, а також аномальної спеки, яка спричинює зниження продуктивності сільськогосподарських культур.

Непрямі впливи - це ті, що впливають на виробництво сільськогосподарської продукції опосередковано. Зокрема, доступність і достатність водних ресурсів для різних галузей економіки, у тому числі й сільського господарства та окремих сільгоспвиробників залежить від інтенсивності опадів і річкового поверхневого водного стоку.

Результати досліджень вітчизняних учених свідчать, що без впровадження агромеліоративних заходів щодо адаптації до кліматичних змін, світове сільське господарство до 2050 р. може втратити близько 30 % власного потенціалу. Найбільше постраждають 500 млн невеликих ферм у всьому світі. Кількість людей, яким не вистачатиме достатньої кількості води принаймні один місяць на рік, до 2050 р. зросте з нинішніх 3,6 млрд осіб до понад 5 млрд осіб.

Зміни клімату значним чином впливають на розвиток аграрного виробництва, причому найбільше це стосується країн, де роль сільського господарства в економіці та продовольчій безпеці є визначальною. Протягом останнього десятиліття характерною ознакою зміни клімату є глобальне потепління, що виявляється в підвищенні середньорічної температури повітря на 2-3оС. Наслідком глобального потепління для сільського господарства є скорочення виробництва аграрної продукції у зв‘язку зі зниженням урожайності культур і продуктивності тварин. З продовженням тенденції до глобального потепління ситуація в аграрному секторі погіршуватиметься. За науковими прогнозами, підвищення середньорічної температури на 1оС спричиняє скорочення обсягу виробництва аграрної продукції на 10 %, а прогнозоване підвищення середньорічної температури на 1-3оС у найближчому майбутньому вплине на виробництво передусім зернових культур.

Наслідки кліматичних змін характерні й для сільського господарства України. За останні 30 років середньорічна температура повітря в нашій країні зросла майже на 1,5°C. За сезонами року потепління розподіляється нерівномірно - міжрічна мінливість температури невелика, але найбільшою вона є впродовж зимового періоду, а також відбувається зміна динаміки опадів та знижується їх ефективність для сільського господарства. Спостерігається посилення перерозподілу опадів протягом року в межах ± 20 % з їхнім збільшенням у холодний період і зменшенням - у теплий. Частота екстремально високих температур підвищується, водночас як частота екстремальних холодів зменшується. Така ситуація призводить до збільшення тривалості періодів спеки, зменшення кількості та погіршення якості водних ресурсів, що негативно впливає на розвиток галузей економіки і соціальних умов населення. Впродовж останнього десятиліття збільшилася кількість посушливих днів у поєднанні з підвищенням температурного режиму, що підвищує ймовірність виникнення ризиків для пожежної безпеки в Україні.

Нині накопичена вагома доказова база для розуміння перспектив майбутньої зміни клімату в Україні, яка розроблена за допомогою послідовних етапів наукових досліджень із застосуванням методів прогнозування і моделювання, залучених до звітів про оцінку кліматичних змін Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (англ. - Intergovernmental Panel on Climate Change - IPCC). За прогнозами експертів, температура повітря продовжуватиме зростати, як і частота зумовлених цим екстремальних подій. Існує ймовірність значного зменшення літніх опадів на півдні та південному сході та збільшення зимових опадів на півночі України. Екстремальні опади в усі пори року можуть стати інтенсивнішими, що спричинюватиме збільшення поверхневого стоку і дощових паводків.

