Небезпечних для перезимівлі озимих явищ не спостерігалось на початку грудня - Держспоживслужба

За даними спостережень агрометеорологів на всій території країни озимі культури остаточно перейшли у фазу зимового спокою. Небезпечних для перезимівлі явищ не спостерігалось. У період найбільш інтенсивного похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині вузла кущіння (3 см) озимих культур та багаторічних травах на переважній частині площ знижувалась до 00 С - мінус 40 С.

На 3-15% обстежених площ озимої пшениці та ячменю у Черкаській і Одеській областях переноспорозом, септоріозом та темно-бурою плямистістю охоплено 1-5% рослин. Подекуди в господарствах Одеської області на полях озимих зернових культур, розміщених здебільшого після стерньових попередників, продовжується мляве живлення личинок хлібної жужелиці. Шкідником заселено до 2% площ від обстежених. Середня чисельність 0,3-1 екз. на кв.м . Личинки переважно ІІІ віку. В осередках пошкоджено до 2% рослин, в слабкому і середньому ступені.

На 5-27% обстежених площ озимого ріпаку 2-11% рослин хворіє на пероноспороз, фомоз, альтернаріоз, білу плямистість, подекуди бактеріозом кореня уражено 1% рослин.

Скрізь на озимих зернових та ріпаку триває розселення мишоподібних гризунів, де обліковують від поодиноких нір до 2 макс. 3 колоній на гектарі з 2-6 жилими норами (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Львівська, Тернопільська, Чернівецька обл.). Осередки високої чисельності гризунів до 4 колоній на га, виявлені в Запорізькій області на посівах озимого ріпаку. В заселених гризунами багаторічних травах, садах, неорних землях, полях після просапних культур мають місце 1-4, у Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Тернопільській областях до 5-6 жилих колоній на гектарі з чисельністю жилих нір на одну колонію - 3-6 штук. За слабкого та середнього ступенів у згаданих областях гризунами пошкоджено 1-4% рослин озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав.

У степових областях на незораних після збирання врожаю полях зростає кількість курганчикової миші, яка зелені майже не споживає, а харчується насінним кормом із культурних та диких злаків. Так, за даними спеціалістів висота курганів становить від 20 до 70 см, ширина до 1 метра в кількості 1-2, макс. 4 курганчика на 1 га.

В закритих стаціях мишоподібні гризуни знайдені повсюди. В зерносховищах процент попадання в пастки становить 3%. По видовому складу переважає миша хатня. Боротьба з гризунами в закритих стаціях проводиться пастковим методом, природними ворогами та розкладанням отруєних принад.

Загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних гризунів, передусім в озимині, межуючою з неугіддями та багаторічними травами, ймовірна в разі стійкого снігового покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують розмноження. Інтенсивність подальшого розвитку та поширення, а також рівень шкідливості будуть визначатись насамперед, погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектарі, через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів. Тому агрономи господарств та державні фітосанітарні інспектори повинні проводити систематичні обстеження з метою встановлення чисельності та визначення видового складу мишоподібних для проведення ефективного та вчасного захисту полів для забезпечення збереження посівів від пошкоджень.

Продовжується обстеження зерносховищ і складських приміщень, перевірка зерна і зернопродуктів на наявність комірних шкідників. Відносно високий температурний режим осінньо - зимового періоду сприяє розмноженню та шкодочинності комірних шкідників в місцях зберігання зерна. Проведеним аналізом зерна озимої пшениці та зерносуміші у Рівненській, Хмельницькій областях було виявлено павутинного кліща, зернову міль та комірного довгоносика.Тому, контроль за станом збереження зерна та зернопродуктів варто проводити постійно і, в разі виявлення комірних шкідників, приступити до знезараження збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами для боротьби зі шкідниками запасів

В господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав та інших угідь.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 05.12.2024 року захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів проведений на площі - 38,3 млн. га, з них 1,2 млн. га - біологічним методом захисту рослин.

Проти мишоподібних гризунів, наразі оброблено - 331,4 тис. га сільськогосподарських угідь з них:

озимі зернові культури - 184,1 тис. га;

озимий ріпак - 128,0 тис. га;

багаторічні трави - 13,8 тис. га.

інші - 5,5 тис. га.

Хімічним методом - 243,0 тис. га, біологічним - 88,4 тис.га, йдеться в повідомленні Держспоживслужби.