Запаси продуктивної вологи на більшості площ Харківської, Дніпропетровської, Херсонської, Одеської областей незадовільні

За останнім визначенням агрометеорологів запасів продуктивної вологи (станом на 10 листопада) на більшості площ Харківської, Дніпропетровської, в окремих районах Херсонської та Одеської областей вологозапаси в орному шарі грунту (0-20 см) під озимими культурами були незадовільними (менше 10 мм продуктивної вологи), місцями у Дніпропетровській області він був сухим зовсім. На решті території зволоження орного шару ґрунту під озимими культурами було задовільним (11-20 мм) та достатнім (21-34 мм продуктивної вологи). Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту (0-100 см) у Харківській та Дніпропетровській областях (станом на 10 листопада) на перевищували у середньому 23-50 мм за середніх багаторічних значень для цього періоду 100-120 мм.

Такі агрометеорологічні умови були сприятливими для росту та розвитку озимих культур. Вегетація озимих зернових культур проходила за задовільних умов. На більшій частині території країни рослини повільно вегетували, але в окремих районах західних областей було відмічено тимчасове припинення росту озимих культур. Одночасно сонячні дні, які чергувалися з прохолодними ночами, сприяли гарному загартуванню та підготовці рослин до перезимівлі.

За даними ННЦ "Інститут землеробства НААН" озимі зернові культури перебувають у фазі" сходи", або "формування 3-го листка". Маса 100 сирих рослин варіює у межах 31-60 г, висота рослин 10-14 см. Стан посівів переважно добрий та задовільний. У зв‘язку зі зниженням середньодобових температур наприкінці першої декади листопада у рослин спостерігається уповільнення ростових процесів. Рослини ріпаку озимого перебувають у фазі "сім‘ядольних листочків ‑ першого справжнього листка".

Початок другої декади листопада характеризувався прохолодною, але теплішою ніж зазвичай погодою. Незначні короткочасні опади у вигляду дощу та мокрого снігу спостерігалися локально.

За даними наукових установ НААН середня температура повітря знаходилася у межах - від 0,1 до 6,4 0С і була на 0,8-3,0 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 5,2-15,0 0С, мінімальна - у найпрохолодніші ночі місцями знижувалася від 4 0С тепла до 1 0С морозу.

Довідково. За даними Укргідрометеоцентру сума ефективних температур повітря вище +5 0С, що накопичилися з початку вересня до 10 листопада, були на 105-250 0С вищими середніх багаторядних показників і у розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам: у зоні Степу - 675-755 0С при нормі 425-605 0С, у зоні Лісостепу - 525-650 0С при нормі 360-455 0С, на Поліссі - 470-575 0С при нормі 365-415 0С.

Суми ефективних температур повітря вище +5 0С, що накопичилися з початку жовтня до 10 листопада, були на 15-85 0С вищими середніх багаторічних показників і у розрізі агрокліматичних зон України відповідала таким показникам: у зоні Степу - 215-265 0С при нормі 130-225 0С, у зоні Лісостепу - 135-205 0С при нормі 105-155 0С, на Поліссі - 125-155 0С при нормі 110-150 0С.

Опади відмічалися у вигляду дощу на деяких територіях, у східному, центральному та північному регіонах - у вигляді мокрого снігу, але у невеликій кількості. Разом з тим, навіть така їх кількість покращила ситуацію з вологозабезпеченням ґрунту.

За рекомендацією науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у даний час на полях з озимими культурами необхідно провести осіннє обстеження. Починати його потрібно з огляду посівів із зазначенням культури, сорту, попередника, строку сівби, кількості добрив. За густотою, фазою, забарвленням рослин, ступенем пошкодження шкідниками і хворобами, засміченістю бур’янами дати окомірну оцінку стану посівів: добрий, задовільний, слабкий та зріджений.

За інтенсивністю забарвлення листків встановлюють ступінь забезпечення рослин поживними речовинами (азотом): добре ‒ темно-зелені; задовільне ‒ зелені; недостатнє ‒ жовто-зелені та відмерлі рослини.