Таким чином, до потенційних кліматичних загроз для аграрного сектора України доцільно віднести:

зростання середньої річної температури повітря
зростання кількості днів з аномально високими температурами, що негативно впливає на стан рослин і тварин
збільшення повторюваності посушливих явищ, зокрема в поєднанні з екстремально високими температурами
різкі температурні коливання між сезонами та впродовж окремих місяців, що спричинюють зниження стійкості багатьох сільськогосподарських рослин
збільшення повторюваності стихійних погодних явищ у теплий період року (сильні дощі, грози, смерчі, шквали, град)
зменшення частоти випадіння та збільшення інтенсивності опадів, що перешкоджає накопиченню ґрунтової вологи та погіршує умови збирання врожаю, зумовлює ризики повеней та підтоплення
зростання нерівномірності випадіння атмосферних опадів за окремі періоди року, що впливає на водозабезпечення
відсутність стійкого снігового покриву, що при значному зниженні температури збільшує ризик вимерзання озимих культур
сприятливість погодних умов (температури та вологості повітря) для поширення шкідників, хвороб та інвазійних видів рослин, що може знизити продуктивність вирощування основних сільськогосподарських культур на 20-30 %
збільшення ймовірності виникнення пожеж, що порушує стійкість агроекосистем, спричинює втрати врожаїв, знижує адаптаційний потенціал галузі до кліматичних змін

Збереження наявних тенденцій в Україні в умовах подальших змін клімату може спричинити суттєве загострення деяких проблем, зокрема:

підвищення рівня розораності сільгоспугідь у всіх регіонах країни
подальшої монокультуризації сільгоспвиробництва, вирощування технічних та олійних культур, які є менш ресурсозатратними, але посилюють екологічне навантаження на земельні ресурси
збільшення потреби у великих капітальних інвестиціях для впровадження інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур, інтродукції нових видів сільськогосподарських рослин для збільшення ресурсного потенціалу екосистем і забезпечення продовольчої безпеки
посилення конкуренції між сільськогосподарськими виробниками, яка залежить від родючості земельних ресурсів та доступу до водних ресурсів у зоні недостатнього природного зволоження тощо

Глобальні та регіональні зміни клімату для сільського господарства України матимуть такі наслідки:

зміщення зон вирощування деяких сільгоспкультур з півдня на північ (такі культури як цукрові буряки та соя вже перемістилися на 150 км північніше), збільшення вегетаційного періоду, утворення нової агрокліматичної зони на півдні України
зміщення зон розташування та розвитку інфраструктури зберігання та первинної переробки сільськогосподарської продукції відповідно до нових регіональних умов вирощування сільгоспкультур
зменшення продуктивності виробництва сільськогосподарської продукції через брак інноваційних ресурсозберігаючих технологій та обладнання в умовах стрімкої зміни клімату
посилення процесів деградації ґрунтів та втрати їх родючості внаслідок поширення посух
вимушену зміну структури продукції рослинництва через впровадження посухостійких сортів сільськогосподарських рослин і відмову від вирощування деяких вологолюбних культур через ускладнення доступу до водних ресурсів
завдання шкоди рослинам через ураження хворобами і шкідниками внаслідок сприятливих умов для активного розвитку великої кількості хвороботворних організмів, зокрема внаслідок зростання суми зимових температур
зменшення виробництва традиційних кормових культур і необхідність у вирощуванні нетрадиційних культур (сорго, тритикале тощо)
непридатність існуючих систем підтримки мікроклімату у приміщеннях для утримання тварин у нових кліматичних умовах

Водночас, глобальне потепління варто розглядати і як джерело нових можливостей для агросектора України. Для того, щоб ефективно використати деякі сприятливі аспекти зміни клімату (наприклад, збільшення теплових ресурсів і можливість за рахунок цього вирощувати більший набір культур, їх сортів і гібридів) та забезпечити готовність протистояти негативним змінам, необхідною умовою є адаптація агросектора України до таких змін на всіх рівнях - від кожного фермерського господарства до агрокомплексу країни в цілому. Така адаптація дозволить задовольнити окремі економічні, соціальні та екологічні інтереси держави і суспільства: на національному рівні - забезпечити поліпшення стану природних ресурсів, залучених до сільськогосподарського виробництва, зростання експортного потенціалу за рахунок виробництва екологічно чистої продукції; на громадському - задовольнити потреби у чистому довкіллі та якісній продукції; на підприємницькому - забезпечити зростання дохідності та підвищення соціальної відповідальності агробізнесу.

