Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими на більшості площ достатні та оптимальні
Середня температура повітря знаходилася у межах - від 4,8 до 11,5 0С і була на 0,3-6,9 0С вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 12,3-18,2 0С, мінімальна - у найпрохолодніші ночі місцями знижувалася до 3,5 0С морозу.
За даними Укргідрометеоцентру на переважній частині території країни 12-14 жовтня (близько або на тиждень пізніше середніх багаторічних строків) відбувся перехід середньої добової температури повітря через межу +10 0С у бік зниження, за винятком південних областей, де перехід відбувся 15-17 жовтня (на 3-6 днів раніше середніх багаторічних строків).
Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами станом на 31 жовтня на більшості площ були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше продуктивної вологи). Задовільне (11-20 мм) вологозабезпечення відмічалося в окремих районах південних, місцями в Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській та Кіровоградській областях. На більшості площ Харківської та Дніпропетровської областей тривала посуха - запаси вологи не перевищували 6-10 мм продуктивної вологи, місцями орний шар був зовсім сухим.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ північних та західних областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121-160 мм продуктивної вологи і більше). Задовільне (81-120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту відмічалося на більшості площ центральних та південних, в окремих районах північних, Тернопільської та Хмельницької областей. На Харківщині, Дніпропетровщині, на окремих площах Сумської, Київської, Вінницької, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей воно було недостатнім (51-80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). Місцями у Дніпропетровській області 0-100 см шар ґрунту був сухий зовсім або майже сухий.
Агрометеорологічні умови протягом останнього тижня були сприятливими для росту та розвитку озимих культур.
Посіви залежно від строків сівби входять у зиму у різних фазах розвитку: за ранніх та оптимальних строків вони є добре розкущеними з вторинною кореневою системою, проте синхронно розвинені пагони спостерігаються у рослин ранніх строків сівби; у тих, що посіяні у третій декаді вересня і вступили у фазу "кущіння", бічні пагони значно відстають у розвитку від головного; допустимих і пізніх строків, які є у фазі "сходів" (1-4 листки, шильце), ‒ не встигли сформувати потрібні параметри для успішної перезимівлі.
Маючи 3-4 синхронно розвинених стебла, посіви встигають накопичити достатню кількість захисних речовин, зокрема цукрів, до припинення вегетації. Понижену морозостійкість формують рослини пізніх строків сівби, які увійдуть у зиму без розвинутого вузла кущіння. Вони будуть дуже вразливими до дії несприятливих факторів перезимівлі, особливо низьких температур, оскільки у них недостатньо розвинена коренева система, надземна маса й вони не накопичать потрібну кількість пластичних речовин. Це площі ризику, за якими необхідно проводити повну систему моніторингу під час перезимівлі.
Метеорологічні умови зими 2024 ‒ 2025 рр. матимуть значний вплив на подальший розвиток озимих зернових. В останні роки у зв‘язку з кліматичними змінами у бік потепління спостерігаються різного роду аномальні погодні явища.
Підвищений температурний режим (до плюсових значень) може сприятливо вплинути на пізні посіви й продовжити перебіг фаз вегетації. Натомість ранні посіви, нагромаджуючи надземну листову поверхню, є вразливими до патогенів.
Часті довготривалі відлиги (більше як 5 діб поспіль) зумовлюють порушення зимового спокою озимини, що призводить до зниження морозостійкості рослин. У період відлиг кількість цукрів у них різко зменшується; їх вміст знову зростатиме за зниження температур, яке не має бути різким; крім того, можуть спостерігатися підтоплення посівів.
Льодова кірка, яка утворюється внаслідок танення снігу, випадання дощу та різкого зниження температур, призводить до порушення газообміну у рослинах - це нестача кисню й одночасно затримка відтоку із тканин вуглекислого газу. Перебування у такому стані тривалий період (більше ніж три декади) може зумовити відмирання листків і навіть рослин.
За талого ґрунту під снігом озимина витрачає запасні речовини на дихання, що призводить до її ослаблення, рослини швидше піддаються негативній дії грибкових патогенів.
Вимерзання, зумовлене низькими температурами на глибині залягання вузла кущіння, на нашій території спостерігаються рідко і воно протягом останніх років не несло істотної загрози для життєздатності озимих. У вузлах кущіння ‒ найвища концентрація вуглеводів. Глибина їх залягання може коливатися від 1 до 6 см. Критичні температури для ячменю озимого у середньому 12-14 0С морозу, пшениці озимої - 16-18 0С. Але ці значення приблизні, бо їх розрахунок залежить від середньої мінімальної температури на глибині вузла кущіння за певний період (від дати переходу її через 0 0С до дати визначення критичної температури). За перезволоженого ґрунту можливе вимерзання й за вищої (13-15 0С морозу) температури.
Тому, моніторинг стану озимих культур має залишатися на порядку денному впродовж всієї їх перезимівлі.
Тепла без опадів погода сприяла проведенню збиральних робіт, які в господарствах країни наближаються до завершення. За даними Мінагрополітики станом на 7 листопада 2024 року зернових та зернобобових культур вже зібрано з площі 10412,9 тис. га (94 % запланованих площ), намолочено - 49937,7 тис. тонн за середньої врожайності - 48,0 ц/га.
Продовжується сівба озимих зернових культур. За даними Мінагрополітики станом на 4 листопада 2024 року озимих на зерно (всі категорії господарств) засіяно 4907,8 тис. га (95 % запланованих площ), з них: пшениці озимої 4296,2 тис. га (96 %); ячменю озимого - 543,6 тис. га (85 %); жита ‒ 67,9 тис. га (96 %).
Завершується сівба ріпаку озимого, його вже посіяно на площі 1073,5 тис. га (96 % запланованих площ), йдеться в повідомленні НААН.
Еще нет отзывов. Будьте первым!