На підставі визначення середніх показників, які одержали на пробних ділянках, необхідно дати остаточну оцінку стану посіву кожного поля, враховуючи розвиток рослин та їх густоту:

‒ добрий ‒ нормально розкущені ("три ‒ п’ять стебел") та добре укорінені рослини з оптимальною і рівномірною густотою (не менше ніж 350-400 рослин/м2);

‒ задовільний ‒ недостатньо розвинені посіви ("третій листок ‒ початок кущіння") з густотою 300-350 рослин/м2, перерослі ‒ висота рослин 30-35 см;

‒ слабкий ‒ рослини у фазі "двох-трьох листків" і "сходи", а також пошкоджені та зріджені (250-300 рослин/м2) та дуже перерослі (висота рослин більше ніж 35 см);

‒ зріджений - рослини знаходяться у фазі "шилець", густота ‒ менше ніж 250 рослин/м2.

Згідно з осіннім обстеженням спеціалістами цього інституту посівів пшениці озимої сорту Естафета миронівська встановлено, що кількість рослин на 1 м2 становить 430-446 шт., вторинних коренів ‒ 3,1 шт., коефіцієнт кущіння ‒ 2,0, висота рослин ‒ 12,7 см; сорту Поларкап ‒ відповідно 444‒452; 2,8; 2,2; 13,2. Отже, посіви пшениці озимої за сівби 26.09 є в доброму стані.

За інформацією Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН понад 80 % посівів пшениці озимої знаходяться у фазі активного "кущіння" і їх стан характеризується як добрий. Біля 70 % цієї кількості сформували 3-й пагін, решта мають 2 пагони і достатньо розвинену вторинну кореневу систему.

Стан посівів, сівбу яких проведено між 15 та 20 жовтня і які становлять біля 15 % є неоднорідними. Більша половина їх сформували 2-3 листки і знаходяться на початку фази "кущіння". Невелика кількість посівів, біля 5 %, які висіяно між 20 і 25 жовтня знаходяться у фазах "сходи - перший листок". Коренева система їх на сьогодні сягає глибини 13-14 см., що за кількості продуктивної вологи в орному шарі ґрунту 20-25 мм забезпечує подальший ріст і розвиток рослин.

Досвід вирощування пшениці озимої в умовах Вінниччини за останні 1-1,5 десятиліття показав, що навіть слабкі посіви (ті, що закінчили осінню вегетацію у фазах "шильця - першого листка") у переважній більшості випадків сприятливо перезимовували і завдяки високій адаптивності культури, зокрема здатності формувати достатню густоту продуктивного стеблостою забезпечували непоганий врожай (на рівні 6-7 т/га). Проте, ризики при цьому існують і свідчать про необхідність дотримання оптимальних строків сівби.

На посівах ріпаку озимого та озимих колосових культур оптимальних строків сівби спостерігається заселення мишовидних гризунів. У зв‘язку з цим необхідно постійно моніторити стан посівів, а у разі потреби провести боротьбу з ними.

Науковці цієї установи рекомендують виробничникам провести основний зяблевий обробіток ґрунту (дисковий чи полицевий) у максимально можливих обсягах. Доведено, що втрати ґрунтової вологи за період листопад-березень на 25-30 % вищий на необробленому ґрунті. Найбільші втрати вологи відбуваються за весняного обробітку ґрунту, особливо оранки. У зоні недостатнього зволоження перевагу необхідно надавати не оранці, а глибокому дискуванню, якщо доцільність оранки необумовлена особливостями поля та майбутньої культури.

Продовжується сівба озимих зернових культур. За даними Мінагрополітики станом на 11 листопада 2024 року озимих на зерно (всі категорії господарств) засіяно 4998,0 тис. га (96 % запланованих площ), з них: пшениці озимої 4352,2 тис. га (97 %); ячменю озимого - 577,8 тис. га (90 %); жита ‒ 68,1 тис. га (97 %).

Завершено сівбу ріпаку озимого, його вже посіяно на площі 1079,5
тис. га (96 % запланованих площ).