Внаслідок змін клімату для аграрного сектора основні можливості будуть наступні.

Вирощування нових сільськогосподарських культур, які раніше на цих територіях не вирощувалися. Зміна клімату розширить можливості аграрних країн виробляти до цього нетипову сільськогосподарську продукцію, збільшить асортимент експортних поставок на світовий продовольчий ринок. Також зростання середньорічного теплового періоду, сприятливого для вегетації та дозрівання сільгоспкультур, збільшить кількість виробленої сільськогосподарської продукції протягом одного року
Подовження вегетаційного періоду, що стане досить сприятливим фактором для виробництва озимих зернових культур у північних областях України, а саме через можливість ефективного впровадження пізньостиглих сортів і гібридів, для яких необхідно більше теплових ресурсів; поліпшення умов перезимівлі сільськогосподарських культур і багаторічних трав
Потужний запит на розроблення та впровадження новітніх технологій зрошування, з відповідним попитом на дощувальну техніку та обладнання, розраховані на різні масштаби споживачів - від великих агрохолдингів - до індивідуальних фермерських господарств.
Розвиток нових напрямів наукових досліджень, спрямованих на розробку та впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та інноваційних систем основного обробітку ґрунту з урахуванням специфічних особливостей ґрунтів у регіонах країни, а також використання дистанційних, цифрових та інформаційних технологій
Розвиток раніше недовикористаного потенціалу організації взаємодії держави та агробізнесу у вигляді кластерних ініціатив, форм державно-приватного партнерства, спрямованих на спільне використання природно-ресурсного потенціалу держави (державних земель і майна) та фінансового потенціалу агробізнесу для апробації й впровадження у практику інноваційних технологій сільськогосподарського виробництва, адаптованих до функціонування в умовах зміни клімату

Пошук нового балансу між загрозами та можливостями - надпотужний виклик для впровадження інноваційних ресурсозберігаючих і низьковуглецевих агротехнологій. Проте не менш важливі зміни мають відбуватися в організаційно-економічному та еколого-економічному механізмах розвитку аграрного сектора і суміжних галузях економіки. Насамперед йдеться про інноваційну політику - розширення відповідних фундаментальних і прикладних наукових досліджень та заохочення залучення приватного капіталу до інвестування щодо розробки, апробації й впровадження у виробництво новітніх технологій агровиробництва, розвиток сільськогосподарського машинобудування, зберігання і переробку сільськогосподарської продукції.

Виникає потреба в оптимізації організаційно-економічних моделей агробізнесу - через утворення кластерів, впровадження механізмів державно-приватного партнерства. Важливою є роль територіальних громад у процесі адаптації до кліматичних змін. Громади мають швидко реагувати на кліматичні виклики, втілювати заходи, що дозволять мінімізувати наслідки. З метою створення дієвої системи швидкого реагування на зміни клімату обов‘язковим є залучення питань адаптації до Програм економічного і соціального розвитку областей, районів, міст, територіальних громад та регіональних стратегій розвитку, планів заходів з їх реалізації, що відтворено в Операційному плані реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 р. При цьому необхідно враховувати заходи у суміжних сферах.

У сфері зайнятості - підготовку висококваліфікованих фахівців з урахуванням змін у чисельності та структурі зайнятих в агропромисловості.

У фінансовій сфері - впровадження механізмів інвестиційного фінансування інновацій, надання бюджетної підтримки, кредитування і страхування сільськогосподарської діяльності тощо.

У розвитку неаграрних видів діяльності, пов‘язаних зі зміною клімату - наприклад, туристичного сектора, альтернативної енергетики, диверсифікації діяльності мешканців територіальних громад тощо, йдеться в публікації "Особливості функціонування сільського господарства в умовах кліматичних змін" НІСД.